1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Зв'язкові Романа Шухевича в середині 1940-х (світлина з ГДА СБУ)
Зв'язкові Романа Шухевича в середині 1940-х: Ольга Ільків (п), Ірина Козак-Савицька (друга праворуч) (світлина з ГДА СБУ) Фото: SBU-Archiv/ГДА СБУ, Ukraine
Суспільство

У Німеччині вийшла монографія про жінок в ОУН і УПА

Олена Перепадя
12 грудня 2018 р.

У ФРН вийшла друком монографія "Між чоловіками. Жінки в українському націоналістичному підпіллі 1944-1954". DW поспілкувалась з її авторкою Оленою Петренко, яка працює в університеті міста Бохум.

https://p.dw.com/p/39I0Q

DW: Рамки теми вашого дослідження політичні і в історичному контексті неоднозначні. Сама ж робота має чіткий гендерний фокус. Чи вдалось вам і як уникнути політики?

Олена Петренко: Моя книга - це спроба включити в академічну дискусію питання співвідношення, тобто взаємовпливу та взаємовиключення, конкурентних історичних гранд-наративів, які стосуються історії ОУН і УПА: йдеться про "демонізацію" українського підпілля в повоєнні радянські часи та про "героїзацію" учасників ОУН і УПА у пострадянський час. Мене цікавили гендерні відмінності, які не можуть розглядатися поза політичним контекстом і які впливають на суспільні ієрархії, на розподіл влади, ресурсів та відповідальності.

Чому ви обрали саме період 1944-1954 років як часові рамки вашого дослідження?

Більшість архівних документів, як-от акти радянських та української спецслужб, які використані в монографії, стосуються саме першого післявоєнного десятиріччя. Однак треба зазначити, що я також приділяю увагу 1930-м рокам, а саме участі жінок в ОУН та конфронтації "Союзу Українок" в Галичині з українськими націоналіст(к)ами. І, звісно, після 1954 року боротьба українського підпілля не закінчилась. Наприклад, я навожу історію поранення та арешту Марії Пальчак під час так званого останнього бою УПА з радянськими силовиками у квітні 1960 року.

Олена Петренко працює на кафедрі східноєвропейської історії в університеті Бохума
Олена Петренко працює на кафедрі східноєвропейської історії в університеті БохумаФото: Privat

Про яку кількість жінок йшлось у лавах ОУН і УПА?

На це питання важко дати однозначну відповідь. Це пов'язано, по-перше, з відсутністю загального офіційного реєстру та дуже невеликою кількістю документів, які б подавали кількість повстанців за гендерною ознакою. Крім того, треба відрізняти підпілля ОУН та відділи УПА. Але у моїй книжці я наводжу один з рідкісних прикладів з регіону Рівного: за підрахунками районного провідника з Костополя на 1943 рік жінки становили 32 відсотки з загальної кількості усіх підпільників - таких там було 1132. Треба однак врахувати, що ці числа дуже швидко через постійні арешти змінювались. Окрім того, підрахунки ускладнюються різноступеневою причетністю до підпілля - від повної заангажованості до ситуативної допомоги, а також різницею між юнацькою мережею, симпатиками та членами ОУН, учасниками та учасницями підпілля ОУН та вояками і воячками УПА.

Ким були ці жінки? Чи можна описати середньостатистичну жінку-учасницю ОУН і УПА?

Монографія Олени Петренко
Монографія Олени Петренко "Між чоловіками. Жінки в українському націоналістичному підпіллі 1944-1954" (Бохум, 2018)

Треба розрізняти ОУН і УПА, хвилі мобілізації, а також різні рівні включення жінок в підпільну діяльність. Тож можна зробити кілька характерних типових зрізів жіночої участі у підпіллі, однак не можна подати загальний образ жінки-підпільниці. Якщо брати фазу кінця 1920-х- середини 1930-х років, то більшість жінок були з міст, навчались у гімназіях, були активні у "Пласті" чи "Просвіті". З початку 1940-х, зі створенням УПА, відбувається активна мобілізація селянок, які були особливо помічними в логістичних питаннях. Мотивації жінок та й загалом всіх учасників та учасниць підпілля складають собою дуже різноманітний спектр - від ідеологічних викликів до примусових практик.

Які ролі виконували жінки в ОУН і УПА?

В ОУН жінки, як і чоловіки, були задіяні в терористичних актах. Більшість жінок в УПА були задіяні в медичному секторі та референтурі зв'язку. Як і в інших збройних конфліктах, партизанських рухах вони були часто відповідальними за постачання ліків та продуктів. Однак картина була б далеко неповною, подаючи жіночу участь в українському підпіллі тільки як допоміжну. Наприкінці Другої світової війни помітно зростає кількість жінок в так званій службі безпеки в ОУН (б), а також у референтурі пропаганди. 

Як ви оцінюєте готовність жінок брати участь у суто кримінальних злочинах - вбивствах, розправах?

Довгий час домінантне дискурсивне уявлення щодо "готових до насильства" чоловіків та жінок, які "зазнають насильства", давно деконструйоване. Жінки, як і чоловіки в українському націоналістичному підпіллі, були задіяні в актах насильства. У 1930-х роках вони брали участь в терористичних акціях ОУН. Навіть без посередньої участі вони були свідомі характеру діяльності та підтримували його іншими способами, без яких однак не можна було здійснити заплановану розправу. Це стосується і часу після створення УПА.

Такий рівень участі жінок у збройному опорі - це унікально українська ситуація чи вона є типовою для багатьох аналогічних середовищ?

Це цілком типове включення жінок у збройний конфлікт. Йдеться, насамперед, про певні зміни в існуванні політичного та приватного, для яких характерне пожвавлене включення жінки в нетрадиційні для неї вектори дій під час потреби мобілізації всіх членів суспільства або певної громади. Як правило, такі процеси супроводжуються чіткою тяглігстю субординації. Літературознавиця Маргарет Хігонетт порівняла цей парадоксальний процес з подвійною спіраллю (doppelhelix): посилена участь жінок у війнах та збройних конфліктах веде за собою автоматичну подальшу фіксацію гендерних ієрархій.

Зважаючи на результати вашого дослідження, чи зростатиме, на вашу думку, політизація жіноцтва в сучасній Україні? Якщо так, то у якому вигляді?

Під час подій на Майдані можна було помітити активізацію ініциатив феміністичних організацій. Мабуть, все ж треба буде поставити питання про видимість жінок на політичній арені, а не про їх політизацію. А також про процес поширення та сталості політичної активності жінок, яка б не обмежувалась окремими маркантними фігурами чи то невеликими групами.

Що кажуть соціологи про "готовність українців до революції"? (21.02.2017)

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Суд, правосуддя

ЄС пропонує створити спецтрибунал щодо злочину агресії РФ

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку