Ірина Халіп: У Білорусі неможливо знати, що буде завтра | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.07.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ірина Халіп: У Білорусі неможливо знати, що буде завтра

Опозиційну білоруську журналістку Ірину Халіп звільнили від відбування покарання за участь в акції протесту. В інтерв'ю DW вона розповіла, чому все одно не почувається вільною.

У Мінську 19 липня звільнили від відбування покарання опозиційну білоруську журналістку Ірину Халіп, засуджену за участь у протестах 19 грудня 2010 року після виборів президента Білорусі. У постанові суду її звільнення пояснюється тим, що за час відтермінування покарання вона "зарекомендувала себе з позитивного боку" і не притягалася до відповідальності.

Нагадаємо, що у травні 2011 року суд визнав Ірину Халіп винною в участі у масових безладах у Мінську і засудив її до двох років позбавлення волі з відтермінуванням виконання покарання на два роки. Протягом цього часу Халіп, дружина екс-кандидата у президенти Білорусі Андрія Саннікова, не мала права залишати Мінськ, зобов'язана була щотижня відмічатися в міліції і бути вдома після десятої вечора. Одразу після виходу із зали суду білоруська журналістка дала інтерв'ю DW.

Deutsche Welle: Ірино, беручи до уваги Ваше звільнення, чи можна вважати, що ставлення до політв'язнів у Білорусі змінюється на краще?

Ірина Халіп: Я вважаю, що нічого не змінюється на краще, а стає лише гірше. Формально мене звільнили від відбування покарання, однак для мене обмеження моєї свободи тривало набагато довше призначеного мені строку. Окрім того, ми бачимо, на якому тлі відбувається цей процес. У Білорусі вже були звільнення політв'язнів. Однак людей знову і знову кидають за ґрати за політичними справами. Існують усілякі відпрацювання попередніх судимостей, профілактичний облік та інші заходи. Тобто будь-хто з нас, хто побував за ґратами, все одно залишається на гачку. Він не зможе залишатися повністю вільним, поки не зміниться влада.

Коли ти живеш у суспільстві свавільників, наділених державними повноваженнями, ти не можеш бути впевненим у тому, що сьогодні ночуватимеш удома, а не у тюремній камері. Ти не можеш знати, що буде завтра. Навряд чи Василь Парфенков і Володимир Єрьоменок, виходячи із в'язниці, підозрювали, що можуть знову потрапити за ґрати. (Їх засудили до чотирьох та трьох років позбавлення волі відповідно у справі про безлади у Мінську 19 грудня 2010 року. У серпні 2011 року їх звільнили на підставі указу президента Білорусі Олександра Лукашенка про помилування. На даний момент обох білорусів звинувачують у порушенні правил превентивного нагляду. - Ред.) Тому ніхто з нас не може бути ні в чому впевненим.

Засідання суду, під час якого Ірину Халіп звільнили

Засідання суду, під час якого Ірину Халіп звільнили

Які у Вас життєві плани на перспективу?

У мене немає планів. Я поки не знаю навіть, що я робитиму сьогодні. Адже щойно оголосили рішення суду.

А творчі плани?

Я працювала і продовжую працювати у російській "Новой газете". Я вже пов'язана із нею настільки, що не можу уявити собі іншого місця роботи. Ось на суд приїхала моя колега із "Новой газеты", представники громадської організації "Русь сидящая". Тобто мої російські друзі спеціально приїхали мене підтримати, за що їм велике людське спасибі!

Як Ви ставитеся до оголошеного днями в Росії вироку Олексію Навальному, котрого засудили на п'ять років позбавлення волі? Чи вбачаєте спільні підходи у відношенні влади до політичних опонентів?

Це абсолютно білоруський вирок. Коли Андрію Саннікову призначили п'ять років позбавлення волі, в Білорусі говорили: він хотів стати президентом і отримав "президентський строк". Адже президент у Білорусі обирається на п'ять років. Виходить, що Навальний отримав рівненько "мерську каденцію", котра також дорівнює п'яти рокам.

Водночас у Білорусі також незабаром, схоже, буде прийнятий закон про іноземних агентів. Причому в нас іноземні агенти розуміються буквально. Виходить, Білорусь і Росія беруть одна в одної лише "краще", що може вигадати збочена фантазія.

Інтерв'ю провів Андрій Тимаров

Реклама