Синхронізація з Європою: чи потрібен Україні ринок електроенергії | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.06.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Синхронізація з Європою: чи потрібен Україні ринок електроенергії

В Україні тривають дискусії, чи переносити запуск ринку електроенергії. DW пояснює, чи вплине це на процес інтеграції України в електричну мережу Європи та які наслідки це матиме для споживачів.

У Верховній Раді України триває останній пленарний тиждень червня. І це остання можливість відкласти в Україні запуск гуртового ринку електроенергії, запланований на 1 липня. Саме це рекомендували Києву зробити міжнародні партнери, зокрема ЄС і Світовий банк, через неготовність України до запуску. Президент Володимир Зеленський запропонував перенести його одразу на рік. Утім, довкола цього питання досі точаться дискусії.

Європейська електроінтеграція

Паралельно із запровадженням ринку, Україна намагається інтегруватися до електричної мережі континентальної Європи. Справа в тому, що нині об'єднана енергосистема України продовжує працювати синхронно з мережею Росії та Білорусі. Електроенергію Україна останнім часом не імпортує. Однак у разі недостатнього виробництва струму, Україні залишається вдаватися або до перетоків електрики з Росії, або до відключень. За січень-травень 2019 року, за даними держкомпанії "Укренерго", перетоки з Росії були незначними і становили лише 11,2 мільйона кіловат-годин. 

Сюзан Ніс

Сюзан Ніс

2017 року "Укренерго" підписала угоду з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) про синхронізацію з енергосистемою континентальної Європи. Мережа об'єднує компанії з 36 країн. Згідно з планом, інтеграція України, а разом з нею і Молдови, до Європи, має відбутися 2023 року. Втім, керуюча директорка ENTSO-E зі стратегії та комунікації Сюзан Ніс (Susanne Nies) не змогла підтвердити в інтерв'ю DW жодної дати. За її словами, Туреччині знадобилося 10 років на синхронізацію.

Крім того, країни Балтії хочуть, як і Україна, позбутися залежності від свого східного сусіда. Заплановано, що вони синхронізуються з Європою у 2025 році. "Я не можу собі такого уявити", - говорить Ніс про сценарій, що Україна інтегрується раніше, ніж держави Балтії та пояснює: "Адже вони вже є членами ЄС".

Позиція Ніс полягає у тому, що відкласти запуск ринку на кілька місяців було би корисним через нинішню кампанію з виборів до Верховної Ради. Вона не вважає, що це може вплинути на синхронізацію України, адже на неї все одно знадобляться ще роки. "Звісно, спершу потрібно лібералізувати ринок. Але чи буде це зроблено за три місяці чи за п'ять місяців, - у цьому немає проблеми", - каже менеджерка.

Чи потрібен ринок для інтеграції з Європою?

Формально ринок не є умовою інтеграції України в ENTSO-E. На запитання, чи повноцінний ринок та сертифікований оператор електромереж є необхідними умовами, Ніс відповідає лише: "Є необхідність оператора енергетичної системи, який пройшов анбандлінг". Під цим складним для вуха терміном мається на увазі вимога Третього енергопакета ЄС, що компанія, яка є оператором електромереж (в Україні це "Укренерго"), не може виробляти та продавати електроенергію.

Також Ніс вказала на зобов'язання України перед Енергетичним співтовариством. Це міжнародна організація, яка працює над тим, аби поширити енергетичний союз ЄС на сусідні країни, зокрема Україну. Ґеорґ Цахманн (Georg Zachmann), керівник дорадчого проекту Low Carbon Ukraine, який фінансується міністерством довкілля ФРН, зауважує: "У Енергетичному співтоваристві зобов'язання України чіткі: вона повинна відкрити свій ринок електроенергії". Експерту важко собі уявити торгівлю електроенергією між Україною та Європою без запуску повноцінного ринку.

