Чим обернеться ″справа Фірташа″ для Таджикистану | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Чим обернеться "справа Фірташа" для Таджикистану

Влада Таджикистану позбавляє українського бізнесмена Дмитра Фірташа активів в цій країні. Чим обернеться для республіки націоналізація приватної власності Фірташа, з‘ясовувала DW.

Дмитро Фірташ

Дмитро Фірташ

У Таджикистані завершується "справа Фірташа". Якщо рішення таджицького суду про націоналізацію підприємств Дмитра Фірташа набуде чинності, українського бізнесмена буде позбавлено його активів в республіці.

Через 12 років

У компанії Group of Dmitry Firtash (Group DF) залишається три тижні, аби оскаржити рішення економічного суду Хатлонської області, який 23 червня визнав незаконною угоду про створення спільного підприємства "Таджиказот". Якщо Group DF не скористається цією можливістю, "Таджиказот" цілком перейде у власність Таджикистану. До набуття чинності постанови суду Дмитро Фірташ залишається власником 75 відсотків акцій цього заводу.

СП "Таджиказот" було створено в 2002 році на півдні країни на базі акціонерного товариства "Азот", яке виготовляло хімічні добрива. Пропрацювавши шість років, об‘єкт зупинився. Причиною, як пояснили представники керуючої компанії, стало припинення постачання газу із сусіднього Узбекистану.

Шокір Хакімов

Шокір Хакімов

Навесні 2014 року діяльністю підприємства зацікавилося Агентство державного фінансового контролю та боротьби з корупцією Таджикистану. Воно запідозрило олігарха в придбанні "Таджиказоту" нелегітимним шляхом, водночас висунувши претензії в нецільовому використанні коштів та незаконному продажі обладнання. Таджицький суд визнав ці звинувачення обґрунтованими.

Неоднозначна реакція

У Таджикистані "справу Фірташа" сприймають по-різному. Частина експертів схвалює рішення влади про націоналізацію "Таджиказоту", заявляючи, що у держави з‘явиться можливість реанімувати велике підприємство та забезпечити населення робочими місцями.

"Таджиказот" - велике промислове підприємство. Там можуть працювати дві-три тисячі людей, приносячи користь собі та країні" - каже голова громадської організації "Центр антикорупційної просвіти та пропаганди" в Таджикистані Аліакбар Абдуллаєв. Він вважає, що влада, скоріш за все, виставить завод на торги та продасть його китайцям, а ті спробують перевести комбінат на альтернативне газу паливо.

У свою чергу, заступник голови Соціал-демократичної партії Таджикистану Шокір Хакімов запитує, чому влада відреагувала на купівлю Фірташем "Таджиказоту" лише через 12 років: "Є правові процедури, коли відповідні органи, дозволяючи ту чи іншу економічну діяльність, проводять експертизу документів та визначають особистість потенційного власника. Чому цим стали займатися лише зараз?".

Равшан Абдуллаєв

Равшан Абдуллаєв

За словами політика, цей випадок підштовхнув його до однозначного висновку: при узгодженні документів державні чиновники різних рівнів виявляють некомпетентність і їх мало хвилює якість створюваних організацій. "Чиновники зацікавлені в збільшенні кількості господарчих об‘єктів із закордонним капіталом. Підсумок - на тлі досягнення миттєвих інтересів питання національної безпеки та міжнародної репутації мають другорядне значення" - нарікає Хакімов.

Не відлякати б інвесторів

Ще одним іспитом для інвестиційної привабливості країни назвав в інтерв‘ю DW "справу Фірташа" політолог Равшан Абдуллаєв, голова представництва дослідницького Фонду "Євразія" в Таджикистані. "Якщо держава націоналізує приватну власність людини, яка потрапила в скруту, якщо так можна висловитися на даний момент, то це завдасть сильного удару по іміджу республіки, як країни з ринковою економікою, яка охороняє приватну власність. Я вважаю, це буде великою помилкою", - каже Абдуллаєв.

За його словами, у Таджикистані вже не перший рік лунають заклики націоналізувати підприємства, продані колись в приватні руки. "Можливо, деякі організації було викуплено якимись кримінальними структурами, але через це проходили всі країни колишнього СРСР і ніде, за деякими винятками, питання власності не переглядали. Якщо Таджикистан піде на подібний крок, це буде хибне рішення", - вважає політолог.

Він відзначає, що націоналізувати приватну власність влада може, але лише запропонувавши підприємцю адекватну ціну. "Держава викуповує ці активи, ще й за ринковою ціною. Тільки так і ніяк інакше", - підсумував Абдуллаєв.

"Справа Саїдова" як поштовх до "справи Фірташа"?

Оглядачі в Таджикистані звертають увагу на те, що Фірташ викупив "Таджиказот", коли посаду міністра промисловості країни обіймав великий підприємець Зайд Саїдов, який наразі опинився в опалі. В грудні 2013 року його було визнано винним в економічних та кримінальних злочинах та засуджено до 26 років позбавлення волі.

У квітні 2014 в Таджикистані проголосили, що Фірташа за рішенням суду було позбавлено активів іншого його підприємства - швацької фабрики "Гулістон" в Душанбе, частиною акцій якої володів Хайрулло Саїдов, син екс-міністра промисловості. Але сторона українського бізнесмена спростувала інформацію про втрату цього об‘єкта. "Він ніколи нам не належав" - повідомив 27 травня агенції "Інтерфакс-Україна" представник Group DF Борис Краснянський.

Сам Дмитро Фірташ наразі перебуває у Відні, де його було затримано за запитом Федерального бюро розслідувань США. Сполучені Штати, які домагаються видачі Фірташа, підозрюють його в хабарництві та злочинній змові при отриманні доступу до родовищ корисних копалин в Індії.

Реклама