Чому символом Великодня для німців став заєць | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 31.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Чому символом Великодня для німців став заєць

Атрибутами Великодня у Німеччині є не лише крашанки, а й великодній заєць. Звідки взявся цей зайчик, а також яке відношення він має до християнства? Існують різні версії.

У день головного християнського свята до німецьких дітей приходить великодній заєць і приносить розфарбовані крашанки або шоколадні яєчка, які ретельно ховає. Якщо з символічним значенням яйця все зрозуміло, то яке відношення до свята воскресіння Христа має зайчик? Однозначну відповідь навіть нині отримати складно.

На перший погляд, і яйце, і заєць мають пряме відношення до життя і плодючості, тому, цілком логічно, були атрибутами свята весни ще до виникнення християнства, а згодом були просто "адаптовані". Але якщо яйце мало важливе символічне значення у християнській традиції ще у третьому столітті нашої ери, то заєць потрапив до неї відносно пізно, каже німецький етнограф Ґюнтер Гіршфельдер: "Яйце у багатьох релігіях, зокрема і в християнстві, є символом життя та воскресіння. Кожному, хто хоча б раз бачив, як вилуплюється пташеня, збагнути цю логіку дуже просто". За словами професора, можливо, ще у 14-му столітті або трохи пізніше відбулася досить таки дивна річ, зокрема, з'явився великодній заєць. Існують різні версії його походження, наприклад, що він просто був запозичений ще з міфології язичництва, адже саме заєць був одним з символів Остари – германської богині весни.

Популярність до великоднього зайця прийшла з розвитком шоколадної індустрії

Популярність до великоднього зайця прийшла з розвитком шоколадної індустрії

 

Гіршфельдер наводить іншу версію, пов'язану, зокрема, з труднощами перекладу. У Євангеліях оповідалося про час посту і про одну тварину, назву якої у часи Блаженного Августина було неправильно перекладено, каже етнограф. Ідеться про дамана, ссавця, що зовні чимось віддалено нагадує зайця, але тільки з короткими вухами. "Саме ця тварина через неправильний переклад часів Августина стала зайцем. Даманів на території Європи немає, вони мешкають насамперед на півдні Африки",- розповідає Гіршфельдер. Таким чином, за його словами, заєць потрапив до церковних текстів, а згодом і наблизився до символів воскресіння, прийнятних для християнства.

У будь-якому разі масовим атрибутом Великодня у Європі фігурка зайчика з шоколаду стала лише у 20-му століття, коли почала бурхливо розвиватися шоколадна індустрія.

 

Реклама