Соціолог: виборча кампанія проходить під знаком пасивності та скепсису | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Соціолог: виборча кампанія проходить під знаком пасивності та скепсису

Більшість українців, як засвідчило опитування DW-Trend, не довіряють провідним політикам і не очікують чесних виборів у жовтні. Соціолог Сергій Говоруха називає цей скепсис закономірним.

Результати опитування DW-Trend щодо настроїв українців напередодні парламентських виборів в інтерв’ю Deutsche Welle прокоментував Сергій Говоруха - генеральний директор українського бюро інституту IFAK, який регулярно проводить соціологічні дослідження на замовлення DW.

Deutsche Welle: Опитування DW-Trend засвідчило, що майже три чверті виборців не вважають, що голосування в жовтні буде чесним і вільним. Пане Говоруха, чи варто очікувати за таких обставин високої явки на виборчі дільниці?

Сергій Говоруха: Тенденцію низької довіри як до політичного процесу, так і до політиків, ми спостерігаємо вже, щонайменше, протягом останнього десятиліття. Єдиним винятком був сплеск оптимістичних настроїв, пов’язаний із «помаранчевою революцією». Згодом рівень довіри до політиків як класу знову різко впав. Тим не менше, явка на виборах залишалась високою. Ми очікуємо, що так буде і на нинішніх виборах.

Відносна більшість опитаних заявила, що цього разу не підтримає ту партію, за яку голосувала на минулих парламентських виборах. Чи означає це, що «новачки» політичного процесу матимуть несподівано високі результати?

Сергій Говоруха

Сергій Говоруха

Те, що 40 відсотків опитаних у всіх регіонах України заявляють, що голосуватимуть за іншу партію, є свідченням невдоволення діями політиків, свого роду протестом. Однак це ще не означає, що всі вони справді таки проголосують за іншу партію. Обидві провідні політичні сили - Партія регіонів і «Батьківщина» - зберігають доволі міцне електоральне ядро. Голосувати «за своїх», попри невдоволення - це особливо характерно для виборця Сходу і Півдня України. Тим не менше, «за своїх» врешті-решт серед «невдоволених» проголосує кожен четвертий або п’ятий. За решту «протестного електроту» нині активно борються партії, які діють «на стику» електоральних полів – насамперед УДАР і «Україна - вперед». Водночас, 18 відсотків опитаних ще не визначились, за кого голосуватимуть. За них зараз борються насамперед лідери - Партія регіонів і «Батьківщина». Ті, хто не визначився зрештою часто схиляються на бік однієї з лідируючих партій, головних опонентів. Але тут є шанси і в «новачків» - українці дуже чекають на нові ідеї та обличчя в політиці. Найзапекліше протистояння традиційно відбувається в центральних регіонах країни, оскільки на Заході й Сході «ядра» основних політичних сил найбільше сформовані.

Результати опитування засвідчують високий рівень розчарування у політиках. Чи побачили Ви під час нинішньої передвиборної кампанії щось нове, спроби кандидатів підвищити рівень політичної дискусії, запропонувати серйозні відповіді на гострі проблеми українців?

Ні, боротьба проходить у звичному руслі – на рівні партійних лідерів, переконливості їхніх образів. Тривають обопільні звинувачення. Альтернативний порядок денний ніхто не пропонує. Це одна з причин розчарування виборців. Але вони все одно прийдуть на дільниці. Зрештою, нова якість політики не з’являється сама по собі, вона вимагає еволюції суспільства, чітких вимог виборців. Але суспільна еліта не дає такого поштовху, щоби порядок денний змінився. Тому і виборча кампанія проходить без глибокого змісту, з яскравими гаслами й образами.

Серед нових політичних сил, які ще не були представлені у Верховній Раді нині найбільші шанси на успіх, згідно з різними опитуваннями, має партія УДАР. Вона хіба нічого якісно нового не запропонувала?

Я би не сказав, що ця партія виводить українську політику на якісно новий рівень. Поки це насамперед спроба конвертувати популярний образ Віталія Кличка в голоси виборців. Більшість виборців не може обґрунтовано роз’яснити програмні відмінності між провідними партіями.

Чого Ви очікуєте від вирішального етапу виборчої кампанії? Чи будуть якісь сюрпризи?

Найбільшим партіям невигідно привносити щось нове, вони хочуть мобілізувати виборця старими гаслами. Новачки, можливо, ще робитимуть яскраві ходи. Гадаю, їхні політконсультанти ще піднесуть якісь сюрпризи.

Ви, як соціолог, уважно відслідковуєте суспільні настрої. Чи відчуваєте Ви, що в суспільстві з цими виборами пов’язують очікування серйозних змін?

Ні. Я відчуваю скепсис, інертність, пасивність. Люди голосуватимуть здебільшого по інерції. Так, поступово зароджується соціальна база для підтримки нових політичних проектів. Але мені здається, що люди поки не побачили змістовних меседжів, які запропонували би виборцям нове бачення, новий курс розвитку країни. Ці вибори все ще відбуваються в рамках старої драматургії, старого змісту. Таких очікувань, які були 2004 року, я не бачу.

Також за темою