Європейська інтеграція України – пріоритет, якому не вірять | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Європейська інтеграція України – пріоритет, якому не вірять

Чергова заява українського уряду про пріоритет європейської інтеграції не вразить Брюссель, переконані європейські експерти. Києву пора виконувати обіцянки, а ЄС - міняти стратегію щодо України.

"Найголовніший напрям – європейська інтеграція, саме цьому напряму ми приділятимемо величезну увагу", - сказав прем'єр-міністр Микола Азаров, представляючи у четвер, 23 лютого, членам Кабінету Мiнiстрiв нового першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського. Утім, і чергова заява про прагнення євроінтеграції, і призначення Хорошковського, ім'я якого пов'язують, передусім, з його роботою на чолі СБУ, навряд чи викличе позитивну реакцію в Брюсселі, прокоментувала Deutsche Welle експерт брюссельського офісу Центру Карнегі (Carnegie Endowment for International Peace) Ольга Шумило-Тапіола. "Взагалі в Брюсселі дуже багато людей ставить під питання, чи європейська інтеграція є пріоритетом для сьогоднішньої влади в Україні. Це питання, яке не знімається, незважаючи на те, хто буде призначений", - пояснила вона.

Валерій Хорошковський

Євроінтеграція - пріоритетне завдання Хорошковського

За словами Шумило-Тапіоли, процеси, які нині відбуваються в Україні, відштовхують ЄС від України. Причому йдеться не лише про політично вмотивовані, на думку європейців, процеси проти лідерів опозиції, а й про елементарне невиконання реформ, задекларованих Віктором Януковичем на початку свого президентства.  "Політики в ЄС – як в Брюсселі, так і в державах-членах – зрозуміли, що він (Янукович – ред.) – не людина слова, і це для них є дуже великим неприємним сюрпризом", - каже експерт. На її думку, інтерес до України у Євросоюзі нині стрімко втрачають. До того ж, Європейська спільнота зараз має більш нагальні проблеми, зокрема подолання боргової кризи.

"Євросоюзу нічого втрачати"

Європейцям часто взагалі важко зрозуміти, що відбувається на політичній кухні України, каже Аманда Пол, аналітик Центру європейської політики (European Policy Centre) у Брюсселі, маючи на увазі короткострокове призначення Валерія Хорошковського міністром фінансів, перш ніж він став першим віце-прем'єром. Щоправда, говорити про стагнацію у відносинах України та Європейського Союзу в цілому не варто, застерегла вона у розмові з Deutsche Welle. Принаймні технічна співпраця України з ЄС у різних галузях триває незалежно від того, що відбувається на політичному рівні.

Аманда Пол

Аманда Пол

"Утім, останнім часом відносини надзвичайно заполітизовані, якщо брати до уваги справу Юлії Тимошенко. Більше того, я би сказала, що, на жаль, багато країн-членів ЄС скористалися саме справою Тимошенко як дуже доброю відмовкою, аби не поглиблювати далі інтеграційний процес з Україною та не запропонувати їй чітку європейську перспективу", - нарікає експерт.

На думку Аманди Пол політика Євросоюзу відносно України не повинна цілковито залежати лише від очікуваного вироку у справі Тимошенко Європейського суду з прав людини та його виконання українською владою. "На мій погляд, ЄС нічого б не втратив, якби підписав Угоду про асоціацію з Україною, адже вона не передбачає перспективи членства і все ще мусить бути ратифікована усіма країнами-членами. Тим часом її можна було б використовувати як інструмент, аби заохотити Україну до впровадження реформ, яких вимагає ЄС", - каже Аманда Пол. За її словами, Євросоюзу варто було б розробити більш довгострокову стратегію співпраці з Україною.

"М'яч на українській стороні"

Експерт брюссельського офісу Центру Карнегі Ольга Шумило-Тапіола натомість схиляється до думки, що проблема не у Європі. Адже список необхідних кроків та реформ чітко окреслений, наполягає Шумило-Тапіола: це, по-перше, припинення судових процесів проти опозиції; по-друге, приведення виборчого права у відповідність з рекомендаціями Венеціанської комісії; по-третє, впровадження обіцяних реформ - від сфери державних закупівель до політики конкуренції.

Ольга Шумило-Тапіола

Ольга Шумило-Тапіола

"Якби президент і його команда дійсно були би зацікавлені в тому, щоб бути ближчими до ЄС, вони знають весь список, вони знають, що треба робити. Єдине просто питання, чи це їм потрібно, і тут якби більше і більше європейців думають, що це якраз не те, що цікавить президента і його команду". Тож не виключено, підсумовує експерт, що Брюссель надалі ставитиметься до України, як за часів Кучми, лише вичікуючи, що щось зміниться з української сторони.

Дорога в невідомому напрямку

Щоправда, якщо бути відвертим, зізнається аналітик Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол, ЄС ніколи не був відвертим по відношенню до України: "Я не говорю про період, відколи до влади прийшов президент Янукович. Ще раніше, багато-багато років тому Євросоюз завжди мав такий собі напівщирий підхід щодо перспективи членства України в ЄС і не змінив свою політику у порівнянні з часами президентства Кучми, навіть попри Помаранчеву революцію".

За її словами до України ставилися і ставляться за принципом: українці мають самі навести порядок в своїй країні, а там, якщо пощастить, ми надамо їм перспективу членства у ЄС, при цьому не даючи жодних обіцянок. Аманда Пол переконана: нині на часі Євросоюзу змінити цю стратегію, адже в якому напрямку інакше може піти Україна, не знає ніхто.

Автор: Тетяна Бондаренко
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM