Європейська преса: Захід повинен зупинити Путіна | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Європейська преса: Захід повинен зупинити Путіна

Європейські газети констатують, що Росія веде війну з Україною. Видання розглядають різні можливості зупинити Путіна - від посилення санкцій до постачання зброї Києву.

Європейські видання відреагували на повідомлення про вторгнення військ російської армії в Україну. "Захід більше не повинен дозволяти Путінові водити себе за ніс, - пише німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung у коментарі "Війна Путіна". - Російський президент не зацікавлений у встановленні миру та стабілізації України. Йому потрібна "failed state" (неспроможна держава. - Ред.) як буферна зона до демократії і верховенства права".

У цьому конфлікті йдеться "про принципи мирного устрою в усій Європі, які Путін більше не вважає обов'язковими для себе. Це насправді сумнівно, чи можна за допомогою економічних санкцій примусити російського президента повернутись до такого порядку. Тим важливіше показати йому за допомогою усіх наявних засобів, що Захід знає, як захистити частину Європи, яка обрала свободу, демократію і правову державу", - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Санкції і військова допомога

Австрійська газета Der Standard розмірковує, як зупинити російського президента: "Переговори з Путіним зараз не мають сенсу, оскільки він кожному відкрито бреше в обличчя. Однак йому якось треба дати зрозуміти, що він прорахувався, що Захід не змириться з агресією. Лише тоді є шанс на мир. Цього напевно можна досягти лише подальшим поглибленням санкцій аж до припинення усіх економічних відносин з Москвою, як і прямою військовою допомогою Києву. Постачання зброї, розміщення військ НАТО в Україні аж до повітряних ударів США по позиціях сепаратистів та ешелонах російського підкріплення - усі ці опції цими днями є на порядку денному (...) "Якщо Путін зможе зробити зі Східної України другий Крим або друге Придністров'я, тоді під загрозою опиниться решта України і як наслідок - також і балтійські країни та Польща. Чим рішучіше Захід проявить себе найближчими днями, тим більшими є шанси, що Путін або його радники таки усвідомлять: у ХХІ столітті сучасна промислова країна не може нічого домогтися за допомогою військової агресії", - вважає австрійська газета Der Standard.

Можливість постачання зброї до України розглядає і чеська газета Pravo. "Те, що Росія заледве приховує, що вступає у бій за сепаратистів, лякає. У цій напруженій ситуації легко піддатися на заклики до радикальних кроків. Окрім подальших санкцій, США та Європейський Союз можуть здійснити постачання зброї українцям або відправити військових радників (до України. - Ред.). Однак разом із цим виникає ризик "зіслизнути" у щось таке, як свого часу США у В'єтнамі. Росія довела, що відповідає на радикальні кроки ще сильнішим радикалізмом. Європа повинна прийняти рішення, чи хоче вона разом із США насильницьким чином припинити російські дії - за наявності ризику, що дійде до відкритої війни", - пише чеське видання Pravo.

Повернення до політики сили

Німецька газета Die Welt також коментує події в Україні. "Світ є свідком російського вторгнення. Його іще називають крадькома і непрямо. Однак як би його не називали, нічого не змінюється у тому факті, що Росія веде війну. Вдруге після захоплення Криму Путін проявляє себе як стовідсотково макіавелістський політик, котрий із удаваною тривогою говорить про мир у конференц-залах і паралельно надсилає своїх солдатів. Українці - жертви цього факту, а Захід за цим спостерігає", - вважає Die Welt.

Як війну розцінює повідомлення про введення російських військ до України й латвійська щоденна газета Neatkariga Rita Avize. "У Європі точиться війна. Можна поводитися так, наче йдеться про черговий локальний конфлікт. Однак ситуація набагато серйозніша. Фундамент існуючого світового порядку зруйнований. Міжнародні правові норми вже майже не враховуються. Світ повертається назад до політики сили, в якому все визначатиметься передусім військовим потенціалом і готовністю його застосувати", - вважає Neatkariga Rita Avize.

Чого домагається Путін?

Як зауважує німецьке видання Die Zeit, російський президент у випадку України вже зараз досяг свого: "Анексію Криму Захід не дасть йому ратифікувати у відповідності до міжнародного права, однак він, звичайно, вже з нею змирився; членство України в НАТО в осяжній перспективі виключене, Україна в майбутньому зможе одночасно вступати в асоціацію як із ЄС, так і з Митним союзом, у якому домінує Росія; вже теж розмірковують і про федеральну українську державу із сильним правом на самовизначення російської меншини. Усе це Путін уже має, і він це знає. Чого він ще зараз бажає, чому він не припиняє постачати важку зброю до Східної України? На це оптимісти кажуть, що він не може змиритися з військовою поразкою його сепаратистів через втрату обличчя, тому мусить продовжувати - без стратегічної мети. Тоді як песимісти думають, що очільник Кремля таки має стратегічну ціль, однак вона полягає не в послабленні та дестабілізації України, а в послабленні та дестабілізації Заходу загалом і НАТО зокрема".

Іспанська газета La Vanguardia констатує відмінності у ставленні різних європейських країн до збільшення видатків на оборону: "Останній розвиток конфлікту в Україні примушує західні країни зберігати або навіть посилювати їхні економічні санкції проти Росії. Обговорюється і збільшення бюджету НАТО. Будь-яка відповідь краща за військову інтервенцію. Однак більш нагальною є ефективна реакція, аби зупинити експансіонізм російського президента Володимира Путіна", - пише La Vanguardia.

Дивитись відео 27:29
Now live
27:29 хв

"Геофактор": Скільки росіян воює на боці сепаратистів? (22.08.2014)

Аудіо й відео до теми

Реклама