Сім фактів про кінець вільної торгівлі з Росією | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 31.12.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Сім фактів про кінець вільної торгівлі з Росією

Розрив пострадянської пуповини: одностороння відмова Москви від вільної торгівлі з Україною стане для Києва неприємністю, але не катастрофою.

Одночасно зі стартом зони вільної торгівлі України з Євросоюзом, з першого січня 2016 Росія в односторонньому порядку призупиняє дію договору про зону вільної торгівлі Співдружності незалежних держав (СНД) щодо України. Наслідки цього кроку будуть неприємними для української економіки. Однак економічного колапсу не очікується.

Договір про зону вільної торгівлі в СНД проіснував чотири роки

Документ був підписаний 18 жовтня 2011 главами урядів Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану та України. Він передбачав спрощення правових основ торговельно-економічних відносин, заміну цілої низки багатосторонніх і майже 100 двосторонніх документів, що регламентують режим вільної торгівлі в СНД.

Торговельні відносини України з Росією завжди були асиметричні

До анексії Криму і початку війни на Донбасі український експорт до Росії становив від 25 до 27 відсотків від усього українського експорту. Для Росії ж товарообіг з Україною становить усього три відсотки зовнішнього російського товарообігу. Імпорт з Росії в Україну сягав 30-33 відсотка від всього імпорту України. При цьому Україна експортувала до Росії широку гаму товарних груп. Тоді як дві третини російського імпорту в Україну становили енергоносії - нафта і газ.

Втрати: до мільярда доларів на рік

Призупинення Москвою договору про зону вільної торгівлі СНД щодо України може спричинити втрати для української економіки 2016 року до одного мільярда доларів. Згідно з даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕДПК), ці втрати української економіки будуть обумовлені запровадженням Росією ввізного мита на українські товари, а також ембарго на імпорт різних товарів та послуг з України. Під ці санкції потраплять за оцінками ІЕДПК, перш за все, українські продукти харчування, військово-технічна продукція, продукція машинобудування та українські труби великого діаметру.

Товарообіг скорочується і без санкцій

Попри зону вільної торгівлі в межах СНД, падіння товарообігу України з Росією спостерігається вже давно, констатував у розмові з DW директор ІЕДПК Ігор Бураковський. За його словами, це частково обумовлено тим, що після розпаду Радянського Союзу економіки обох країн розвивалися по-різному. "Українські виробники знаходили нові ринки збуту своєї продукції, в обох країнах з'явилися цілі галузі, які вже не пов'язані спільним минулим в межах СРСР", - сказав Бураковський.

"Мінус" у три мільярди - лише за 2015 рік

Хоча в 2015 році договір формально ще діяв, товарообіг цієї країни з Росією, за прогнозами економістів, може скоротитися на три мільярди доларів. Головна причина - запровадження Москвою заходів нетарифного регулювання у двосторонній торгівлі з Україною. Голова Комітету економістів України Андрій Новак у розмові з DW зауважив, що Москва всі останні 15 років постійно застосовувала торговельні обмеження щодо українських виробників. "Це були претензії не економічного, а суто політичного характеру. Соєю чергою, Україна ніколи не застосовувала подібних обмежень і не користувалася прийнятим у міжнародній практиці принципом симетричної відповіді", - сказав Новак.

Окремі високотехнологічні підприємства наразяться на труднощі

Для деяких високотехнологічних підприємств, дотепер орієнтованих на російський ринок, наслідки від припинення вільної торгівлі з Росією будуть особливо болючими. За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, на збитки від розриву економічних зв'язків з Росією може наразитися запорізьке підприємство "Мотор Січ", яке виробляє деталі для 95 відсотків експлуатованих в Росії авіаційних двигунів. Цього року закінчується трирічний контракт цієї компанії з голдингом "Вертольоти Росії" на близько мільярда доларів з постачання авіадвигунів. Ще одне підприємство - дніпропетровський Південний машинобудівний завод, який виробляє ракетно-космічну техніку, за інформацією Українського союзу промисловців та підприємців, на 70 відсотків залежить від російських замовлень.

Україна встигла підготуватися до розриву з Росією

Українська металургія, яка дає левову частину валютних надходжень від експорту всієї держави, раніше була практично цілком зорієнтована на Росію. Сьогодні, за даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, пострадянська пуповина розірвана, і українська металургія залежна від російського ринку лише на шість відсотків від загального обсягу експорту. Повністю залежним від російського ринку залишається залізничне машинобудування, але воно зможе успішно переорієнтуватися на внутрішній ринок завдяки великим замовленням держпідприємства "Укрзалізниця", вважають експерти інституту. Одним з прикладів успішного розвитку торгівлі з країнами ЄС є кластер електротехнічного виробництва для європейського автобудування, який розвивається на заході України. Лише до Німеччини підприємства кластеру експортують близько 15 відсотків своєї продукції.

Реклама