Хресна хода Московського патріархату: ″Ми йдемо вперед - на Київ!″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Хресна хода Московського патріархату: "Ми йдемо вперед - на Київ!"

Україною вже другий тиждень йде православна хресна хода, організована УПЦ МП. Як відбувається ця акція, навколо якої точаться суперечки, в репортажі DW.

Хресна хода Московського патріархату

Хресна хода Московського патріархату

"Чому ви не у довгій спідниці? Де хустка?" - запитує літня жінка. - Ну хоч хрестик, бачу, є". Далі розмовляти з кореспонденткою DW ця учасниця хресної ходи категорично відмовилась. Близько півтори тисячі вірян, які несли попереду ікону Божої Матері, проходили цього дня через Житомир.

От уже другий тиждень у напрямку Києва рухається православний марш, організований Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП). І в спеку, і в зливу віряни щодня долають пішки десятки кілометрів. Власно кажучи, віряни йдуть двома колонами: одна стартувала на заході України в Почаївській лаврі, інша - в Святогірській лаврі, що на сході. 27 липня вони планують зустрітися в Києві та пройти до Києво-Печерської лаври. Там наступного дня мають відбутися святкові богослужіння на честь хрещення Київської Русі.

Пояснюючи мету такої акції, митрополит Онуфрій, предстоятель УПЦ МП, зазначив, що церква болісно сприймає збройний конфлікт, який триває на сході України. "Найбільше, що може зробити наша церква - це закликати до миру. Саме такою є мета всеукраїнської хресної ходи".

Поляризація замість примирення

Однак така хода, організована УПЦ МП, судячи з усього, більше поляризує, ніж примирює. У Харкові, наприклад, серед учасників були помічені георгієвські стрічки. Більшість противників ходи переконана, що Українська православна церква Московського патріархату сприяла та підтримувала агресію Росії проти України. "Я до цієї церкви більше не ходжу, мою родину вони втратили. Вони дають гроші Москві, щоб та вбивала наших громадян", - пояснює свою позицію Оксана, яка категорично проти ходи.

Учасники акції УПЦ МП під Житомиром

Учасники акції УПЦ МП під Житомиром

Російський політолог Ігор Ейдман, який кілька років тому переїхав до Німеччини, вважає, що ця хресна хода має опосередковане відношення до релігії, радше до політики та посилення російського впливу в Україні. "Ця дія має не тільки прямо направлений вплив на українське населення, але й провокаційне. Якщо відбудуться якісь дії проти учасників ходи, або проти РПЦ в Україні в цілому, то це безумовно буде використано російською владою. Проте, якою б не була реакція на цю акцію, Росія в будь-якому разі від неї виграє", - зазначив у коментарі DW Ейдман.

У Житомирі довелося змінити маршрут

Коли колона проходила через Житомир, то можна було почути, як люди вигукували її учасникам: "Москалі! Зрадники!". Місцеві активісти та представники "Правого сектору" спочатку взагалі не хотіли пускати людей у місто, а потім вимагали змінити маршрут та не йти центральними вулицями. Таку позицію вони пояснили тим, що не хотіли б, аби представники Московського патріархату йшли повз військову частину, де нещодавно хоронили військового, що загинув на сході. Очільники ходи змінили маршрут, проте зайшли у місто, де провели два дні.

Але й у Житомирі були такі, хто на колінах зустрічав учасників акції. Мокрий після зливи та з розтертими ногами на лавці біля собору у Житомирі сидить 37-річний Юрій. Він з Буковини та теж приєднався до ходи. Чоловік розповідає, що йде від самого початку, трохи стомився, трохи засмучений, що не так багато людей йде, як би йому хотілося, проте відчуває важливість дійства.

Перед Києвом напруга зростає

Учасники ходи, коли прибувають у нові населені пункти, то ночують при церквах або у домівках вірян. Харчуються так само при церкві. Здебільшого у ході йдуть старші жінки та молоді родини з дітьми, у руках вони несуть ікони та весь час співають молитви. "Я йду, бо відчуваю потребу. Відчай, який захлиснув Україну, має закінчитись", - стомлена від спеки каже молода дівчина Оксана під час руху ходи.

Учасники ходи весь час співають молитви

Учасники ходи весь час співають молитви

"Слава Україні!" - вигукує чоловік на зупинці, коли повз неї минають віряни. "Слава Богу!" - викрикують йому у відповідь з натовпу. За безпекою під час маршу стежать до двох десятків поліцейських у кожному населеному пункті та на дорогах. Очільники ходи запевняють, що цього достатньо.

Найбільшу стурбованість викликає як і в учасників ходи, так і у її противників завершення хресного маршу у Києві, коли об’єднаються дві колони та людей буде декілька десятків тисяч. Добровольчий рух ОУН уже написав звернення до киян, де закликав не пустити ходу до Києва. Ними будуть організовані наметові містечка у двох пунктах на в’їзді до міста, куди мають зайти колони, що рухаються зі сходу та заходу країни. "Методи боротьби - виключно мирні. Але в разі провокацій або невідмови колаборантів від своїх підлих планів зайти до Києва ми залишаємо за собою право діяти креативно", - говориться у зверненні.

"Жодної політики, жодних коментарів на цю тему", - зауважує в розмові з DW отець Сергій з Чернігова і додає: "Є одна канонічна церква в Україні, а інші всі розкольники". Тим часом хода зупиняється в полі на обід. Діти, жінки, старші люди сідають перепочити та пообідати під соняшниками, хтось перебинтовує стерті ступні. Впродовж усієї ходи учасники отримують безкоштовне харчування, а за потреби - й нове взуття. До Києва залишається 120 км та 6 днів дороги.

DW.COM

Реклама