Чи небезпечна прірва між багатими й бідними для світової економіки | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 16.04.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Чи небезпечна прірва між багатими й бідними для світової економіки

Розрив між багатими та бідними в багатьох країнах світу збільшується. Економісти останнім часом все більше досліджують наслідки цього процесу. Серед них і МВФ, що проводить цими днями весняну конференцію у Вашингтоні.

Економісти ніколи не вирізнялися особливим співчуттям. Для них цікаві передусім цифри, а не людські долі. Тому більшість із них не бачить проблем у нерівності доходів і багатства. Швидше навпаки: експерти аргументують, що люди, мовляв, працюють більше, коли хочуть поліпшити свою економічну ситуацію. А перерозподіл доходів, за цією логікою, лише вимагає додаткових витрат і зменшує мотивацію.

Тим не менш, останніми роками погляд на цю ситуацію змінюється. Примітно, що саме Міжнародний валютний фонд (МВФ), який часто звинувачують у сприянні зростанню економічної нерівності, зараз попереджає про негативні наслідки нинішнього стану справ. В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує низку потужних економік світу, мають схожу позицію з цього приводу. При цьому найголовніше, що їхні агрументи обґрунтовані економічно, а не політично.

Гальмо економічного зростання

"Якщо нерівність у доходах збільшується, рівень економічного зростання знижується", - такого висновку доходять автори дослідження ОЕСР. МВФ дійшов схожого висновку. "Якщо частка 20 відсотків найбагатших у сукупних доходах  збільшується, у середньостроковій перспективі економічне зростання сповільнюється", - йдеться в дослідженні МВФ.

Дослідники ОЕСР підрахували, що якби не зростання прірви між багатими і бідними протягом останніх 25 років, то ВВП країн спільноти за останні був би на 8,5 відсотка більшим. Для Німеччини, за даними Німецького інституту економічних досліджень у Берліні (DIW), це означає втрату потенційних 40 мільярдів євро на рік.

Такі підрахунки дали надію прихильникам перерозподілу доходів. Адже аргументи на користь боротьби з економічною нерівністю, здавалося б, тепер не тільки етичні чи політичні, але й економічно обґрунтовані.

Занадто добре, щоб бути правдою

"Якщо це було б так, то всі мислящі люди повинні були виступати за перерозподіл доходу", - говорить Гольґер Штіхнот (Holger Stichnoth), керівник дослідницької групи міжнародного аналізу перерозподілу доходу Центру європейських економічних досліджень (ZEW) у Маннгаймі. І додає: "Це виглядає занадно красиво, щоб бути правдою".

Критика експертів стосовно методології досліджень, даних та періоду проведення досліджень не забарилася. "Зрештою незрозуміло, чи зв'язок між нерівністю та економічним зростанням є позитивним, чи негативним, чи його взагалі немає”, - стверджує Штіхнот.

Встановлення беззаперечних причинно-наслідкових зв'язків - "це дилема соціальних наук", каже Штіхнот.

Утім, дискусія далеко не закінчена. Експерти МВФ не здаються - вони нещодавно конкретизували попередні результати досліджень, намагаючись визначити саме ту точку, починаючи з якої економічна нерівність негативно впливає на зростання.

Нерівність зростає

Так чи інакше, але щодо певних висновків жодних сумнівів серед економістів немає. Наприклад, сім'ї з низьким рівнем доходу менше грошей інвестують в освіту, а відтак - мають іще менше шансів на ринку праці, який потребує кваліфікованих працівників.

Немає сумніву і в тому, що нерівність в більшості країн дійсно зросла. МВФ називає це "одним з найбільших викликів нашого часу". За даними ОЕСР, у 35 державах, які є її членам, розрив між багатими та бідними є "найбільшим за останні 30 років".

Тенденції у всьому світі подібні. “Нерівність у доходах збільшилася за останні десятиліття практично у всіх регіонах світу”, - зазначається у World Inequality Report 2018, над яким працював, зокрема, і французький економіст Тома Пікетті.

Нерівність залишається без змін лише там, де вона й без того "надзвичайно велика", а саме на Близькому Сході, в Африці на південь від Сахари та Бразилії.

Невже немає жодного виходу? Багаті ставатимуть багатшими, а бідні - біднішими? Ні, каже експерт Штіхнот. “В глобальному плані країни, які раніше були дуже бідні, покращили свої позиції за останні 30 років. Багато виграли від цього тренду дуже багаті, а також середній клас в Китаї та інших азіатських країнах.”

У Китаї та Індії прірва між багатими та бідними є величезною. І все ж розрив за рівнем доходів цих країн у порівнянні зі США чи Європою зменшився. Тобто в глобальній перспективі нерівність зменшилася.

Дивитись відео 02:13
Now live
02:13 хв

Прірва між багатими і бідними поглиблюється (18.01.2016)

Глобальна ситуація - інша

Про це свідчить також і коефіцієнт Джині, який позначає нерівність. Цей показник коливається від 0 (всі рівні) до 100 (одна людина володіє усім). За даними дослідження Інституту міжнародної економіки Пітерсона в США, у світовому контексті коефіцієнт становить на даний момент 65, а це - значне покращення. Це є наслідком економічного зростання багатьох колись бідних країн, особливо в Азії. До 2035 року глобальна нерівність може ще більше зменшитись. Дослідники виходять із того, що він досягне позначки 61.

Навіть за цих умов глобальний коефіцієнт все одно буде значно вищим, ніж в окремих країнах, таких як Німеччина (29), США (39) або Китай (47). Світ в цілому є більш несправедливим, ніж окремі держави.

У пошуках захисту

Але навіть якщо глобальна нерівність зменшується - "це незначна втіха для тих, хто все одно з цього нічого не має", каже Штіхнот. Це стосується людей із низьким і середнім рівнем заробітку в Європі та США. В глобальному сенсі вони, може, й багаті, але їхні доходи ледве зросли або взагалі не змінилися, наголошує World Inequality Report. Інші дослідження констатують навіть зменшення доходів.

Зменшення нерівностей у світовому масштабі і водночас зростання нерівності всередині окремих країн - це й одне із можливих пояснень появи популізму, націоналізму та протекціонізму.

"Громадяни можуть втратити довіру до інституцій, що підриває згуртованість суспільства та віру в майбутнє", - пишуть дослідники МВФ.

Порожні державні скарбниці

Та чи можуть уряди країн протистояти цим тенденціям - питання відкрите. Оскільки часто в державному бюджеті елементарно не вистачає коштів.

З 1980-х років практично всі країни приватизували значну частку державної власності. "Країни стали багатшими, але уряди, навпаки, збідніли", - заявляє World Inequality Report. Це обмежує їхні можливості в боротьбі з економічною нерівністю.

DW.COM

Аудіо й відео до теми