Біженці у Німеччині. Де та як їм шукають житло?
26 липня 2023 р.
Цьому не видно кінця. Знову і знову місцева влада звертається по допомогу, оскільки в неї вже немає або майже не залишилося місця для розміщення нових претендентів на притулок у Німеччині, а також біженців, які прибули сюди з України після початку російського вторгнення. Найсвіжіший приклад - округ Фульда у федеральній землі Гессен.
Міста й комуни перебувають "абсолютно на межі своїх можливостей", щоб розмістити людей "хоча б хоч трохи гуманно", йдеться у зверненні до земельної влади Гессена і до федерального уряду, який рада округу - комунальний парламент, ухвалила переважною більшістю голосів у середині липня.
"Нам необхідно обмежити приплив біженців, - заявив голова адміністрації округу Бернд Войде (Bernd Woide), що представляє консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС). - Немає не тільки житла, не вистачає можливостей для розміщення, оскільки крім цього також обмежені ресурси, наприклад, у сфері догляду за дітьми, у школах, у медобслуговуванні та багатьох інших галузях".
У 2023 році у ФРН очікується ще 300 000 прохачів притулку
Тоді як до Німеччини зараз прибуває менше українців, ніж минулого року, загальна кількість прохачів притулку зростає. Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) із січня до червня 2023 року отримало понад 162 000 клопотань про надання притулку. Найбільше їх надійшло від громадян Сирії (близько 44 тис.), потім йдуть Афганістан (близько 28 тис.) та Туреччина (близько 19 тис.). Сумарно 20 тисяч клопотань надіслали особи, які прибули із африканських країн.
Борис Кюн (Boris Kühn), учасник дослідницької групи з міграційної політики при Університеті Хільдесхайма, вважає, що за весь 2023 рік очікується близько 300 тисяч прохачів притулку. Вони розподіляються по Німеччині відповідно до певної схеми, за квотою, отримують житло і мають залишатися там, куди їх направили. Проблема полягає в тому, що більшість гуртожитків та центрів для претендентів на притулок постійно заповнені вщерть, часто в них просто немає місць.
Очевидна "криза з переїздом"
Експерт з міграції Борис Кюн та координатор організації "Допомога біженцям" з Тюбінгена Юліан Шліхт (Julian Schlicht) у своєму дослідженні, присвяченому житловій ситуації біженців у ФРН, пояснюють, чому так відбувається. За їхніми словами, існує "криза з переїздом". Наразі 25 відсотків мігрантів, які прибули до Німеччини у 2015-2016 роках, все ще живуть у притулках та гуртожитках для біженців.
У німецькій системі прийому біженців утворилося щось на кшталт своєрідної пробки. Особливо в районах із проблемним ринком житла особам, визнаним біженцями, дуже важко знайти власну квартиру. Для новоприбулих прохачів притулку це означає, що часто доводиться не на кілька днів, а на кілька тижнів залишатися у центрах первинного прийому. Але й ті мають обмеження щодо кількості людей.
Тим, хто був підготовлений, доводиться легше
Проте є й регіональні відмінності. Кюн та Шліхт встановили у своїй роботі, що тиску зазнають, зокрема, особливо ті міста та муніципалітети, де після напливу біженців у 2015-2016 роках було скорочено штатні посади у сфері інтеграції чи соціальної роботи з біженцями, а також закрито такі структури, як місцеві мережі допомоги та круглі столи. Там, де вони й надалі розвивалися, влада виявилася краще підготовленою до нових викликів, що з'явилися у 2022 році.
Читайте також: "Ми в дорозі". Як біженцям допомагає арт-терапія
Багато чого, наголошується у дослідженні, є питанням політичної волі чи визначення політичних пріоритетів: "Розміщення біженців - обов'язкове завдання, але його виконання, проте, залишає можливість для маневру в рамках місцевого самоврядування".
Зазнають труднощів, але не перевантажені
"Це дійсно виглядає так, що трохи протвережує, - пишуть Кюн і Шліхт. - За фазою спокою слідує - вже вдруге за кілька років - гарячкове розгортання місць для екстреного розміщення, термінові заклики з боку органів управління і, нарешті, дискусія про надмірне навантаження".
Одне з міст, де ситуація виглядає інакше, - Дюссельдорф. 2022 року до столиці землі Північний Рейн - Вестфалія за короткий термін прибули 10 000 українських біженців від війни. "Це стільки ж, скільки за 2015-2016 роки разом узяті, - вказує Міріам Кох (Miriam Koch), заступниця бургомістра з питань культури та інтеграції. - Тим не менше, ми не були перевантажені, ми просто зіткнулися з труднощами".
Читайте також: Українських біженців селять у Німеччині в покинутих "селах - привидах". Як так сталося?
За її словами, не все було без проблем: "Але нам удалося задіяти структури, використання яких ми відпрацьовували з 2015 року". Це, додає Кох, включало співпрацю різних відомств "і досвід того, як місто може отримати житло" для розміщення біженців.
Більше гнучкості щодо розміщення біженців
У Дюссельдорфі практикується так званий "менеджмент переїзду", який означає, що міська влада активно шукає орендовані квартири для тих, хто визнаний біженцем. Він також включає переконання приватних домовласників прийняти біженців як орендарів, що часто буває непросто.
Кох розповідає про орендодавців, які хотіли приймати лише українських жінок і дітей. У багатьох випадках доводилося переконувати домовласників, щоб, як висловилася заступниця бургомістра, "розвіяти їхні страхи та тривоги" і пропонувати їм такі концепції, як "проживання біженців спочатку з випробувальним терміном".
Такого підходу дотримується мережа з кількох міст у Баден-Вюртембергу, які об'єднали свої зусилля з пошуку житла для біженців. Деякі муніципалітети там навіть виплачують субсидії на ремонт, щоб зробити житло, що звільнилося, придатним для використання, інші пропонують домовласникам гарантії виплати орендної платні або укладають від себе договір оренди на перші кілька років. Мета полягає у тому, щоб за кілька років вже самі мешканці уклали договір оренди.
Однак у містах із гострою нестачею житла навіть описаний "менеджмент переїзду" малоефективний. Тому Міріам Кох, яка мешкає в Дюссельдорфі, хотіла б, щоб усі біженці мали можливість знайти приватне житло. Адже в Німеччині є багато мігрантів, які готові прийняти у себе родичів, друзів і просто людей, які були змушені тікати зі своїх країн.
Кожне друге клопотання про надання притулку до ФРН відхиляється
Водночас дедалі більше комун вимагають, щоб їм направляли лише тих біженців, які мають шанс залишитися в Німеччині. Цього хоче досягти і округ Фульда. У резолюції, ухваленій радою округу, зазначається: "Прохачі притулку, що знову прибули, і біженці з третіх країн повинні переважно залишатися в центральних земельних центрах прийому до завершення перших перевірок". Голова адміністрації Фульди Войде додає: "Інакше, як показує досвід, процедура депортації пізніше більше не працює".
Згідно зі статистикою Федерального відомства у справах міграції та біженців, у першій половині 2023 року в Німеччині було розглянуто 133 тисячі клопотань про надання притулку та щодо них були ухвалені рішення. 48 відсотків прохань було відхилено за формальними підставами чи за суттю справ.Тобто лише кожен другий прохач притулку отримав перспективу залишитися у ФРН.