Українська металургія: конкурентоспроможність коштом пільг | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Українська металургія: конкурентоспроможність коштом пільг

Єврокомісія б'є на сполох через кризу на ринку сталі. Причини - світове перевиробництво і падіння цін, насамперед через сталевий бум у Китаї. Як у таких умовах вберегти конкурентоздатність української металургії?

Європейська металургія потерпає від негативних наслідків кризи на світовому ринку сталі. Причиною брюссельські чиновники називають перевиробництво у світі та падіння цін через сталевий бум у Китаї. Ця країна нині виробляє вже половину світових обсягів сталі і з імпортера перетворилася на експортера цієї продукції. На цьому тлі виробництво сталі в ЄС за останні два роки скоротилося на 10 відсотків (виробництво за квітень 2013 року у порівнянні з квітнем 2011-го). А від початку кризи 2008 року попит у країнах спільноти впав на 27 відсотків. За цей час в європейській металургії було втрачено близько 40 тисяч робочих місць.

З огляду на такий плачевний розвиток Єврокомісія ухвалила "План дій для забезпечення конкурентоспроможної та стабільної сталеливарної промисловості в Європі". Документ, затверджений у квітні цього року, передбачає підвищення конкурентоздатності сталеливарної індустрії ЄС шляхом зниження собівартості виробництва металу, скорочення енергомісткості галузі, ухвалення більш сприятливого законодавства та стимулювання європейського попиту на метал з боку автобудівництва та інших галузей. Брюссель також не виключив запровадження відповідних мит та антидемпінгових розслідувань експорту металу з третіх країн.

Українській метал ще потрібен світовому ринку

Чим загрожують ці заходи українським металургам? Відповідаючи DW на це запитання, урядовий уповноважений з євроінтеграції Валерій П’ятницький сказав, що в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС та створення зони вільної торгівлі всі торгівельні обмеження будуть скасовані. "З європейського боку всі мита будуть встановлені на рівні нуля. Це буде цілковита лібералізація", - запевнив П'ятницький. Він також не виключив ініціювання Києвом антидемпінгових розслідувань та заходів у відповідь на неконкурентні дії з боку таких країн, як Китай. Але при цьому П'ятницький додав, що це станеться тільки в разі, як українська "гірничо-металургійна галузь відчуватиме негатив від подібних порушень на ринку".

Ігор Бураковський: головна проблема металургів - не Китай і не ЄС, а перевиробництво

Ігор Бураковський: головна проблема металургів - не Китай і не ЄС, а перевиробництво

Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський пояснив в інтерв'ю DW обережність урядовця тим, що Китай є не лише конкурентом, а й партнером українських металургів. Водночас навіть якщо ЄС не запровадить з Україною зону вільної торгівлі, європейський металургійний ринок для місцевих виробників не є пріоритетним. "Значна частина українського металургійного експорту, як це не парадоксально, припадає саме на Китай, який не лише експортує, а й імпортує окремі види металопродукції. Крім того, Україна експортує в країни Близького та Середнього Сходу, деякі африканські та латиноамериканські країни", - сказав економіст. 

На його думку, значно більшою проблемою для України є те, що в світовій економіці нагромаджені надлишкові виробничі металургійні потужності, і ще за п'ять-сім років до кризи розпочалися переговори між основними виробниками про скорочення цих потужностей. "Сторони встигли домовитися, що має бути напрацьована певна формула виводу з експлуатації цих надлишкових потужностей", - розповів Бураковський. Він вважає, що в майбутньому на Україну чекає "дуже непроста боротьба із захисту своїх економічних інтересів з огляду на майбутню конфігурацію світового гірничо-металургійного комплексу".

Держава рятує збиткові заводи?

На відміну від ЄС в Україні поки не чути про масові звільнення працівників гірничо-металургійного комплексу (ГМК) чи про їхнє закриття. Проте гендиректор об’єднання металургійних заводів "Металургпром" Василь Харахулах повідомив, що збитки ГМК за підсумками 2012 року збільшилися у 3,3 рази. За словами гендиректора, металургійні підприємства втратили 13,7 мільярдів гривень, а це на 9,5 мільярдів більше, ніж 2011 року. "У металургійній галузі 2012 року не було жодного рентабельного підприємства - всі потерпали від збитків", - заявив Харахулах українським ЗМІ.

З огляду на всі тривожні дзвоники прем'єр України Микола Азаров на міжнародній конференції "Україна і партнери" в Києві 14 червня заявив про підписання меморандуму про взаєморозуміння з металургійними підприємствами. "Уряд не допустить, щоби вітчизняний гірничо-металургійний комплекс повторив європейський сценарій. Українські підприємства цієї галузі закриватися не будуть", - заявив прем'єр Микола Азаров. Прем'єр також повідомив, що документ зобов'язує металургів встановлювати ціни на метал на внутрішньому ринку не вище експортних. Повного тексту меморандуму поки що не оприлюднено.

Микола Азаров: металургію скорочувати не будуть - в обмін на ціни

Микола Азаров: металургію скорочувати не будуть - в обмін на ціни

Варто зазначити, що аналогічні меморандуми з підприємствами ГМК підписували майже всі уряди України. Надання пільг, преференцій та державної підтримки приватним металургійним підприємствам урядовці пояснювали тим, що ця галузь є "локомотивом української економіки" і приносить найбільшу валютну виручку державі. Натомість Ігор Бураковський вважає, що цей "локомотив" залишається такою собі державою в державі. "Металургія отримує великі кошти, але люди, які працюють у цій сфері, залишають ці гроші в галузі і навколо цього будують свій бізнес. Натомість вкрай важливо, щоби ці кошти перерозподілялися в інші сфери", - наголосив економіст.

Реклама