Facebook у часи війни: не лише корисний, але й небезпечний | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Facebook у часи війни: не лише корисний, але й небезпечний

Соціальні мережі відіграють у війні на Сході України неоднозначну роль. Через Facebook і ко. блискавично поширюється далеко не завжди правдива інформація. Соцмережі можуть виявитися ще й психологічним тягарем.

Потік негативних новин не вщухає: замість котів, смачних страв і відпусток на сторінках українців зараз лише війна

Потік негативних новин не вщухає: замість котів, смачних страв і відпусток на сторінках українців зараз лише війна

"На сьогодні вистачить безвиході, вийду на кілька годин із Facebook", - написала 25-річна киянка Дарина на своїй сторінці у соціальній мережі. Дівчина зізнається, що прокидається серед ночі, щоб почитати новини у соціальних мережах, і не може спокійно спати, їсти і працювати, бо мусить по десять разів на годину перевіряти стрічку новин. "Я гніваюсь і страшенно нервую одночасно, коли бачу постійні оновлення на кшталт: "чую постріли біля свого будинку", "щось "бахнуло біля сусіднього під’їзду" або "над головами літають літаки". Я, як людина з критичним мисленням, розумію, що інформація у більшості своїй, неперевірена, але нічого з собою не можу вдіяти і часто піддаюсь паніці", - зізнається дівчина.

Такий "масовий психоз" і "істерія" є нормальними соціальними явищами у будь-якому суспільстві, особливо у суспільстві у стані війни або на межі війни, каже відомий український письменник і соціальний психолог Олег Покальчук, котрий спеціалізується на темі інформаційних маніпуляцій. "У будь-якої людини є так звані "психологічні маркери", натискаючи на які, дійсно можна загострити невроз, який уже існує, підвищити тривожність, тому й відбувається штучна невротизація цих людей за допомогою соціальних мереж", - зауважує Покальчук.

Щоб завжди бути онлайн, користувачі соцмереж дедалі частіше користуються інтернетом і на мобільних пристроях

Щоб завжди бути "онлайн", користувачі соцмереж дедалі частіше користуються інтернетом і на мобільних пристроях

Двічі подумай, один раз "поділись"

За часів Євромайдану соціальні мережі відігравали ключову роль: вони допомагали згуртувати людей, швидко мобілізувати підтримку там, де вона була потрібна. Як і під час "арабської весни", Facebook і Twitter були ворогом авторитарного режиму. Утім, події останніх місяців розвінчали один із міфів про соціальні мережі як "двигун демократії". Як свідчить приклад Росії, вони можуть бути й ефективним інструментом пропаганди, каже російський соціолог, експерт з соціології інтернету і розвитку соціальних мереж Ігор Ейдман. Він вказує на величезну кількість маніпуляторів, так званих "тролів", які займаються розповсюдженням інформації через блоги, форуми та соціальні мережі.

"Люди, які пишуть усе це за гроші, вони піднімають так звану "хвилю обурення", далі відбувається ефект "доміно" чи "снігової кулі", люди "ведуться" на цю брехню, бо вона відповідає їхнім внутрішнім переконанням, і вони раді у неї вірити, далі вже вони починають підхоплювати і розповсюджувати цю "хвилю", - пояснює Ейдман. Соціолог наголошує, що потрібно ретельніше ставитися до того, чим "ділишся" у соцмережах: "Будь-яка мисляча людина, отримуючи інформацію, має порівнювати і перевіряти її у декількох джерелах і вже потім робити власні висновки", - каже експерт.

Як свідчить практика, в українських соцмережах, так само як і в Росії, можна блискавично поширити неправдиву інформацію - люди залюбки "репостять" те, що їм "подобається", не вельми обтяжуючи себе перевіркою інформації. Так було, приміром, у випадку з нещодавнім звітом ООН про події в Одесі, зміст якого ЗМІ повністю перекрутили. Хоч такі випадки і є на даний момент в Україні радше винятком, але він доводить небезпеки, пов’язані з дезінформацією через соціальні мережі.

Обережно, "онлайн-залежність"

Є люди, які просто читають заклики про допомогу у соцмережах і збираються "у реальності", щоб щось зробити, а є ті, які залишаються виключно у віртуальній площині. Таких людей можна і вдень, і вночі побачити у режимі "онлайн". Надмірна активність - це певного роду залежність, пояснює психолог Олег Покальчук. "Люди, які є не такими активними у соцмережах, є більш схильними до дій, ніж люди, які є постійними учасниками віртуальної комунікації, хоча б тому, що для того, щоб щось зробити, потрібен час. Якщо людина цілодобово сидить за комп’ютером, то у неї просто фізично немає можливості і часу, щось робити у реальності", - каже Олег Покальчук. Він вказує на те, що ті, хто постійно щось коментують, нерідко не відчувають відповідальності за свої слова. "Це навіть не електронна пошта, де ви спілкуєтеся з людиною і рівень вашої відповідальності за свої слова вищий", - зауважує Покальчук.

А Дарина для себе вирішила, що буде влаштовувати такі собі "розвантажувальні дні", тобто час від часу відмовлятися від Facebook: "Буду обирати один день на тиждень і проводити його у місцях, де не буде доступу до інтернету. Приміром, на природі. І приємно, і корисно. І спокуси зайти на свою сторінку не буде", - сміється дівчина.

DW.COM

Реклама