Український бізнес-омбудсмен: Держава має служити суспільству | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 05.06.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Український бізнес-омбудсмен: Держава має служити суспільству

Український бізнес активно засипає скаргами новопризначеного бізнес-омбудсмена. Литовець Альгірдас Шемета розповів DW, як захищатиме підприємців від свавілля чиновників.

Альгірдас Шемета приїхав в Україну щонайменше на два роки. Сподівається, що за цей час інвестиційний клімат в Україні відчутно покращиться

Альгірдас Шемета приїхав в Україну щонайменше на два роки. Сподівається, що за цей час інвестиційний клімат в Україні відчутно покращиться

Наприкінці травня у Києві розпочало роботу Бюро бізнес-омбудсмена. Цю інституцію створили і фінансують Європейський банк реконструкції і розвитку, а також незалежні бізнес-асоціації. "Головним захисником бізнесу" від неправомірних дій органів влади став колишній міністр фінансів Литви та єврокомісар з питань бюджету Альгірдас Шемета. З кінця травня його відомство розпочало прийом скарг від підприємців. Як саме він захищатиме бізнес, омбудсмен розповів у розмові з DW.

Deutsche Welle: Пане Шемета, чи багато скарг надходить від представників українського бізнесу?

Альгірдас Шемета: Ми офіційно розпочали нашу діяльність 20 травня. Я дуже тішусь, що з першого ж дня бізнес почав до нас звертатись. Уже у перший же тиждень до нас надійшло 50 скарг від бізнесу. Підприємці скаржаться на різні державні органи, але найчастіше на податкову службу. Немало нарікають і на державне агентство земельних ресурсів. Отримуємо скарги і на органи місцевого самоврядування.

На що саме скаржаться, коли йдеться про роботу податкових органів?

Багато скаржаться на неповернення податку на додану вартість, на необ'єктивні перевірки або, у деяких випадках, навіть на неправомірне відкриття кримінальних справ. Скаржаться як на центральні податкові органи у Києві, так і на районні.

Крім податкових органів, в Україні традиційно низький рівень довіри до митниці. Вам надходять скарги від експортерів та імпортерів?

Перші дні нашої роботи засвідчили, що і на податкову, і на митну службу надходить багато скарг. У цих сферах потрібні зміни. Наведу приклад: у країнах ЄС митному догляду підлягають близько двох відсотків вантажів. В Україні йдеться про 60 відсотків. Це, звісно, не сприяє швидкому проходженню процедур і сприяє корупції.

Чим ви можете допомогти скаржникам?

Ми будемо ретельно розглядати представлені у скаргах факти. Будемо спілкуватися з представниками органів, на які скаржаться, і після розслідування надавати держорганам рекомендації, що треба робити, щоб розв’язати проблему, на яку вказує бізнес. Після надання рекомендацій ретельно моніторитимемо, як ці рекомендації втілюються.

Друга можливість допомогти бізнесу - систематизувати скарги, які надходять і робити рекомендації щодо законодавчих змін, які могли би полегшити життя бізнесу. Важливо також відзначити, що ми можемо розпочинати вивчення нагальних проблем бізнесу і з власної ініціативи, зокрема, на підставі інформації, яку ми отримуємо зі ЗМІ. Якщо ми бачитимемо дуже гостру проблему, ми будемо відразу починати власне розслідування і надаватимемо системні рекомендації уряду та іншим державним органам, як поліпшити інвестиційний клімат в країні.

Які важелі впливу на державні органи у вас є?

Хочу відразу відзначити, що головною умовою прийняття скарги для нас є те, що підприємець, перш ніж звернутися до нас, має оскаржити дії державного органу до вищого органу. Якщо, приміром, йдеться про дії податкових органів на місцях, то треба принаймні поскаржитись спершу у вищі інстанції цього органу, а потім, якщо не буде результату, до нас. Розглянувши скаргу, ми будемо висловлювати державному органу рекомендації, як розв'язати проблему. Бізнес-омбудсмен зазвичай користується "м'якими інструментами". Ми не можемо вказувати органам виконавчої влади. Але міжнародна практика свідчить, що, якщо рекомендації омбудсмена ретельно підготовані, органи влади їх зазвичай виконують. Ми хочемо запровадити в Україні міжнародну практику роботи омбудсмена.

