Європа голосує проти переходу на літній і зимовий час | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Європа голосує проти переходу на літній і зимовий час

У ЄС відбувається онлайн-голосування, щоб визначити, на який час раз і назавжди перейде Євросоюз: зимовий чи літній. Стрілки більше не переводитимуть.

Після переведення годинників чимало працівників відчувають себе розбитими

Після переведення годинників чимало працівників відчувають себе розбитими

На виконання постанови Європарламенту Європейська комісія запустила від четверга, 5 липня, сайт, на якому жителі країн ЄС зможуть до 16 серпня проголосувати за час, якому вони віддають перевагу: літній чи зимовий. Отже, в Євросоюзі переходу з одного часу на інший більше не буде. Бажаючих проголосувати виявилось так багато, що сайт навіть не витримав і його довелось тимчасово відключити. Замість нього відкривається сторінка, на якій Єврокомісія різними мовами перепрошує, що сайт не працює.

Як би там не було, але кінець "гойданню" близький! Це не дивно. Результати опитування, проведеного відомим інститутом вивчення громадської думки Forsa в Німеччині, цілком однозначні: майже дві третини німців вважають перехід на літній і зимовий час безглуздою процедурою. Вони виступають за те, щоб скасувати цей щопіврічний ритуал. Власне кажучи, ідеться про так званий літній час, позаяк зимовий - це "нормальний" час, за яким Європа жила до 1980 року. Через майже 40 років дуже багато жителів європейських країн скаржаться на те, що це негативно позначається на їхньому фізичному стані й психічному здоров'ї. Крім того, економічні вигоди від зсуву годин є істотно меншими, ніж вважалося колись.

Диктатура "соціальних" годин

"Чоловікові потрібно шість годин сну, жінці - сім, а дурневі - вісім", - сказав якось Наполеон. Час сну імператор вважав втраченим, і сам задовольнявся шістьма годинами, як і знаменитий винахідник Едісон. Зате Ейнштейнові було потрібно не менше десяти, а він, як відомо, був геть не дурним. Потреба у сні, а також і те, коли людина засинає і прокидається, - дуже індивідуальні речі, і багато в чому вони зумовлені генетично. Це показує, зокрема, у своїй книзі "Wie wir ticken" (можна перекласти: "Як праюцює наш внутрішній годинник") провідний німецький хронобіолог, дослідник впливу часових ритмів на живі організми Тілль Реннеберґ (Till Roenneberg).

Іноді через неправильні години роботи важко засинати та прокидатися

Іноді через "неправильні" години роботи важко засинати та прокидатися

"Не кайся рано встати, а кайся довго спати", "Хто рано підводиться, за тим і діло водиться", "Ранні пташки росу п’ють, а пізні- слізки ллють", "Рання година золота варта", - такі приказки є майже у кожного народу. Їхній сенс очевидний: люди, які сплять більше і довше, вважаються ледарями. Реннеберґ, який проводив дослідження в Німеччині, Іспанії, США, Індії, Бразилії та проаналізував детальну інформацію про 80 тисяч жителів трьох континентів, вважає подібні "народні мудрості" безнадійно застарілими. Вони відповідали дійсності в ті часи, коли більшість населення планети займалася сільським господарством, але зараз це не так. Близько 60 відсотків європейців відносяться до так званим сов, тобто воліють пізно лягати і пізно вставати.

На жаль, це далеко не завжди вдається. Внутрішньому, біологічниму годинникові доводиться підлаштовуватися під "соціальний", так що сови, як правило, мусять раніше, ніж воліли б, прокидатися на роботу, до інституту чи школи. До чого це призводить, добре відомо багатьом: важко сконцентруватися, людина стає дратівливою, швидко втомлюється, гірше переносить фізичні, розумові і емоційні навантаження... Сон в такому разі йде всупереч генетично заданими біоритмам, наголошує знавець.

Чому чоловікам краще спати з молодими жінками?

Крім того, правильний режим сну (і, природно, неспання) залежить від ба більшого числа факторів, ніж одна лише приналежність до сов чи жайворонків. Ступінь втоми, вік, стать, спосіб життя, пори року, - усе це відіграє важливу роль. Так, наприклад, маленькі діти, як правило, належать (на горе своїх батьків) до ранніх хронотипів, але згодом режим сну зсувається у них на більш пізній час. Абсолютними совами є підлітки та молодь, починаючи з перехідного віку і років до двадцяти. Вони можуть мало не до ранку сидіти перед телевізором, гуляти з друзями або танцювати на дискотеці, зате вранці їх ледве розбудиш. Тому німецький вчений ревно виступає за те, щоб зсунути початок занять у школах і вишах на більш пізній час. Адже перший урок, а то і два проходять намарне. "Справа тут не в дисципліні, а в біології", - додає Реннеберґ.

У чоловіків і жінок ритм сну з роками розходиться в циклах

У чоловіків і жінок ритм сну з роками розходиться в циклах

У чоловіків і жінок, наприклад, добовий ритм не просто змінюється з віком, але змінюється по-різному і збігається нечасто. Німецький експерт напівжартома-напівсерйозно зауважує, що, напевно, саме цим можна пояснити, чому зрілі чоловіки часто одружуються на молодих: у віці 40-45 років у чоловіка і 30-35 років у жінки їхні внутрішні годинники з великою долею ймовірності будуть йти приблизно однаково.

Будь-яке порушення природного ритму, який регулює режим сну, порушує стабільність наших внутрішніх годинників, а отже й усього організму. Таким неприпустимим втручанням до природного ритму хронобіолог вважає перехід на "сезонний" час. На основі численних експериментів Реннеберґ доводить, що це негативно позначається не лише на самопочутті людей, але і на їхній продуктивності. Тобто, є неефективним і з економічної точки зору.

Як підкреслює вчений, зазвичай проходить не менше 3-4 тижнів після переходу на літній, а восени - назад на "нормальний" час, поки наші внутрішні годинники не синхронізуються з годинником "соціальним". Якщо ж погода не відповідає сезону (тобто весна запізнюється, або літо затягується), потрібно навіть і більше. Ще небезпечніша, до речі, позмінна робота, коли день перетворюється на ніч, а ніч - на день. Але це хоча б диктується виробничою необхідністю, а переведення стрілок раз на півроку - повна нісенітниця, резюмує експерт.

Дивитись відео 04:31
Now live
04:31 хв

Переведення годинників: менше сну, більше стресу

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама