Швеція: насильницький розряд соціального напруження | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.05.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Швеція: насильницький розряд соціального напруження

Після заворушень у передмістях Стокгольма стало зрозуміло: Швеція не зовсім відповідає своєму іміджу зразкової в соціальному сенсі країни, адже мігранти почуваються в ній несправедливо ображеними.

Швеція - казкова країна, в якій відбуваються історії, написані Астрід Ліндгрен, де Нільс Хольгерсон, створений Сельмою Лагерлеф, подорожує з дикими гусьми. Країна з освіченою молоддю та законослухняними дорослими. Зразкова для світу держава в питаннях соціальної справедливості та інтеграції. Водночас Швеція виявилась країною, в якій в околицях великих міст палають автомобілі та школи. Заворушення, які охопили передмістя шведської столиці в останні дні, раптом продемонстрували велику прірву між уявним та реальністю.

"Навіть у Швеції не все те золото, що блищить", - пояснює у розмові з DW Тобіас Ецольд з німецького Фонду науки й політики. "Навіть така на перший погляд зразкова країна, як Швеція, з добре функціонуючою економікою та відносно заможним населенням може не встояти перед економічною та фінансовою кризою в Європі", - зауважує дослідник північноєвропейського регіону.

Напруга між бідністю та багатством

Нині Швеція потерпає від заворушень, що розпочались в одному з передмість Стокгольма, де мешкає 12 тисяч осіб. З них майже 85 відсотків мають мігрантське підґрунтя, а понад третина - це безробітна молодь віком від 20 до 25 років. Через останню кризу 2008-2009 років шведський уряд був вимушений вдатись до заходів економії, внаслідок чого національна економіка хоч і оговталась, але натомість проблем у слабких соціальних групах не поменшало. "Уряд скоротив виплати по безробіттю та витрати на медицину й водночас полегшив податковий тиск на багатіїв", - пояснєю Ецольд. "Такі речі завжди призводять до більш відчутного поділу суспільства на багатих та бідних", - додає Альмут Меллер з Німецького товариства зовнішньої політики.

Мовчазна акція іммігрантів на знак протесту проти застосування сили з боку шведської поліції

Мовчазна акція іммігрантів на знак протесту проти застосування сили з боку шведської поліції

Проблеми найбільш очевидні в передмістях Стокгольма. Ці райони зводились у 1960-1970-ті роки з метою будівництва більш дешевих у порівнянні з центром столиці помешкань. Тоді соціальним житлом скористались шведи, пізніше воно стало популярним серед мігрантів. "Швеція має доволі ліберальну імміграційну політику, тож не дивно, що частка іммігрантів у країні доволі висока", - каже Меллер. Шведи виселяються з соціального житла, а мігранти залишаються. І якщо рівень безробіття в цілому зростає, кількість невдоволених збільшується саме в тих кварталах, де доступ до освіти та ринку праці ускладнений. "А в Швеції рівень безробіття серед молоді, який становить 24 відсотки, суттєво вищий за середній по ЄС", - пояснює експерт.

Латентна готовність до застосування насильства

Протести в передмісті Стокгольма почались після того, як поліцейські застрелили 69-річного чоловіка, який з мачете в руках з’явився в громадському місці. Він спочатку втік від поліції до своєї квартири. Там, за даними поліції, його й було смертельно поранено, коли чоловік напав на правоохоронців. Поліція наполягає, що це була самооборона.

Заворушення, які охопили передмістя Стокгольма, продемонстрували прірву між уявним та реальністю.

Заворушення, які охопили передмістя Стокгольма, продемонстрували прірву між уявним та реальністю.

"Якби не цей випадок, ситуація не загострилась б", - вважає соціолог Мартін Дівальд з Університету Білефельда. Адже часто подібні події є імпульсом до прояву до того латентної готовності вдатися до насильства. "У групі, яка почуває себе дискримінованою, сплеск агресії спостерігається тоді, коли відбувається щось таке, що вони розцінюють як напад", - каже Дівальд. Групи іммігрантів у Швеції почуваються не визнаними та не запитаними. Це вкрай чутливий індикатор для образи серед мігрантів, пояснює соціолог. Натомість бідність часто призводить до розчарування та втрати віри у власні сили.

Провал державних програм інтеграції?

У шведській поліції заявляють, що поступово вона бере ситуацію під контроль. Втім, порушення громадського порядку в тривалій перспективі можуть мати й позитивний ефект, припускає науковець Ецольд. "Політиків ця ситуація застала зненацька, оскільки вони давно ігнорували проблеми таких кварталів", - каже він. Він сподівається, що тепер уряд усвідомить необхідність збільшити зусилля в справі інтеграції іммігрантів.

Інтеграційна програма країни, яка так часто подавалась як взірець, вочевидь, провалилась. У майбутньому держава має інвестувати в систему освіти та в створення нових робочих місць. Тільки тоді Швецію знову можна буде ставити в приклад.

DW.COM

Реклама