Українсько-російська криза: що зупинить Путіна? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Українсько-російська криза: що зупинить Путіна?

США і Євросоюз уже ввели низку санкцій проти Росії через анексію Криму й погрожують їх посилити, якщо Москва зазіхнеться на подальші українські території. Але що справді зупинить Путіна?

Захід погрожує Росії новими санкціями

Захід погрожує Росії новими санкціями

Уже запроваджені Європейським Союзом і США санкції проти Росії - обмеження в'їзду до ЄС та блокування рахунків певних осіб у російському керівництві, - здається, не створюють кремлівському лідеру Володимиру Путіну суттєвих проблем. Після російської анексії Криму західні політики побоюються, що це міг бути тільки початок і російсько-український конфлікт не вичерпається лише аншлюсом півострова. На цей випадок у Брюсселі готуються до третього рівня санкцій: економічних. Деталі, однак, поки що ніхто не називає. Тож, дискусія щодо санкцій проти Росії набирає нових обертів і поповнюється новими ідеями.

Скоротити закупівлю нафти й газу в Росії

"У ході дебатів навколо санкцій проти Росії вирішальним є питання: а що ж може вплинути на Росію по-справжньому?" - зауважив заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Міхаель Фукс. Політик з лав правлячого Христянсько-демократичного союзу не виключає, що для впливу на Москву Німеччині слід скоротити обсяги закупівлі російських газу й нафти. Для "Газпрому" Німеччина є "ключовим ринком у Євросоюзі", неодноразово повторював глава російського держконцерну Олексій Міллер, оскільки вона є не тільки великим споживачем, а й першочерговим перевалочним пунктом для транзиту газу в інші країни ЄС.

"Росія реально відчує, якщо Німеччина скоротить обсяги закупівель газу й нафти. На два відсотки менше - і це вже стане вжливим сигналом", - переконаний німецький депутат, якого цитує інформаційне агентство dpa. "Доходи від експорту енергоносіїв не тільки поповнюють гаманці російських олігархів, а й держскарбницю Росії", - зауважив Фукс.

Німецький депутат переконаний, що ФРН цілком може дозволити собі частково відмовитись від поставок російських енергоносіїв. Ще після українсько-російського газової суперечки 2009-го року, коли Європа відчула на собі нестачу російського блакитного палива, Німеччина прискорила диверсифікацію джерел енергії. Хоча Німеччина все ще отримує з Росії близько 35 відсотків нафти й газу, які вона споживає, але країна накопичила резерви цих енергоносіїв і відкрила нові джерела постачання, нагадав Ульрих Ґрилло, президент головної організації німецького бізнесу - Федерального об´єднання німецької промисловості (BDI). "На мій погляд, нас шантажувати не вдасться", - вважає також він.

Навальний: заблокувати доступ до нерухомості в Лондоні

Свої засоби тиску на Путіна цими днями запропонував і російський опозиціонер Олексій Навальний. У статті "Як покарати Путіна", опублікованій у виданні The New York Times у четвер, він припустив, що запроваджені Євросоюзом і США санкції проти російських чиновників у підсумку не змінять політику Росії. "У більшості своїй вони спрямовані не проти "впливових державних діячів", зазначив Навальний.

На думку російського опозиціонера, необхідно ввести санкції проти олігархів, які контролюють "ЗМІ, що піддакують владі", та членів партії "Єдина Росія". При цьому санкції мають бути реальними - як от блокування доступу до лондонських квартир російської еліти, каже російський опозиціонер.