1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ІсторіяНімеччина

Як колишні німецькі колонії в Африці вимагають компенсацій

Антоніо Кашкайш | Марина Барановська
18 вересня 2020 р.

На початку ХХ століття кайзерівська Німеччина проводила агресивну колоніальну політику в Африці. Тепер Намібія, Танзанія і Бурунді вимагають вибачень і репарацій за злочини, вчинені німцями.

https://p.dw.com/p/3icj8
Намібія вже тривалий час вимагає від ФРН виплат за колоніальні злочини. Архівне фото, 2011 рік
Намібія вже тривалий час вимагає від ФРН виплат за колоніальні злочини. Архівне фото, 2011 рікФото: AFP/Getty Images/B. Weidlich

Відлуння колоніального минулого наздогнали сучасну Німеччину: Намібія веде переговори з німецьким урядом про виплату компенсацій за геноцид племен гереро і нама. Компенсацій хоче і Танзанія, яка звинувачує Німеччину в придушенні повстання Маджі-Маджі. А не так давно про намір вимагати репарацій у зв'язку з "агресією" з боку німецької і бельгійської колоніальної влади заявив і уряд Бурунді.

"Схоже, що федеральний уряд здивований цими вимогами, хоча вже давно було зрозуміло, що цю тему не можна замовчувати", - каже професор історії Африки в університеті Гамбурга Юрґен Ціммерер (Jürgen Zimmerer). З одного боку, Німеччина встановила для себе високі моральні стандарти, відповідно до яких вона переосмислює власну історію. З іншого боку, немає дій, якщо мова заходить про вчинені у минулому злочини в африканських колоніях, каже історик.

Читайте також: Геноцид в Африці: Німеччина в тіні злочинів свого колоніального минулого

Геноцид і воєнні злочини колоніальної Німеччини

З 1885 по 1919 рік Німеччина була третьою за величиною європейською колоніальною державою в Африці, поступаючись лише Сполученому Королівству та Франції. Німецька імперія володіла колоніями у Німецькій Південно-Західній Африці (сьогоднішня Намібія), Німецькій Східній Африці (сьогоднішні Бурунді, Руанда і Танзанія без острова Занзібар), а також територіями сьогоднішніх Того, Гани і Камеруну. Імперія проіснувала трохи більше трьох десятиліть: після програної Першої світової війни колонії Німеччини були розділені між союзниками відповідно до Версальського мирного договору.

Підпис до ілюстрації 1904 року: "Капітан Франке воює з гереро"
Підпис до ілюстрації 1904 року: "Капітан Франке воює з гереро"Фото: picture-alliance/Heritage-Images/The Print Collector

"Хоча це був і короткий період, але німецька колоніальна політика була дуже радикальною, - розповідає історик Ціммерер. - Колонії фактично завойовувалися, тому що німецька колонізація практично всюди зустрічала колосальний опір місцевого населення, який жорстоко придушувався німецькими кайзерівськими військами".

Найкривавішими були повстання Маджі-Маджі у Східній Африці в 1905-1907 роках, в результаті якого, за оцінками істориків, загинуло до 300 тисяч осіб, і повстання корінного населення гереро і нама на південному заході Африки у 1904-1908 роках, жертвами якого стали 80 тисяч осіб. У 1985 році в доповіді ООН придушення цього повстання було названо актом геноциду, а в 2004 році геноцид у Намібії визнала і Німеччина.

Читайте також: Назви деяких німецьких вулиць досі прославляють колонізаторів Африки

Намібія: вибачення і репарації

Уряд Намібії давно вимагає від Німеччини принести офіційні вибачення за колоніальні злочини, вчинені німецькими кайзерівськими військами на початку XX століття, і відшкодування збитків. Переговори про це ведуться вже понад п'ять років. Основним предметом розбіжностей є форма репарацій за придушення повстання племен гереро і нама. Представники цих етнічних груп вимагають від уряду ФРН не тільки вибачень, а й фінансової компенсації.

Представниці урядів ФРН та Намібії на церемонії передачі людських останків. Архівне фото, 2018 рік
Представниці урядів ФРН та Намібії на церемонії передачі людських останків. Архівне фото, 2018 рікФото: picture-alliance/dpa/G. Fischer

Спеціальний представник федерального уряду з питань діалогу з Намібією Рупрехт Поленц (Ruprecht Polenz) пояснює в інтерв'ю DW: "Німеччина хотіла б взяти на себе політичну і моральну відповідальність за злочини, вчинені в 1904-1908 роках". Але федеральний уряд вважає, що це питання лежить не у юридичній площині, пояснює далі Поленц. "Про це також неодноразово заявляли суди, до яких зверталися представники племен гереро і нама. Це питання - політичне і моральне, тому в текстах наших заяв ми використовуємо відповідні терміни, які відображають це, а не поняття, які можна трактувати в юридичному сенсі", - підкреслює Поленц. За його словами, Німеччина хотіла б принести вибачення за ці злочини "краще сьогодні, ніж завтра".

Читайте також: У чому полягає історична відповідальність Німеччини перед Україною?

Бурунді наполягає на фінансовій компенсації

Компенсації від Берліна за колоніальні злочини на початку ХХ століття жадає і Республіка Бурунді. Група експертів, призначених сенатом країни, готується опублікувати відповідну доповідь. За деякими даними, сума фінансової компенсації від колишніх колоніальних держав, Німеччини та Бельгії, може становити близько 36 мільярдів євро.

Що у Берліні роблять з пам'ятниками ганебного минулого (03.07.2020)

Історик з Бурунді, професор Лозаннського університету і член бурундійської експертної комісії Алоїс Батунгванайо вважає справедливою вимогу Бурунді виплатити країні компенсацію за "жорстоку німецьку агресію проти бурундійського населення". Німеччина колонізувала Бурунді, придушуючи повстання місцевого населення за допомогою кайзерівських військ, каже він. Через 100 років мова, за словами Батунгванайо, перш за все, йде про те, щоб "Німеччина погодилася з необхідністю всебічно вивчити наслідки її колоніальної політики і вирішити, що обом сторонам робити з цим надалі".

Читайте також: Африканські плани Гітлера

Танзанія хоче повернути останки жертв повстання Маджі-Маджі

Тиск на уряд Німеччини посилює і Танзанія, яка намагається змусити Берлін взяти на себе відповідальність за злочини, вчинені в колоніальний період у Східній Африці. Посол Танзанії в Берліні Абдалла Поссі на початку 2020 року закликав німецьку владу провести переговори про репарації за воєнні злочини проти корінного населення у період німецького колоніалізму в Німецькій Східній Африці, зокрема за масові вбивства під час повстання Маджі-Маджі.

Директора Танзанійського національного музею у Дар-ес-Саламі Ахіллеса Буфуре турбує ще один аспект - повернення безлічі предметів мистецтва та культурних цінностей, незаконно привласнених і вивезених з країни. "Хорошим сигналом стало б, наприклад, повернення скелета динозавра, виставленого в музеї природознавства у Берліні", - сказав Буфуре у бесіді з DW.

Уряд Танзанії має намір вимагати від Німеччини повернути незліченну кількість об'єктів культури і людських останків, які перебувають у німецьких музеях. Під час німецького колоніального панування з території сучасної Танзанії було вивезено багато черепів і кісток. Багато з них належали жертвам повстання Маджі-Маджі.