″Список Каракаш″: DW отримала докази репресій проти уйгурів у КНР | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 18.02.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

"Список Каракаш": DW отримала докази репресій проти уйгурів у КНР

В результаті витоку урядових документів в розпорядження DW, NDR, WDR і SZ потрапив список уйгурів, інтернованих до "центрів перевиховання" в Китаї. Цей список є важливим доказом переслідувань нацменшин в країні.

Імовірно один з центрів перевиховання у провінції Синьцзян

Імовірно один з "центрів перевиховання" у провінції Синьцзян

Список ув'язнених із так званих "центрів перевиховання" в Китаї, що у результаті витоку потрапив у розпорядження медіакомпанії Deutsche Welle, німецьких телеканалів NDR, WDR і газети Süddeutsche Zeitung, став яскравим доказом того, що уряд Китаю проводить відносно мусульман-уйгурів політику репресій, переслідує за релігійними і культурними ознаками, а також піддає соціальній і політичній дискримінації.

Що являє собою новий документ?

Урядові документи, що опинилися в розпорядженні DW і партнерських ЗМІ, являє собою електронну таблицю у форматі PDF з особистими даними уйгурів, які відбувають або відбували ув'язнення в "центрах перевиховання" у 2017-2018 роках. Усі вони - жителі повіту Каракаш у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Населення округу становить близько 650 тисяч осіб. Є припущення, що на території округу розташовано не менше п'яти таборів. У списку також вказані імена, адреси та ідентифікаційні номери родичів, друзів і сусідів інтернованих уйгурів. Загалом документ містить персональні дані майже 2000 осіб. Не всі записи датовані, останній зроблено в березні 2019 року.

Документ потрапив у розпорядження німецьких ЗМІ в листопаді 2019 року - його надав вигнаний із Китаю уйгурський вчений і дисидент Абдувелі Аюп. Зараз він проживає в Норвегії. Ім'я та місцезнаходження свого джерела Аюп із міркувань безпеки не розкрив.

Уйгурський вчений і дисидент Абдувелі Аюп (праворуч) отримав погрози після того, як передав ЗМІ список Каракаш

Уйгурський вчений і дисидент Абдувелі Аюп (праворуч) отримав погрози після того, як передав ЗМІ "список Каракаш"

Deutsche Welle спільно з NDR, WDR і Süddeutsche Zeitung знадобилося близько місяця, щоб перекласти отримані дані з китайської та проаналізувати їх. Документ не містить жодних офіційних печаток і підписів, проте, коли з ним ознайомилися кілька провідних вчених з уйгурської культури та історії, вони дійшли висновку, що він, швидше за все, справжній. Аби переконатися в достовірності інформації, DW також зв'язалася з двома уйгурами, чиї родичі фігурують у списку.

Усі затримані, імена яких згадуються в документі, були інтерновані до одного з чотирьох таборів, названих у списку. DW змогла визначити місцезнаходження двох з них, використовуючи супутникові знімки і урядові документи, що знаходяться у відкритому доступі, зокрема, тендерні заявки. Крім того, DW вдалося знайти ймовірне місцезнаходження двох інших таборів.

Цей витік урядових китайських документів щодо утисків уйгурів став уже третім. Два інших були опубліковані в 2019 році. Це директива на більше ніж 400 сторінок, яка служить доказом репресій щодо уйгурів і представників інших етнічних меншин в Сіньцзяні. Цей документ опинився у розпорядженні The New York Times. 

Читайте також: Китай запроторює мусульманську меншину у "концтабори" - США

Також в листопаді минулого року Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів були опубліковані секретні документи уряду КНР про те, як влада поводиться з уйгурською меншиною в країні.

Чому в Китаї переслідують уйгурів?

Уйгури - тюркомовна народність, що здебільшого живе на заході Китаю в регіоні під назвою Сіньцзян. За віросповіданням уйгури є мусульманами-сунітами. Їхня культура загалом набагато ближча до культури народів Центральної Азії, зокрема, узбецької й казахської. Уйгурська мова близька до узбецької й має схожість із казахською, киргизькою і турецькою мовами.

