Атака на Києво-Печерську лавру: збитки сягнули 500 млн грн

Нічна атака Росії у ніч на 15 червня стала однією з наймасштабніших для української культури та культурної спадщини за час повномасштабної війни, заявила у вівторок, 16 червня, віцепрем'єрка з гуманітарної політики - міністерка культури України Тетяна Бережна під час брифінгу на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Унаслідок російських ракетних і дронових ударів пошкоджено або зруйновано 13 пам'яток культури в різних регіонах країни. Серед них - об'єкти у Києві, Харкові та Дніпрі. Особливої шкоди зазнала Києво-Печерська лавра, де був пошкоджений дах Успенського собору.

Бережна наголосила, що на території Лаври постраждали також будівлі Національного музею історії України, Музею книги і друкарства України, Національної історичної бібліотеки, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту. У більшості випадків пошкоджено вікна та двері, однак музейні експонати вдалося зберегти. Жертв серед людей немає.

За оцінками генерального директора нацзаповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка, збитки Києво-Печерської лаври від російського обстрілу перевищують 500 мільйонів гривень, а реставраційні роботи і відновлення можуть тривати близько двох років.

Читайте також: МЗС України засудило реакцію ЮНЕСКО на удар РФ по Києво-Печерській лаврі

На кіностудії знищені понад 100 тисяч костюмів та мільйони одиниць реквізиту

Окремо Бережна звернула увагу на наслідки удару по культурній інфраструктурі столиці. За її словами, внаслідок атаки постраждала кіностудія імені Олександра Довженка, де була знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України - понад 100 тисяч костюмів та більше трьох мільйонів одиниць реквізиту. Ця атака на кіностудію була другою протягом одного місяця. Також пошкоджень зазнала студія документального кіно "Укркінохроніка", яка майже століття зберігає кінематографічну історію України.

Пошкоджень також зазнали Мистецький арсенал, Національний палац мистецтв "Україна" та навчальний корпус Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.

Постраждали об’єкти культури у Харкові та Дніпрі

Потерпіли тої ночі також Харків та Дніпро. Зокрема, постраждав Харківський художній музей. Водночас найцінніші експонати були евакуйовані ще на початку повномасштабного вторгнення, що дозволило уникнути значно більших втрат. У Дніпрі пошкоджено Будинок органної та камерної музики - пам'ятку архітектури національного значення.

Бережна повідомила, що після атаки міністерство культури, міністерство внутрішніх справ та керівництво заповідника організували зустріч із понад 70 представниками міжнародних організацій і дипломатичних установ, які особисто ознайомилися з масштабами руйнувань на території Києво-Печерської лаври.

Майже п'ять мільйонів євро на відновлення

Бережна також розповіла про механізми відновлення пошкоджених пам'яток. Вона нагадала, що разом із міжнародними партнерами та Aliph Foundation було створено Ukrainian Cultural Heritage Fund - Фонд української культурної спадщини, який акумулює кошти на реставрацію культурних об'єктів, зруйнованих або пошкоджених російською агресією. Фонд зареєстрований у Бельгії та вже залучив майже п'ять мільйонів євро внесків від Іспанії, Данії, Люксембургу, Естонії, Великобританії та Польщі. Перші проєкти відновлення планують представити на Конференції з відновлення України.

За словами міністерки, уряд також уже ухвалив протокольне рішення щодо виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для відновлення пошкодженого Успенського собору. Паралельно влада залучає бізнес до фінансування реставраційних робіт. Спеціальний рахунок для збору коштів уже відкрито, а про готовність долучитися до відновлення заявили, зокрема, "ПриватБанк" та "Нафтогаз".

Читайте також: "Це абсолютно прицільні удари": як атака РФ пошкодила Успенський собор Києво-Печерської лаври

Навіть бетонні сховища не гарантують захисту

Під час брифінгу Бережна також торкнулася теми евакуації та захисту культурних цінностей. За її словами, в Україні діють затверджені процедури евакуації культурної спадщини та створення спеціальних сховищ для збереження музейних фондів. Водночас досвід останніх атак показує, що навіть добре захищені приміщення не можуть гарантувати абсолютну безпеку.

Як приклад вона навела ситуацію на кіностудії Довженка, де знищена костюмна колекція зберігалася у приміщенні з бетонними стінами, підлогою та стелею. Однак пряме влучання російської ракети зруйнувало й таке сховище. Саме тому, за словами міністерки, держава, регіони та міжнародні партнери повинні продовжувати інвестувати у створення нових захищених сховищ для культурної спадщини.

"Світ має знати про те, що сталося. Українська культурна спадщина є частиною спадщини всього цивілізованого світу", - наголосила Бережна, закликаючи міжнародну спільноту долучатися до збереження та відновлення українських пам'яток.