США бракує єдності в подоланні боргових проблем | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

США бракує єдності в подоланні боргових проблем

Застій у боротьбі з державною заборгованістю в США: "супер-комітет", який мав виробити пропозиції для скорочення бюджетних витрат, не зміг знайти компроміс. На США очікують автоматичні скорочення.

default

Минулого літа практично в останню хвилину вдалося відвернути банкрутство Сполучених Штатів Америки. Тоді ситуацію врятувала згода, що рівень державної заборгованості не підніматимуть без запровадження скорочень витрат з держбюджету. Аби точно визначитися, які саме скорочення мають відбутися, президент США Барак Обама та депутати Конгресу з обох конкуруючих партій – республіканці та демократи – створили спільний комітет, який часто називають супер-комітетом.

Ця інстанція, до якої увійшли по шість представників обох партій, мала би до вечора 23 листопада визначитися зі списком радикальних скорочень витрат державних коштів на наступні 10 років. Ідеться про величезну суму – 1,2 трильйона доларів. Якщо спільного рішення щодо цих скорочень не буде, говорилося в домовленості 2010 року, то з 2013 року діятимуть автоматичні скорочення на цю суму. Передусім ітиметься про різке зменшення фінансування Пентагону та багатьох соціальних програм, а також державних установ.

Саме цей другий сценарій, очевидно, буде втілюватися в життя. Адже насправді час для компромісного рішення добіг кінця ще у понеділок, 21 листопада. Адже, за американськими приписами, голосування щодо такого важливого рішення має відбуватися щонайменше через 48 годин після того, як відповідне рішення оприлюднюється. У понеділок по обіді надійшло офіційне підтвердження того, про що підозрювали вже впродовж довгого часу. У своїй письмовій заяві супер-комітет пояснив, що єдиного рішення випрацювати не вдалося.

Компроміс неможливий

Невдалому компромісу передували численні дебати й вербальні перепалки представників обох партій. При цьому загалом усі вони наголошували на своїй готовності до компромісу. Щоправда, зі значним акцентом на слові "але". Головним предметом суперечки є вимога підняти податки. Її однозначно відхиляють республіканці. Водночас демократи вбачають у збільшенні податків компенсацію за скорочення соціальних програм. За рахунок саме цього скорочення республіканці планують "лікувати" бюджет держави.

Президент США Барак Обама оголошує про провал переговорів щодо бюджетних скорочень

Президент США Барак Обама оголошує про провал переговорів щодо бюджетних скорочень

Під час дебатів щодо цієї проблеми йшлося, зокрема, про скорочення податків, яке запровадив свого часу президент Джордж Буш-молодший. 2010 року нинішній президент Обама погодився, попри вкрай негативну реакцію демократів, подовжити дію цих скорочень до кінця 2012 року. У зв’язку з цим фактом колишній кандидат в президенти від Демократичної партії Джон Керрі закинув республіканцям несправедливість стосовно простих американців. "Ви хочете, щоб скорочення податків для багатих американців були подовжені. Ви тримаєте весь компроміс у заручниках, щоб найбагатші отримали їхні податкові полегшення у той час, коли інші мали б платити за все",- наголосив Керрі.

Президент Обама звинуватив республіканців у провалі переговорів про компроміс щодо скорочень держбюджету й оголосив, що буде втілювати в життя зафіксовані автоматичні скорочення. Обама пообіцяв, що користуватиметься щоразу своїм правом вето, якщо хтось із депутатів Конгресу намагатиметься скасувати автоматичні скорочення, зокрема в оборонній галузі.

Застій до кризи

Експерти не виходять, однак, з того, що до автоматичних скорочень дійсно дійде. Вже виходячи з того, що до 2013 року, коли вони мали б розпочати діяти, ще залишається час. Як пояснив Джейкоб Кіркеґаард, економіст з відомого Інституту міжнародної економіки імені Петерсона, депутати Конгресу США вже заявили, що скорочення в оборонному бюджеті за жодних обставин не будуть реалізовані так, як передбачено нині. "А якщо у такий спосіб не можна заощадити на Пентагоні, то я можу назвати ще з десяток інших позицій, які теж не пройдуть",- каже Кіркеґаард.

На переконання експерта, той факт, що супер-комітет не дійшов згоди, не вплине на ринки. Адже для світу фінансів такий розвиток не був несподіванкою. Різкої реакції слід очікувати лише тоді, коли заплановані скорочення таки не почнуть реалізовуватися. Найбільшою проблемою найближчого часу, на думку економіста, стане передвиборна ситуація в США. "До виборів нереально виходити з того, що буде досягнуто хоч якогось компромісу стосовно державного бюджету",- каже Кіркеґаард. Він переконаний, що республіканці продовжуватимуть свою політику блокади, навіть якщо вона призводитиме до погіршення ситуації в економіці США. Як і в Європі, Сполученим Штатам треба досягти справді кризової ситуації, щоб почати діяти, каже експерт.

Автори: Кристина Берґманн, Леся Юрченко
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM