Євродепутат Северин: Україна не може чекати, їй потрібна допомога | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.02.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Євродепутат Северин: Україна не може чекати, їй потрібна допомога

Позафракційний депутат Адріан Северин (Румунія), котрий останнім часом двічі побував у Києві, в інтерв'ю DW розповів про перспективи допомоги Україні від ЄС, досвід румунської революції, а також застеріг від помилок.

Адріан Северин

Адріан Северин

DW: Пане Северин, я переконана, що після візитів до Києва вас не полишає почуття дежавю і спогади про революцію у Румунії 1989 року, фіналом якої стало падіння режиму Чаушеску…

-Так, бажання і потреба порівняти ці дві революції справді дуже великі. Я бачив у Києві те саме завзяття, ентузіазм, спокуси та пастки, з якими свого часу зіштовхнулися ми. На румунських помилках і досвіді можна вивчити, зокрема, як не зрадити очікування і сподівання суспільства. У румунської революції було два плани розвитку - видимий і невидимий. У мене склалося враження, що в Україні поза видимою сценою також триває інша гра. З одного боку, події в Києві продемонстрували боротьбу українців за краще життя, демократію і незалежність, але з іншого - Україна стала полем бою регіональних та геополітичних лідерів, які намагаються просувати тут свої власні інтереси.

- Ви розповідали, що самі брали участь у революційних подіях 1989 року, проти вас йшли танки і стріляли снайпери…

- Так це і було. І мушу сказати, що за 25 років, які минули від тих подій, нам у Румунії такі не вдалося знайти й ідентифікувати хоча б одного снайпера, який вів вогонь з дахів будинків по демонстрантах. Досі ми так і не визначили точної кількості жертв, яка, кажуть, вища за офіційну, що становить близько 1600 осіб. Румунське суспільство було повне рішучості дізнатися, ким були ці снайпери - румунами чи іноземцями, їхні імена, але цього не сталося. І я переживаю дуже болючі відчуття, коли чую ці ж самі вимоги громадськості в Україні.

- У Румунії велося якесь розслідування з цього приводу?

- Так, були призначені усі ймовірні комісії: на рівні парламенту, прокуратури, МВС, але жодна з них не прийшла до чітких висновків, не змогла знайти прямих доказів, які вказували б на особи винних.

- Чи була проведена у Румунії люстрація влади?

- Ні, закону про люстрацію прийнято не було. Хоча це питання широко обговорювалося. Але знову ж таки, люстрація не повинна означати порушення прав людини. Українцям треба пам’ятати, що хоча зараз необхідно відновити справедливість, покарати тих, хто винен у смертях людей і економічному розвалі країни, але водночас вам треба єдність країни. І якщо ви зараз підете шляхом люстрації та помсти, що є абсолютно природними почуттям, ви розколете людей і суспільство.

Я хотів би також застерегти українців від загрози повторити щось на кшталт судового процесу над Чаушеску. Це був жахливий досвід для Румунії. Не можна встановлювати справедливість і верховенство права з судового процесу, який проходить поспіхом і з порушенням відповідних процедур. Не можна починати свій шлях до демократії і свободи через порушення прав людини. І якщо ви покладете собі на плечі той тягар, яким став для Румунії суд над Чаушеску, ви страждатимете роками.

Пане Северин, під час останніх драматичних подій на Майдані українці почувалися обдуреними і кинутими напризволяще, тому що ЄС тягнув питання з введенням санкцій. Чим ви пояснюєте цю нерішучість Брюсселя?

Річ у тім, що для замороження капіталів необхідне судове рішення, а до суду треба йти з доказами. Ми можемо застосувати наше законодавство до тих сумнівних капіталів, які перебувають на депозитах в країнах ЄС. Але якщо й виявиться, що з цими грошима щось не чисто, то у цих випадках радше за все з’ясується, що у відмиванні грошей були втягнені і громадяни ЄС, а не лише українські корупціонери. Євросоюз - не клуб святих, і корупція тут теж існує. Тож затягування з питанням введення санкцій з боку ЄС пояснюється не тим, що в Брюсселі люблять українських корупціонерів, а тим, що вони не хотіли займатися корупціонерами в ЄС.

Яку конкретну суму ЄС готовий виділити для допомоги Україні?

- Дуже хороше запитання, яке треба ставити знову і знову всім в Брюсселі. І відповідь на нього - поки що повна загадка. Ніхто не оперує конкретними цифрами і це говорить саме за себе. Сума ще не сформульована. Спочатку дехто говорив про десятки мільйонів, що звучало як поганий жарт, потім - про сотні мільйонів, що все ще було жартом.

Нині єврокомісар з питань економіки Оллі Рен говорить про мільярди. Але його заяви також трохи лякають, бо він не не називає кількості цих мільярдів, а це означає, що їх небагато. Я був в Україні двічі за останній місяць, і за короткий час, який розділяє ці поїздки, потреба України у фінансовій допомозі зросла від 15 мільярдів до 25. І я не можу собі уявити, хто стане тим божевільним, хто погодиться прийняти пропозицію очолити зараз уряд України. Щоб погодитися на це, треба бути трохи несамовитим, тому що за кілька тижнів, не маючи на собі жодної провини, ти всіх налаштуєш проти себе.

- А на яких умовах ЄС готовий надати цю фінансову допомогу?

- У Брюсселі обговорюють це питання. Дехто каже, що треба просити хоча б мінімальних політичних реформ для надання фінансового пакету. Мінімальні реформи, наприклад, формування уряду національної єдності, який гарантуватиме, що ці гроші не зникнуть, а будуть належно використані. Інші кажуть, що цього недостатньо, що Україна має почати економічні реформи. На мою думку, ми не можемо вимагати проведення і економічних, і політичних реформ до того, як надамо гроші. Тому що ці реформи потребують часу, але Україна нині не може чекати. Їй потрібна допомога вже зараз, а не як наслідок економічних реформ.

Економічні реформи загострять соціальні проблеми, які негайно переростуть у нестабільність, і Євросоюз відразу скаже: гроші використали неправильно. Ми не можемо ставити Києву вимогу: спочатку рішучі економічні реформи, так звана шокова терапія, а тоді побачимо, що скаже суспільство. Адже якщо завтра шахтар у Донецьку не отримає зарплату, то він вийде на мітинг за відокремлення Донецької області від України. І я кажу своїм колегам у Європарламенті: якщо Україна розпадеться внаслідок соціального вибуху, то цей вибух виб’є всі вікна у Європі, а шматочки скла долетять до Вашингтона.

Адріан Северин (Румунія), євродепутат, позафракційний, колишній міністр закордонних справ Румунії, член Комітету з питань зовнішньої політики, входить до складу місії ЄП в Україні.

DW.COM

Реклама