«Україна посунулась для Німеччини на задній план» - німецький політолог | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

«Україна посунулась для Німеччини на задній план» - німецький політолог

Німецька еліта нині практично не цікавиться Україною, переконаний німецький політолог Ґергард Сімон. Він представив у Києві видання Фонду Фрідріха Науманна «Українські метаморфози. Політика, Економіка. Суспільство».

default

Ґергард Сімон

Під час презентації книги, до якої увійшли публікації переважно німецьких дослідників щодо останнього політичного року в Україні, професор політології Ґергард Сімон зазначив, що в Україні за цей час відбулись значні політичні зміни: «Це була глибока зміна політичної системи – системи розподілу влади. Торік була започаткована зміна режиму, і відтоді новий президент та його політичні друзі вибудовують президентську вертикаль влади, спрямовану на довгострокову концентрацію влади у президента та органів, які виконують його волю», - сказав Сімон.

На переконання політолога, президентська вертикаль влади в Україні сьогодні навіть с сильніша, ніж в останні роки президентства Леоніда Кучми. Нині, наголосив Сімон, в Україні практично немає обмежень виконавчої влади з боку парламенту, Конституційного суду чи опозиційних політичних партій.

Конституція як м'яч у політичних іграх

Німецький політолог наголосив, що чинний президент України отримав владу в результаті чесних і прозорих виборів, однак політичним змінам, які відбулись за такий короткий проміжок часу, сприяли слабкість і беззахисність політичних інституцій. Сімон вважає, що нинішня президентська влада показує, що прагне закріпитися надовго. Водночас демократія, на його переконання, – це влада на певний строк, а не назавжди.

Німецький політолог стверджує, що український парламент та політичні партії ототожнюються з певними особами, а не з інституційними вимогами Конституції та політичним менталітетом. Конституція ж, яка мала б стояти над політичною боротьбою, стала м'ячем у політичних іграх і тепер повернулася до моделі «сильний президент – слабкий парламент».

На думку Сімона, парадокс цієї ситуації полягає у тому, що модель відновили ті ж політичні сили, які у грудні 2004 року через зміни до Конституції сприяли утворенню в країні парламентсько-президентської республіки. «Український парламент сьогодні є не сильною самостійною політичною одиницею, а як і Конституційний суд, просто виконує бажання президента. По суті, парламент сам сприяв своїй дискредитації у суспільстві – наприклад, через явище «тушок» або голосування чужими картками. А сильний парламент це якісна ознака демократії. Мати сильного президента може кожна держава, і це не завжди означає демократію», - сказав Сімон.

Інтерес до України у німців розвіявся

Після української «помаранчевої революції» у Європі й, зокрема, у Німеччині виник неабиякий політичний і громадський інтерес до України, загадав німецький експерт. Однак нині він вже розвіявся. «Тобто нинішній інтерес до України відповідає тому, який існував за часів Кучми. Це не означає, що в Німеччині вже зовсім ніхто не цікавиться Україною. Але це означає, що Україна посунулась на задній план», – наголосив німецький політолог. За його словами, як німецькі еліти, так і громадськість повернулись до традиційного сприйняття східноєвропейського регіону: спочатку важлива Росія, потім Північний Кавказ, а потім, можливо, й Україна. Водночас Сімон переконаний, що повернути симпатію й інтерес до України в Німеччині буде дуже важко.

Автор: Олена Грищук
Редактор: Леся Юрченко

DW.COM