Чим небезпечний допінг для мізків | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 26.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Чим небезпечний допінг для мізків

Дедалі більше працівників та студентів приймають засоби для підвищення працездатності та наркотики. ЄС хоче змусити роботодавців покращити умови праці.

Перед смертю він працював три ночі підряд. Після того Морица Е. вже неживого знайшли під душем у кімнаті лондонського готелю. Померлому був тільки 21 рік. За повідомленнями ЗМІ, практикант одного інвестиційного банку страждав на епілепсію. Під час банківської практики він перепрацював...

Такі випадки, як цей, змушують Європейську комісію у Брюсселі бити на сполох. Добровільна праця має свої межі, коли підприємствам ідеться тільки про те, щоб отримати якомога більші прибутки, застерігає європарламентарка від соціал-демократів Ютта Штайнрук.

Ютта Штайнрук: у багатьох компаніях працівник - всього лише одиниця, яка може бути швидко замінена

Ютта Штайнрук: у багатьох компаніях працівник - всього лише одиниця, яка може бути швидко замінена

"Щоб долати стресові ситуації на роботі, п'ять відсотків німецьких працівників приймали упродовж останніх 12 місяців психотропні препарати чи амфетаміни", - розповів заступник директора наукового інституту медичної каси АОК Гельмут Шредер. Нещодавно АОК оприлюднила звіт за 2013 рік, у якому здійснено аналіз причин, через які німці йдуть на лікарняний. Звіт вказує на небезпечну тенденцію - чимало німців приймають допінг і навіть наркотики, щоб краще вчитися і працювати.

У групі ризику - молоді люди віком до 30 років. Допінг допомагає їм боротися зі втомою та втратою концентрації. До приймання таких засобів вдається кожен дванадцятий молодий німець. Утім, небезпеки допінгу недооцінюють: "рятівні таблетки" спричинюють головний біль, нудоту, можуть шкодити внутрішнім органам і призводити до залежності.

Утім, ризики для здоров´я від стресу спричинені не лише наркотиками і психотропними речовинами. Найбільшою проблемою, пов´язаною зі стресом на роботі залишаються алкоголь і цигарки, йдеться в дослідженні. За даними звіту, 5,3 відсотки опитаних щодня вживають алкоголь. За останні десять років кількість днів відсутності на роботі через хвороби, спричинені алкологем і палінням, зросла на 17 відсотків.

Дивитись відео 04:09
Now live
04:09 хв

"Легальні" наркотики - недооцінена небезпека

Життя і праця під тиском

Проблема стосується не лише Німеччини, а всіх індустріальних країн, каже євродепутатка Штайнрук. "В Америці, наприклад, є університети, де 25 відсотків студентів уживають допінг", - зауважує вона. У Німеччині серед студентів таких п'ять відсотків. "Це тривожний сигнал, коли молоді люди перебувають під таким тиском", - коментує Штайнрук.

Затяжний стрес і велике навантаження на роботі призводять до психічних розладів і залежностей, розповіли в Союзі німецьких профспілок на запит DW. Причинами стресу можуть бути і конфлікти з керівництвом або цькування з боку колег. Утім, у депресію можуть загнати й надто довгі години роботи. "Це стосується перш за все працівників, які ставляться до роботи дуже відповідально", - пояснює Гельмут Шредер. Такі співробітники частіше нервують і частіше приймають таблетки або алкоголь.

Виправляти ситуацію мають насамперед роботодавці, вважають представники профспілок. "Хороші умови праці - найкраща профілактика. Зростання кількості залежних вимагає кращої організації праці, збільшення зарплат і трудових гарантій", розповіли DW в Союзі німецьких профспілок.

Роботодавець може, наприклад, запропонувати працівникам курси з медитації чи спортивні секції. "Такі курси можуть проводитися в робочі години або частково фінансуватися роботодавцем", - вважає директор Центру з питань залежності Рафаель Ґасманн.

Політики мають втрутитися

Вирішувати проблему мають і політики. Зокрема - зробити важчим доступ до допінгових медикаментів, переконана Ютта Штайнрук. "Ми мусимо обмежити перелік ліків, які можна вільно купити в інтернеті… Також ми мусимо інвестувати у превентивні заходи", - європарламентарка має на увазі, що працівникам потрібні більші трудові гарантії.

"У майбутньому потрібно ухвалити закони, які зроблять робочі місця надійнішими, щоб люди не почувалися під тиском, що в будь-який момент можуть втратити роботу", - переконана депутатка. Закони, на її думку, мають контролювати також робочий час або розміри зарплат. "Праця через фірми-посередники, змушення до гнучкості робітників та працевлаштування на умовах фіктивної самозайнятості мають бути обмежені законодавчо. Це зменшить тиск на працівників", - вважає Штайнрук. На її думку, Єврокомісія має почати вирішувати ці проблеми негайно. Адже "у багатьох компаніях працівник - всього лише одиниця, яка за певних обставин може бути швидко замінена".

Аудіо й відео до теми