″Українські зошити″ – італійський митець провокує Європу коміксом про Голодомор | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Українські зошити" – італійський митець провокує Європу коміксом про Голодомор

"Українські зошити (спогади про радянські часи)" - так називається контроверсійний комікс італійського митця Ігорта, присвячений трагедії Голодомору в Україні. Про історію його появи художник розповів в інтерв'ю DW.

Українські зошити на вітрині книгарні у Бонні

"Українські зошити" на вітрині книгарні у Бонні

Графічна новела одного з найвідоміших італійських митців авангарду Ігорта (Ігор Тувері), після презентації на Франкфуртському книжковому ярмарку у жовтні, днями з’явилася у вільному продажу в німецьких книгарнях. До цього вже вийшли її французький, англійський та італійський варіанти.

В основі цієї комікс-новели, як розповів Ігорт у розмові з Deutsche Welle, лежать історії простих людей, з якими митець зустрічався під час подорожей Україною. "Насправді все почалося з поїздки чеховськими місцями. Я планував випустити книгу про будинки та дачі, де жив Антон Чехов, й відвідав, серед іншого, Ялту. Але мандруючи Україною, й зустрічаючись з людьми, я почув від них трагічні й шокуючі спогади про життя у добу тоталітаризму й Голодомору. Це вразило мене настільки, що я відклав усі інші проекти й вирішив зосередитися на цих драматичних людських історіях".

«Безмежний смуток»

Ігорт (Ігор Тувері)

Ігорт (Ігор Тувері)

Ігорт оселився у Дніпропетровську й півтора роки подорожував містами та селами України, вивчав архівні документи та зустрічався з простими людьми, чиї долі та життя були понівечені Голодомором та тоталітарною комуністичною системою. Четверо з них стали протагоністами його книги.

Це - Серафима Андріївна, котра пережила Голодомор, вона згадує про канібалізм й завалені трупами вулиці 1932-го року, колишній колгоспник Микола Васильович, який усе ж ностальгує за радянською стабільністю й почувається загубленим у новій Україні, пенсіонерка Марія Іванівна, що жебракує, збираючи гроші на ліки та Анатолій, життя якого назавжди змінила аварія на Чорнобильській АЕС.  «Я був шокований тим безмежним смутком, якими були пронизані розповіді цих людей. Я не історик і не журналіст, а оповідач, тому головне завдання для мене - передати переживання простих людей», - каже Ігорт.

Епоха злиднів та корупції

Ігорт прагнув у малюнках передати історії й переживання простих людей

Ігорт прагнув у малюнках передати історії й переживання простих людей

"Українські зошити", наголошує Ігорт, не обмежуються самим лише Голодомором, а розкривають цикл трагічних подій української історії, де на зміну сталінським репресіям, депортаціям до Сибіру та концтаборам, нацистській окупації, переслідуванням дисидентів, брежнєвському «застою» та горбачовській «перебудові» прийшла новітня епоха злиднів, бідності та корупції.

Сам митець підкреслює, що ставиться до почутих та відтворених ним у коміксі людських історій з великим співчуттям, повагою та симпатією.

Моральна дилема

"Українські зошити" - не перша спроба покласти в основу сюжету коміксу історії тоталітаризму ХХ-го століття. Так, три роки тому у навчальній програмі німецьких школярів з історії з’явився комікс "Пошук", де головний герой Даніель шукав в інтернеті інформацію про своїх родичів, що загинули у роки Голокосту в Освенцимі. Ідея вивчати історію Голокосту у коміксах викликала тоді дуже суперечливі реакції як в Німеччині, так і за кордоном. За словами Ігорта, реакції на його твір про Голодомор теж були дуже неоднорідними.

Окрім слів підтримки та великого інтересу з боку української діаспори, Ігорт отримав й безліч гнівних листів, навіть від своїх знайомих, які обурювалися, що він заповзявся негативно зобразити комуністичну систему. Для самого ж митця, який не приховує своїх лівих політичних поглядів, ця робота теж стала моральною дилемою. "Я завжди дотримувався лівацьких позицій, завжди голосував за лівих. Але тут я мусив бути чесним, насамперед, із собою, бути готовим відверто говорити навіть про найбільш контроверсійні теми", - каже Ігорт, - "Історію, у моєму розумінні, найкраще вивчати "з низів", відштовхуючись від спогадів й життя пересічних людей. Більшість рецензій на цю книгу були позитивними, але від російської публіки мені також надходять листи з погрозами. Та я не маю страху", - розповів він.

З коміксу Українські зошити

З коміксу "Українські зошити"

Тоталітарний спадок

Днями українська громада у Франції надала художнику спеціальну відзнаку за внесок у вшанування пам’яті жертв Голодомору. Сам Ігорт шкодує, що Голодомор досі не визнано геноцидом у більшості країн Європи, зокрема, у його рідній Італії та Франції, де він сьогодні живе.

Засмучує його і те, що й у самій Україні про трагічні події 1930-х знову згадують дедалі менше. "Навіть свідки злочинів тоталітаризму в Україні досі бояться відверто говорити про це. Один з моїх героїв - Микола Васильович - спершу відсахнувся й боявся говорити зі мною на цю тему, настільки глибокий страх посіяв у душах людей комуністичний терор. В Україні я відчув, як це тоталітарне минуле впливає на країну і людей і досі", - зауважує автор.

Незважаючи на те, що комікс ще не було опубліковано українською мовою, Ігорт каже, що відчуває велику увагу української громади. "Мені телефонують українські кінорежисери з Києва, Канади і США,  виношують й ідею театральної постановки", - розповів митець.

Наступним проектом художника-карикатуриста, з дитинства закоханого у Східну Європу, стане випуск "Російських зошитів" за мотивами його подорожей до Росії. 

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Наталя Неділько

DW.COM

Реклама