″Фабрики тролів″ - новий стандарт у політичному піарі? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.12.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

"Фабрики тролів" - новий стандарт у політичному піарі?

"Фабрики" інтернет-тролів активні в Україні, Росії та Польщі. Як вони влаштовані і що з ними робити, з'ясовувала DW.

Мережеві тролі активно працють в Україні, Росії та Польщі

Мережеві тролі активно працють в Україні, Росії та Польщі

"Фабрики тролів" стають стандартним політичним інструментом - без них, схоже, не обходиться жодна політична кампанія у низці країн. Восени 2019 року вийшло два масштабних журналістських розслідування про "фабрики тролів" в Україні та Польщі. Журналісти під час розслідування, влаштувавшись на роботу в піар-агенції, місяцями писали з фейковий акаунтів в мережі коментарі певної спрямованості, а відтак докладно розповіли про діяльність таких структур у своїх підсумкових публікаціях на сайті Investigate Europe і в фільмі незалежного агентства журналістських розслідувань "Слідство.інфо" та інтернет-каналу Hromadske "Я-Бот". Чим відрізняються один від одного "фабрики тролів" Україні, Росії та Польщі і що радять з ними робити самі розслідувачі?

Масштаби роботи інтернет-тролів в Україні, Росії та Польщі

Першою "фабрикою тролів", яка набула широкої популярності, стало "Агентство інтернет-досліджень" з Ольгина, історичного району Санкт-Петербурга. На відміну від українських і польських колег, які обслуговували виключно місцевих замовників, не торкаючись питань зовнішньої політики, сфера діяльність "ольгинських тролів" не обмежилася Росією. Активному втручанню "Агентства інтернет-досліджень" в президентські вибори в США в 2016 році присвячена значна частина розслідування американського спецпрокурора Роберта Мюллера.

Росіянин Євген Пригожин, з яким пов'язують фабрику тролів у Санкт-Петербурзі

Росіянин Євген Пригожин, з яким пов'язують "фабрику тролів" у Санкт-Петербурзі

Для досягнення своїх цілей "ольгинські тролі" використовують різноманітні соціальні мережі - від російськомовного "Вконтакте" до міжнародних Facebook, Twitter, Instagram і Youtube. А ось в Польщі і Україні інтернет-тролі активні передусім там, де найбільш активно обговорюється політична проблематика. У Польщі це Twitter, а в Україні - Facebook, хоча цими платформами їхня діяльність, звичайно, не обмежуються.

Головне завдання мережевих тролів - написання коментарів для організації фейковий дискусій, до яких повинні приєднатися реальнi, а не анонімні користувачі. Норма в Ольгині, за свідченнями колишніх співробітників, - 135 коментарів в день, а в українському піар-агентстві Pragmatico - всі 300. Український журналіст-розслідувач Василь Бідун з "Слідство.інфо" стверджує, що за півтора місяці в Pragmatico він призвичаївся писати стільки коментарів за чотири години.

Не можна порівняти розміри "фабрик тролів" - якщо в Ольгині працює ціла бригада з 300-400 людей, про що розповів колишній співробітник Марат Міндіяров в інтерв'ю The Washington Post, то в відповідних польських та українських структурах налічувалося не більше 20 співробітників. Однак кількість таких "фабрик" в жодній країні не відома.

Як організовані "фабрики тролів"

Зарплата російських мережевих тролів, за словами Міндіярова, - близько 570 євро на місяць. При цьому колишні співробітники "Агентства інтернет-досліджень" відзначають, що їхні колеги, які знають англійську і зайняті написанням проплачених коментарів в Facebook, отримують приблизно вдвічі більше. Для порівняння - журналіст Василь Бідун отримував в піар-агентстві Pragmatico всього 340 євро.

А ось польська журналістка Катажина Прушкевич (Katarzyna Pruszkiewicz) з інвестигативної організації Fundacja Reporterów на "фабриці тролів" Cat@net заробляла лише 300 євро на місяць. Щоправда, таку суму запропонувала вона сама, не знаючи ринкових цін на дані послуги.

При цьому якщо в Ольгині, за твердженням Марата Міндіярова, працювали "хіпстери, що модно виглядали", то в Україні це були в основному прості студенти, а в польській Cat@net - люди з інвалідністю. Про це Катажина Прушкевич дізналася з соцмереж - наживо вона своїх колег не бачила, адже, на відміну від російської та української "фабрик", в Cat@net робота велася віддалено через канал в Slack.

На кого працювали інтернет-тролі

Цікаво, що завдяки працевлаштуванню людей з інвалідністю польська "фабрика тролів" отримувала субсидії з держбюджету - від Національного фонду реабілітації інвалідів. Клієнтами Cat@net за час роботи там журналістки були Польське громадське телебачення, місцеві політики як правого, так і лівого спрямування, і компанія, що займається виробництвом зброї. Один з клієнтів, Анджей Шейна (Andrzej Szejna) з Союзу демократичних лівих сил (СДЛС), на підтримку якого кілька місяців інтернет-тролі писали в мережі коментарі, пройшов до парламенту, наголошується в розслідуванні Investigate Europe.

Український журналіст Василь Бідун

Український журналіст Василь Бідун

Українське агентство Pragmatico, як випливає з фільму "Я-Бот", обслуговувало інтереси найрізноманітніших політиків не першої когорти. Серед них - лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко, що не пробився в парламент і невдало брав участь в президентських виборах, а також соліст рок-групи "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук, очолювана яким партія "Голос" в результаті пройшла до Верховної Ради.

"Ольгинські тролі" обслуговують передусім політичні інтереси Кремля - ​​діяльність російського "Агентства інтернет-досліджень" пов'язують з бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого вважають близьким до президента Росії Володимира Путіна, про що йдеться в розслідуванні спецпрокурора Мюллера.

Як це - працювати інтернет-тролем?

"Я плакала, правда", - зізнається DW Катажина Прушкевич, згадуючи свої перші дні в Cat@net, де вона пропрацювала півроку. Заради журналістського розслідування дівчині довелося практично закинути університет і особисте життя - щоб цілими днями писати в Twitter пости ультраправої спрямованості.

У Василя Бідуна коротший досвід - лише півтора місяці, зате він примудрився зняти роботу колег на приховану камеру. "Перший місяць було страшнувато, що мене викриють", - згадує український журналіст в бесіді з DW. За оцінкою Василя, написання проплачених коментарів з фейковий акаунтів ніхто в піар-агентстві не сприймав як щось незаконне або негідне - ні роботодавець, ні самі працівники.

"Я особисто не бачив, щоб для когось це було морально складно, або хтось глибоко замислювався над впливом, який вони можуть чинити", - говорить Бідун, зізнаючись, що самому йому було непросто, проте особисто для нього важливіше було розповісти про побачене іншим.

Після завершення розслідувань лише один з політиків в Польщі частково визнав співпрацю з "фабрикою тролів". Українські ж політики ображалися на прямі запитання журналістів і відповідали в тому дусі, що, мовляв, "нас підставили, щоб вам було що розслідувати".

Цікаво, що за кілька днів до оприлюднення українського розслідування Facebook заблокував всі акаунти Pragmatico. А ось більшість акаунтів Cat@net, як і раніше, активні. При цьому Національний фонд реабілітації інвалідів почав розслідування по виплатах Cat@net 350 тисяч євро з 2015 року.

Що робити з "фабриками тролів"?

Сьогодні робота інтернет-тролів ні в Україні, ні в Польщі не є порушенням законодавства. Це просто "сіра зона", яка досі не охоплена нормативно-правовим регулюванням, однак такого роду діяльність безпосередньо впливає на політичні процеси в обох країнах. Як же варто вчинити з мережевими тролями - забороняти або регулювати цю діяльність? Думки розслідувачів з цього приводу розділилися.

Лідеру партії Голос Святославу Вакарчуку також закидають використання послуг тролів

Лідеру партії "Голос" Святославу Вакарчуку також закидають використання послуг тролів

Катажина Прушкевич вважає, що "фабрики тролів" треба заборонити, при цьому соціальні мережі повинні виявляти і видаляти фейкові акаунти. Однак якщо ринок таких послуг вже існує у великому масштабі, чи не буде більш розумним його законодавчо відрегулювати? Цим питанням задаються в "Слідство.інфо".

Гроші, які витрачаються політичними партіями на проплачені хвалебні коментарі, повинні декларуватися у звітах, як зараз відбувається з витратами на політичну рекламу та піар-кампанії, вважає Ганна Бабинець, керівниця "Слідство.інфо". "Тоді політики 300 разів подумають, чи варто їм цим користуватися", - каже Бабинець DW, підкреслюючи, що мова йде лише про хвалебні коментарі, тому що чорний піар неприпустимий в будь-якому разі. "Це просто частина реальності, з якою нам треба жити, - визнає Бабинець. - А що тут забороняти? Що сидить Любомир Кукурудза (один з фейковий акаунтів від Pragmatico. - Ред.) і постить, який класний Вакарчук?".

Дивитись відео 02:21

Як розкручують тренди у соцмережах (10.04.2018)

Реклама