Greenpeace проти ″Газпрому″: протистояння триватиме | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Greenpeace проти "Газпрому": протистояння триватиме

Незважаючи на інцидент з затриманням активістів Greenpeace правоохоронними органами Росії, природозахисна організація не має намірів припиняти акції протесту проти видобутку нафти в Арктиці.

"Абсурд", - говорячи про нещодавній інцидент з активістами Greenpeace у Росії, професорка Кельнського університету Кароліне фон Галь неодноразово вживає це слово. Фон Галь - експертка з права країн Східної Європи. Таку реакцію у неї викликало порушення кримінальної справи проти затриманих в Росії активістів міжнародної екологічної організації.

Суд у Мурманську в четвер, 26 вересня, почав оголошення рішення про обрання їм запобіжного заходу. Одному за одним 22 активістам міжнародної організації призначали два місяці утримання під вартою. Представник Слідчого комітету Росії Володомир Маркін не виключив, що запобіжний захід можуть достроково пом'якшити. За повідомленням агентства "Інтерфакс", Ленінський суд Мурманська розгляне справи восьми активістів, термін затримання яких у четвер було подовжено на 72 години.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ України, українському активісту організації (Руслану Якушеву, кухарю Arctic Sunrise - ред.) було подовжено термін затримання на 72 години, передає агентство "Інтерфакс-Україна". За словами директора департаменту інформаційної політики українського МЗС Євгена Перебийніса, суд над українцем відбудеться у неділю, 29 вересня.

Як у фільмі про Бонда

18 вересня 2013 екологи з Greenpeace спробували провести акцію протесту на буровій платформі "Приразломная" в Баренцевому морі, на якій "Газпром" з 2011 року видобуває нафту. Її запаси, за оцінками російського концерну, становлять 70 мільйонів тонн. Двоє активістів Greenpeace під час спроби піднятися на платформу були затримані, дійшло навіть до пострілів у повітря. Російські прикордонники зробили попереджувальні постріли у напрямку криголама екологів Arctic Sunrise: спершу з артилерійської установки, потім з автоматів Калашникова, про що пізніше повідомила прес-служба ФСБ.

Днем пізніше події почали розвиватися, як у фільмі про Джеймса Бонда. З вертольотів на борт судна Greenpeace, котре йшло під прапором Нідерландів, спустився спецназ російських прикордонників. Arctic Sunrise фактично захопили та відбуксували в район Мурманська. Тоді 30 активістів - екологів, серед яких були громадяни більше 10 країн, затримали. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею КК "Піратство", що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 15 років.

"Стаття про піратство в російському законодавстві пов'язана з тим, що події відбуваються на кораблі", - уточнила німецька експертка Кароліні фон Галь в розмові з DW. Вона зазначила, що піратство також передбачає бажання заволодіти майном, застосування або загрозу застосування сили. Але нічого цього, на її думку, під час подій біля російської бурової платформи в Баренцевому морі не було: "Все це демонструє, що влада сприймає право як засіб залякування".

Конфлікт російського і міжнародного права

Президент Росії Володимир Путін вважає, що затримані - "не пірати, але порушили норми міжнародного права". Про це він заявив у середу, 23 вересня, на міжнародному форумі з Арктики в Салехарді. Путін розкритикував дії екологів, заявивши, що вони наразили на небезпеку життя людей, котрі працювали на буровій платформі. З ним погоджуються і деякі російські експерти. "Це провокаційні акції, заздалегідь спрямовані на те, щоб створювати небезпечні ситуації", - підтримав Путіна творець сайту "Морський бюлетень" Михайло Войтенко.

Як заявив Войтенко в інтерв'ю телеканалу "Дождь", російські прикордонники просто робили все, щоб гарантувати безпеку: "Нафтова платформа "Приразломная" ​​- об'єкт підвищеної небезпеки. Водна акваторія навколо неї регулюється спеціальними законами і правилами, у тому числі міжнародними. І просто так висаджувати на неї людей, влаштовувати якісь акції - це просто само по собі небезпечно".

