Сім міфів про Байройт | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 25.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Сім міфів про Байройт

25 липня відкривається Байройтський фестиваль - найбільший оперний фестиваль Німеччини. Жоден культурний форум у світі не овіяний такою кількістю легенд і забобонів.

У день відкриття найбільшого фестивалю оперної музики в Німеччині - фестивалю у Байройті - розповімо про найпоширеніші забобони, пов'язані з ним.

1. "Звичайному смертному на фестиваль не потрапити"

Отримати квитки в Байройт справді складно, але можна. Для цього є щонайменше дві легальні можливості, не беручи до уваги шляхи "поза правовим полем". Перша - встати у віртуальну чергу, щорічно поновлюючи заявку. Термін очікування квитків становитиме від семи до 13 років, у залежності від обраного спектаклю. Найтриваліший термін очікування - на "Трістана та Ізольду". Організатори фестивалю гарантують обробку кожної заявки.

Друга можливість - придбання квитка через інтернет. У відкритий продаж надходить приблизно третина фестивальних квитків (близько 20 тисяч). Про день продажу повідомляється заздалегідь. Діє правило: хто першим прийшов, той і отримав.

Усі інші шляхи на Зелений пагорб пролягають, на жаль, через чорний ринок.

2. "Ціни у Байройті по кишені лише мільйонерам"

Неправда! Середня вартість квитка становить від 100 до 160 євро, але є і квитки в ціновій категорії 15-24 євро. У будь-якому випадку, Байройтський фестиваль суттєво дешевший головного конкурента - фестивалю в австрійському Зальцбурзі. Щоправда, ціни чорного ринку перевищують часом зазначену на квитках вартість удесятеро. Однак керівництво фестивалю намагається систематично боротись проти спекулянтів.

3. "Байройт - оплот реакційних і консервативних ідей"

Ні! З часів самого засновника Ріхарда Ваґнера (Richard Wagner), який заповідав спадкоємцям "Діти, творіть нове!", на фестивалі проходять "перевірку істеблішментом" найрадикальніші творчі ідеї. Працювати тут мають за честь новатори музичного театру. Щоправда, творці спектаклів перебувають в стані хронічного конфлікту з консервативною частиною аудиторії. Втім, різновид "ваґнеріанців старого зразка" сьогодні зустрічається дедалі рідше.

Анґела Меркель неодноразово з'являлася в Байройті в одній і тій самій сукні. Одні критикують канцлерку, інші хвалять за бережливість

Анґела Меркель неодноразово з'являлася в Байройті в одній і тій самій сукні. Одні критикують канцлерку, інші хвалять за бережливість

4. "Ріхард Ваґнер був нацистом"

Ріхард Ваґнер, як відомо, помер у 1883 році. Але чи був він духовним попередником націонал-соціалізму? Він був антисемітом і прихильником ідеї великої Німеччини. Але, крім того, на різних етапах свого життя він був ще й анархістом, лівим революціонером, європейським космополітом, бакунінцем, ніцшеанцем, вегетаріанцем, зірвиголовою і багато ще ким. Хай там як: за "коричневий Байройт", що трапився через півстоліття після його смерті, композитор відповідальності не несе.

5. "Байройт - центр німецької культури"

Ні. Байройт - провінційне містечко, яке лише на один місяць у рік стає центром міжнародного тяжіння. Звичайно, тут і в "звичайний" (тобто позафестивальний) час можна відвідати деякі визначні пам'ятки, як-то Маркграфский оперний театр. Місто пов'язане не тільки з Ваґнером, але і з такими іменами, як Ференц Ліст або Жан Поль (Jean Paul). Але "центром культури" його все-таки не назвеш.

6. "Музика Ваґнера нестерпно гучна"

Це стверджують всі, хто чув музику Ваґнера тільки у фільмах, де вона використовувалася як саундтрек, як наприклад, у знаменитому "Апокаліпсисі сьогодні" Френсіса Форда Копполи. Кожен, хто хоча б раз послухав одну з опер Ваґнера повністю, знає, що музика живе і дихає завдяки контрастам між потужними оркестровими пасажами і ніжними, філігранними відрізками партитури.

7. "Сюжети Ваґнера - страшенно заплутані, в усіх цих героях-лицарях чорт голову зломить…"

Це не так. Звісно, тексти Ваґнера, який незмінно писав сам свої лібретто, часом звучать важко. Але його сюжети - радше прості, іноді символічно-умовні, по-оперному драматичні і найкращому сенсі цього слова. Теми Ваґнера - це центральні теми людського буття: висока любов і спопеляюча пристрасть, дружба і зрада, смерть і безсмертя.

Дивитись відео 03:40

Рихард Ваґнер - геній та антисеміт

Реклама