Ви відчуваєте підтримку з боку керівництва держави?

Ми працюватимемо на різних рівнях, залежно від ситуації. Європейська практика показує, що треба намагатися розв'язувати проблему на якнайнижчому рівні. Але якщо на цьому рівні проблема не розв'язується, то у нас, звісно, є можливість звернутися і до міністра, і до прем'єра, і до президента.

Ви вже декілька місяців в Україні. Ви побачили за цей час волю до здійснення реформ? Які перетворення ви вважаєте найбільш нагальними?

Бізнес-клімат в Україні залишається досить несприятливим. І проблема тут не лише у війні, яка точиться на Cході країни. Великою проблемою є корупція. Я вважаю, що однією з найважливіших реформ має бути реформа державної служби, щоби держава служила суспільству, а не була його начальником, як це часто буває. З тих скарг, які надходять до нас, я бачу, що потрібна реформа контролюючих органів, щоби вони працювали не на покарання бізнесу, а навпаки - допомагали йому відповідати встановленим вимогам. Крім того, треба завершити реформу державних закупівель, яку вже розпочатo. Держзакупівлі мають бути більш прозорими, вестися в електронному вигляді. Потрібна також реформа державних підприємств. Вони багато років працювали на замовлення політиків, а не за правилами бізнесу.

Я думаю, якщо ці реформи будуть здійснені, це значно покращить бізнес-клімат у країні. Я бачу в Україні політичну волю здійснити ці реформи. Вже здійснено реформи у сфері дерегуляції бізнесу - значно скорочено перелік видів економічної діяльності, яка підлягає ліцензуванню, отриманню дозволів. Значно скорочено кількість перевірок. Треба відзначити і реформу трансфертного ціноутворення, яке раніше було великим джерелом корупції.

Якщо у скаргах вам вказуватимуть на випадки корупції і ви знаходитиме цьому підтвердження, як ви на це реагуватимете?

Дивитись відео 04:11

Які проблеми бачить німецький бізнес в Україні?

Коли йтиметься про корупцію, ми будемо тісно співпрацювати з новоствореним Антикорупційним бюро. У нього є всі необхідні повноваження. Ми ж не можемо проводити стеження або прослуховування телефонів. А співробітники бюро можуть. Водночас, у всіх випадках, коли йтиметься про корупцію, ми будемо моніторити процес розслідування конкретних випадків. Адже буває і так, що представники бізнесу, які скаржаться в державні установи на випадки корупції, у відповідь самі отримують перевірки або кримінальні справи. Тому ми будемо анонімно передавати скарги Антикорупційному бюро і слідкувати за подальшим перебігом розслідування.

Ви будете лише слідкувати за розв’язанням проблеми чи також за тим, щоб відповідні чиновники були покарані?

Це хороше питання. Ми в Україні нерідко бачимо, як гарні ідеї не втілюються до кінця. Ми ж будемо працювати лише до кінця. Як з точки зору вирішення проблеми, так і з точки зору покарання винних.

Україна, згідно з рейтингом Transparency International, є однією з найбільш корумпованих країн Європи. Ви вірите, що ситуацію можна швидко змінити?

Корупція дуже глибоко вкоренилася в українському суспільстві, тому окремими заходами тут не обмежитись. Дещо вже робиться. Потрібна насамперед боротьба з корупцією на найвищих щаблях влади, чим займеться Національне антикорупційне бюро. Це дуже важливо. Це має показати суспільству, що немає безкарних чиновників. Якщо говорити про середню ланку, то тут важливо продовжувати дерегуляцію. Чим менше бізнес має справу з чиновниками, тим менший ризик корупції.

Аудіо й відео до теми

Реклама