Безумовний базовий дохід: скільки грошей європейці хочуть отримувати даром? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 30.11.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Безумовний базовий дохід: скільки грошей європейці хочуть отримувати даром?

Чи запровадять у Євросоюзі безумовний базовий дохід? Як ставляться до цього європейці? У яких країнах він вже існує і в якому розмірі? DW зібрала кілька прикладів.

Про введення безумовного базового доходу в країнах ЄС дискутують уже давно. Прихильники регулярної виплати державою фіксованої суми грошей кожному громадянину незалежно від його рівня доходу і без виконання ним необхідної роботи говорять про те, що це допомогло б згладити всі регіональні відмінності всередині Євросоюзу і посилило б соціальне і економічне співробітництво. Виникла навіть громадянська ініціатива, автори якої мають намір домогтися того, щоб Європейська комісія виступила з пропозицією введення безумовного базового доходу на всій території ЄС. Якщо впродовж року на підтримку ініціативи вдасться зібрати 1 мільйон підписів європейців і при цьому їхню мінімально необхідну кількість - 5640 - буде зібрано в семи країнах ЄС, ініціативі дадуть подальших хід. На сьогодні її підтримали вже близько 72 000 осіб.

Першою країною, у якій зібрали мінімально необхідну кількість підписів за введення безумовного базового доходу стала Словенія. "Там молода динамічна команда змогла завоювати через соціальні мережі Facebook, Twitter, Instagram підтримку молоді", - пояснює координатор кампанії у Німеччині Рональд Блашке (Ronald Blaschke).

Читайте також: Як працює пенсійна система в Німеччині в умовах старіння суспільства

Дискусії про базовий дохід у Франції

У Польщі або на Мальті, розповідає Бляшке, не чути публічних дебатів з приводу введення базового доходу: "Там немає громадянського руху і великих об'єднань, таких як, наприклад, католицький Рух роботодавців у нас у Німеччині, які займаються подібними темами".

Рональд Блашке

Рональд Блашке

Зовсім інакше йдуть справи у Франції. Там за безумовний базовий дохід виступають найрізноманітніші групи суспільства: від представників екологічних рухів до активістів, які борються з бідністю, і ліберальних інтелектуальних течій, вказує Бляшке в інтерв'ю DW. Він вважає, що за президента Макрона запровадження такого доходу не можливе: "Але можна помітити, що дебати про нього у Франції ведуться активніше і ширше, ніж в інших країнах".

Швейцарія - перша європейська країна, яка чотири роки тому проголосувала з питання введення безумовного базового доходу. Для його прихильників результат виявився провальним: на референдумі майже 77 відсотків учасників голосування виступили проти цієї ініціативи.

Де безумовний базовий дохід вже існує?

Незважаючи на подібні невдачі, сама ідея безумовного базового доходу періодично стає об'єктом дискусій і експериментів. Один з останніх прикладів - Фінляндія. Там у 2017-2018 роках 2000 випадково відібрані безробітні громадяни отримали можливість щомісяця отримувати від держави замість допомоги з безробіття мінімальний базовий дохід у розмірі 560 євро - без жодних бюрократичних процедур і перешкод. При цьому їм було дозволено заробляти додатково до цієї суми стільки, скільки вони хочуть.

Результати проведеного слідом за цим дослідження показали, що люди, які отримували такі виплати, психологічно відчували себе краще, були більш щасливими і розслабленими. Фінансові гарантії, які забезпечив їм безумовний базовий дохід, надали їм можливість спробувати свої сили в нових професійних проєктах без ризику стати банкрутами. Але, згідно з дослідженням, на ринку праці Фінляндії це жодним чином не позначилося. Хоча в середньому учасники цього проєкту працювали на шість днів у році більше, ніж особи, які не отримували базового доходу.

Хто і чому проти безумовного базового доходу?

Противники безумовного базового доходу задаються питанням, як його введення відіб'ється на ринку праці, чи не призведе це до того, що більше ніхто не захоче працювати? "До того ж базовий дохід, зменшить тиск, пов'язаний з тим, що необхідно постійно боротися з масовим безробіттям", - додає політолог Крістоф Буттервеґе (Christoph Butterwegge)."Якщо безробітний з введенням базового доходу в матеріальному сенсі отримає більше гарантій, ніж раніше, то проблема його соціального залучення в життя суспільства залишиться", - підкреслює політолог.

Як показали результати дослідження, проведеного Splendid Research, три з чотирьох німців хотіли б працювати і далі, незважаючи на можливість отримувати безумовний базовий дохід. "Швидше, люди хотіли б менше працювати, щоб присвячувати більше часу сім'ї і хобі", - зазначає Рональд Бляшке.

Читайте також: Іспанія починає виплачувати базовий дохід найбіднішим мешканцям країни

А що в Німеччині?

Палестинка Марва Фатафта живе в Берліні, працює в організації, яка займається захистом особистих даних в інтернеті і сподівається, що зуміє опинитися серед тих, хто стане учасником соціального експерименту із запровадження безумовного базового доходу серед громадян ФРН. Проєкт стартував на початку жовтня, і зараз відбувається відбір учасників. Заявки подали понад 2 мільйона осіб. Але лише 122 з них з січня 2021 року протягом трьох років отримуватимуть щомісяця 1200 євро без жодних умов.

Мета експерименту - зрозуміти, як вплине на німецьке суспільство запровадження безумовного базового доходу. Марва Фатафта запевняє, що не перестане працювати, якщо буде отримувати безумовний базовий дохід. Але, підкреслює вона, це допомогло б знайти гарантії в багатьох життєвих ситуаціях. "Як було б добре, якби люди ходили на роботу не зі страху залишитися без грошей, а з бажання робити щось корисне і значиме для суспільства", - підсумувала Фатафта.

Реклама