DW змогла визначити місцезнаходження двох з чотирьох виправних таборів у Сіньцзяні

DW змогла визначити місцезнаходження двох з чотирьох виправних таборів у Сіньцзяні

Уйгури впродовж багатьох років ведуть боротьбу за незалежність, заворушення на етнічному ґрунті нерідко закінчувалися масовими протестами й призводили до насильства. У 2014 році в столиці Сіньцзян-Уйгурського району стався терористичний акт, в результаті якого загинула 31 людина. У відповідь Пекін встановив у регіоні системи спостереження і збудував центри масового утримання під вартою, таким чином посиливши тиск на уйгурів. Мета тиску - повна асиміляція уйгурів.

Читайте також: Німеччина та ще 22 країни критикують КНР за тиск на уйгурів

Офіційно табори, в яких утримуються інтерновані уйгури, називаються "центрами професійно-технічної освіти" або "центрами перевиховання". За різними оцінками, в них міститься щонайменше один з десяти мільйонів уйгурів, що проживають у Сіньцзянському регіоні. Влада Китаю пояснює існування таборів боротьбою з так званим "ісламським екстремізмом" або "сепаратизмом".

Причини "перевиховання" уйгурів

Документи, що опинилися в розпорядженні DW, красномовно свідчать про те, що приводом для ув’язнення може стати будь-який прояв уйгурами релігійної або культурної приналежності до мусульман. Чоловіків заарештовували за те, що вони носять бороду, жінок - за покриту чадрою голову. Один з інтернованих був відправлений у "центр перевиховання" після того, як він закрив свій ресторан на час священного для мусульман місяця рамадан: це, як було сказано в документі, свідчило про "небезпеку екстремістських думок".

Уйгури в Сіньцзяні, травень 2019 року

Уйгури в Сіньцзяні, травень 2019 року

У табори відправляли уйгурів, які здійснили хадж - паломництво в Мекку, або поїздку в будь-яку мусульманську країну. Підставою для арешту могла стати також подача заяви на отримання паспорта або будь-які контакти з родичами або друзями, які перебувають у вигнанні за кордоном.

Уйгури, народжені в період з 1980-го до 2000-го року, відносяться до категорії "ненадійних" або "небезпечних" осіб. Дві третини затриманих зі списку належать саме до цієї категорії. В основному це чоловіки.

Читайте також: У ФРН вдвічі зросла кількість заяв про притулок від китайців

Велика частина зазначених у списку уйгурів інтернована за порушення політики регулювання народжуваності, що її проводить Китай. Відповідно до цієї політики представникам етнічних меншин (до яких також належать уйгури), які проживають у сільській місцевості, дозволено мати не більше трьох дітей, а тим, хто живе в містах, - двох.

Для стеження за уйгурами, китайська влада наймає величезну кількість людей для збору інформації про кожну уйгурську сім'ю. Крім того, в Пекіні працює система відеоспостереження з функцією розпізнавання облич для відстеження конкретних осіб.

З огляду на те, ще "центри перевиховання" офіційно не є таборами, для інтернування не потрібне рішення суду. З документа стає зрозумілим, що часом для інтернування достатньо висновку китайських чиновників - зокрема, про те, як підозрюваний ставиться до Комуністичної партії. В одному випадку, наприклад, сказано: "Фігурантка в 2014 році зробила пожертву в 5000 юанів (на мечеть) і має трьох дітей, що не відповідає плану стримування народжуваності. Вона представляє собою певну небезпеку, тому пропонується продовжити освіту".

Після звільнення з "центрів перевиховання" уйгури далі перебувають під безперервним наглядом, їхня свобода пересування суворо обмежена. У десятках випадків DW знайшла докази існування системи примусової праці на фабриках.

Як відреагував офіційний Китай

Письмовий запит з проханням прокоментувати документ, який DW відправила офіційним представникам китайської влади, залишився без відповіді. Міністр закордонних справ Китаю Ван І в ході зустрічі в Берліні зі своїм німецьким колегою Хайко Масом (Heiko Maas) 13 лютого заявив: "У Сіньцзяні немає концтаборів, там немає ані мільйона затриманих, ані ув'язнених. Ці звинувачення - стовідсоткова чиста брехня". Звинувачення, за його словами, спровоковані "забобонами щодо Китаю".

DW.COM

Реклама