Форум у Кишиневі проголосував за об’єднання з Румунією | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.07.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Форум у Кишиневі проголосував за об’єднання з Румунією

Ухвалене 5 липня учасниками Великих національних зборів у Кишиневі рішення має символічний характер, вважають експерти.

Учасники Великих національних зборів у Кишиневі 5 липня

Учасники Великих національних зборів у Кишиневі 5 липня

Учасники Великих національних зборів, які 5 липня відбулись у Кишиневі, вирушили в марш іншими містами та райцентрами країни. На центральній площі молдавської столиці в неділю вони обговорювали питання про об'єднання з Румунією. Акцію ініціював Блок національної єдності (БНЄ), який об'єднує уніоністські організації Молдови та Румунії. За даними організаторів, форум зібрав близько 30 тисяч учасників, тоді як поліція нарахувала приблизно 3000.

"Не найбільш вдалий час"

Рішення провести ці Великі національні збори ухвалили на мітингу прихильників об'єднання Молдови та Румунії 16 травня. Півтора місяці захід інтенсивно готували. У центрі Кишинева були розставлені намети, де кожен охочий міг безплатно отримати консультацію та друковані матеріали про об'єднання двох країн та навіть взяти участь у дискусіях про історію Молдови.

Андрій Жукеряну

Андрій Жукеряну

Акцію рекламували на розклеєних містом плакатах, на радіо та телебаченні. Та всупереч очікуванням організаторів народу зібралося менше, ніж вони сподівались. Винна в цьому спека та "не найбільш вдалий час для Великих національних зборів, адже хтось у відпустці, хтось на канікулах", вважає один з учасників форуму, студент університету румунського міста Галац та голова Клубу студентів з Бесарабії та Північної Буковини Андрій Жукеряну.

Молдова - це частина румунської землі та румунської культури, переконаний співбесідник DW. "Я вже кілька років живу в Румунії і бачу, що це європейська країна. Об'єднання дасть і нам поштовх до модернізації економіки, підвищення рівня культури та боротьби з корупцією", - каже Жукеряну. Він не вірить, що Молдова може самостійно просунутися на шляху євроінтеграції, "тому що тут немає досвіду модернізації і дуже сильний вплив Росії".

Скористатися шансом

"Ми повинні використати шанс і приєднатися до Євросоюзу, увійшовши до складу Румунії", - заявила в інтерв'ю DW викладач одного з кишинівських вищих навчальних закладів Галина Спрінчан. Вона послалася на спільну історію двох країн, нагадавши, що з березня 1928-го по червень 1940 року територія сучасної Молдови перебувала в складі Румунії. "Треба повернути Румунії її споконвічні землі - Бесарабію та Північну Буковину. Якщо ми не возз'єднаємося, Москва ніколи не дасть нам можливості вступити в ЄС", - переконана Спрінчан.

Як і десятки інших учасників мітингу, вона заповнила анкету для прихильників об'єднання двох країн. Анкети, до яких заносять усі паспортні дані, будуть підраховані та представлені урядам у Кишиневі та Бухаресті, пояснили кореспонденту DW у прес-службі БНЄ.

Анкети передадуть урядам у Кишиневі й Бухаресті

Анкети передадуть урядам у Кишиневі й Бухаресті

Один із організаторів зборів, голова руху "Молодь Молдови" Анатолій Урсу впевнений, що число його однодумців буде зростати. Він закликав усіх жителів міст та райцентрів, якими пройде Марш об'єднання, приєднатися "в ім'я гідного майбутнього". Оплесками зустріли адресований президентові Румунії Клаусу Йоганнісу заклик Урсу - "Пустіть нас додому".

Марш об'єднання, який розпочався після мітингу, пройде від Кишинева до кордону з Румунією в місті Унгени. Його учасники мають намір у суботу, 11 липня, перейти по мосту річку Прут та попрямувати до румунського міста Ясси. Завершиться марш у Бухаресті.

Без статусу в конституції

Заклики до об'єднання, "котрі лякають частину населення, в першу чергу російськомовну, цілком легітимні, поки не носять насильницький характер і не загрожують громадянам країни", вважає екс-представник Молдови у Раді Європи, політичний аналітик олексій Тулбуре. На його думку, "кожен може висловити своє ідеологічне кредо, навіть якщо це заклик до ліквідації державності, у Молдові за це кримінальне покарання не передбачене".

DW.COM

Статус Великих національних зборів як форми прямої демократії "ніде юридично не закріплений", веде мову далі експерт. "Великі національні збори - це форма висловлення загальної волі, яка історично склалася, але вони приймають символічні рішення. Мітинг прихильників об'єднання навряд чи можна назвати Великими національними зборами. Вони можливі в історичні моменти, на зламі епох", - каже Тулбуре.

Рішення будь-яких зборів, якщо вони підтримані більшістю, легітимне для його учасників, пояснює незалежний експерт, адвокат Анатолій Браду. "Але якщо йдеться про три-п'ять тисяч осіб, що зібралися на площі, то, звісно, для ініціативи загальнонародного референдуму з питання об'єднання цього мало", - вважає експерт. При цьому, зазначає він, "якщо надто ревно намагатися легалізувати рішення сьогоднішніх зборів, то завтра втричі більше громадян вийдуть на площу з вимогою негайно вступити до Євразійського союзу. Влада повинна уважно та обережно ставитися до всіх питань, що стосуються геополітичних уподобань громадян".

Великі національні збори - загальнонародний форум, на якому приймають найважливіші для країни рішення. Зокрема, такі збори скликали в Кишиневі 27 серпня 1989 року, коли молдавську мову на основі латинської графіки було визнано офіційною мовою республіки, та 27 серпня 1991 року, коли була прийнята Декларація незалежності.

Реклама