У Greenpeace таке тлумачення заперечують. Активісти хоча й перебували "у межах виняткової економічної зони Росії, але в міжнародних водах", запевнив DW представник німецького відділення організації Кристоф фон Лівен. За його словами, дії російських прикордонників порушують міжнародне право. Так вважає і професор Кельнського університету Кароліне фон Галь. Однак Росія діє, відштовхуючись від того, що на території її виняткової економічної зони діє російське, а не міжнародне законодавство, уточнює німецька експертка.

Росія реагує жорсткіше

Чи справді затриманим активістам загрожують тривалі терміни ув'язнення, фон Галь прогнозувати не береться. Вона не виключила, що окремих учасників акції можуть посадити, "наприклад, на п'ять років". Експертка нагадала про вирок учасницям панк- гурту Pussy Riot і зазначила, що після хвилі протестів у Росії почалася "надзвичайно репресивна фаза".

Нинішній інцидент з Greenpeace - зовсім не перший. Екологічна організація проводить кампанію проти видобутку корисних копалин в Арктиці з 2012 року. Москва претендує на більшу частину Арктичного шельфу, багатого на поклади нафти й газу. Активісти Greenpeace закликають Росію та інші країни не здійснювати розробку, побоюючись шкоди для довкілля. Акції протесту екологів відбувалися і в інших країнах, до речі, і до початку офіційної кампанії "Врятуй Арктику". Влітку 2011 року виконавчого директора "Грінпіс Інтернешнл" Кумі Найду затримали в Гренландії. Разом з іншим активістом він піднявся на бурову платформу шотландської фірми Cairn Energy. Найду провів чотири дні за ґратами, його оштрафували на 20 тисяч датських крон (приблизно 2680 євро), а потім відпустили.

Якби інцидент, схожий на російський, стався в Німеччині, він взагалі не мав би жодних наслідків для Greenpeace, переконана фон Галь. За її словами, на відміну від Росії, у винятковій економічній зоні Німеччини діє міжнародне, а не німецьке право. Оскільки активісти лише намагалися, але не проникли на платформу, їм би в Німеччині за це нічого не було. У разі успіху їхнього плану їм би загрожував грошовий штраф у розмірі кількох сотень євро.

Хоча і в ФРН можуть жорстко реагувати на акції Greenpeace. Так було, наприклад, коли під час саміту "великої вісімки" влітку 2007 року на узбережжі Балтійського моря активісти міжнародної екологічної організації на моторних човнах проникли в закриту зону. Поліція їх зупинила, пішовши на таран. Але кримінального переслідування не було.

Чи вплине Greenpeace на позицію Shell?

З огляду на цей досвід у німецькому Greenpeace здивовані реакцією російської влади на інцидент в Баренцевому морі. "Ніколи за останні роки не було випадків, щоб наших людей фактично обстрілювали і погрожували їм ножами та пістолетами", - заявив Кристоф фон Лівен. Він пояснює це тим, що російські прикордонники були "роздратовані через те, що нам вдалося підійти до бурової платформи".

На його думку, російська сторона прагне запобігти новим подібним акціям. Фон Лівен переконаний, що ці сподвання не справдяться. Greenpeace продовжить акції проти видобутку енергоносіїв в Арктиці, незважаючи на жорсткі дії російської влади щодо екіпажу корабля Arctic Sunrise. "Ми не можемо припинити протести", - наголосив активіст Greenpeace у Німеччині Кристоф фон Лівен.

А от у Росії екологів, навпаки, позиція влади не дивує. "Правоохоронним органам властиво неадекватно реагувати на ті дії, які їм особисто не подобаються", - сказала DW координатор проектів в екологічному центрі "Беллона" з Санкт-Петербурга Ксенія Вахрушева. Вона сумнівається, що Greenpeace зможе вплинути на рішення Росії видобувати нафту в Арктиці.

Можливо, більшу увагу на протести екологів зверне партнер "Газпрому" - британсько-нідерландський концерн Shell. "Оскільки буріння в Арктиці передбачається вести спільно з Shell, гадаю, на неї вплинути можна", - зауважила Вахрушева. Shell і "Газпром" навесні 2013 року підписали угоду про партнерство у розробці арктичного шельфу.

Також за темою

Реклама