Теплова електростанція у Щасті

В Україні теплові електростанції (ТЕС) на другому місці за виробництвом електроенергії після атомних електростанцій (АЕС)

Що означає запуск ринку електроенергії?

Запуск роздрібного ринку в Україні вже розпочали - з 1 січня обленерго були розділені на компанії-оператори систем розподілу електрики та компанії-постачальники електрики. 1 липня черга за наступним кроком - запуском гуртового ринку. Нині всі виробники продають електроенергію держпідприємству "Енергоринок", у так званий "єдиний котел". Звідти її отримують постачальники і продають споживачам. Тарифи встановлює регулятор, тобто Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Запуск гуртового ринку означатиме, що електроенергію можна буде купувати напряму у виробників, що має надати споживачам можливість обирати собі постачальника, через що останні будуть змушені конкурувати між собою у ціні та якості.

Проте Цахманн вказує на суттєву проблему: "Якщо відкрити ринок, і на ньому занадто мало компаній, то є ризик, що ці компанії проситимуть зависоку ціну та надаватимуть низьку якість. І Україна може бути саме таким випадком". Адже більшість електроенергії виробляють державні АЕС. Також державними є ГЕС і кілька ТЕС. З приватних компаній великим гравцем є лише ДТЕК Ріната Ахметова.

За такої структури власності Цахманн не бачить можливості для цінової конкуренції після запуску ринку. Щоби уникнути різкого зростання цін, експерт вказує на необхідність сильної та незалежної організації, яка б контролювала поведінку учасників ринку. Також може допомогти приватизація державних ТЕС і створення привабливих умов для компаній з ЄС, щоб вони заходили на ринок виробництва електроенергії України. Тож експерт також підтримує перенесення ринку ненадовго.

Що станеться з цінами?

Виконувач обов'язків директора "Укренерго" Всеволод Ковальчук раніше попереджав у інтерв'ю DW, що запуск ринку може призвести до зростання тарифів. З такою оцінкою погоджується і Цахманн. На його думку, зараз ціни на електроенергію низькі, що не дозволяє її виробникам інвестувати у свій розвиток. "Ціни будуть вищими просто через те, що потрібні інвестиції. Інакше ви отримаєте погіршення стану електричної системи або ж доведеться брати гроші з бюджету", - пояснює експерт.

Для того, аби втримати тарифи для населення від суттєвого зростання, Кабмін України поклав спеціальні обов'язки на держпідприємства продавати частину виробленої ними електроенергії за ціною, нижчою за ринкову.

Цахманн називає такий крок "поверненням у старий світ", адже в Україні запроваджують складну ринкову схему, а водночас виключають з неї більшість споживачів і частину виробників. Експерт радить натомість спрямувати більші прибутки держпідприємств до бюджету і розподіляти їх як монетизовані субсидії. На його думку, це може стати стимулом виробляти більше електроенергії, а споживачам - краще її економити.

Сюзан Ніс теж вважає, що урядові варто підтримувати бідніші верстви населення, але будь-яка допомога має бути цільовою. "Але також ясно, що потрібен ціновий сигнал, аби стимулювати населення до правильної поведінки, аби люди не витрачали енергію даремно", - зазначає вона.

В чому переваги інтеграції для українців?

В разі синхронізації, Україна зможе купувати електроенергію у країн ЄС. Це означає, що не буде віяльних відключень електрики, якщо зупиниться енергоблок якоїсь АЕС або забракне вугілля для ТЕС. Нині Україна з політичних міркувань намагається якомога менше отримувати електроенергії з Росії. Крім безпеки постачання, Сюзан Ніс вказує і на велике символічне значення інтеграції в ENTSO-E, адже "Україна прагне стати ближчою до Заходу".

Ґеорґ Цахманн зауважує, що важко прогнозувати, як зміняться ціни після синхронізації. За його словами, по вечорах в Україні високий попит на електрику, а виробництво не є дуже гнучким через високу частку АЕС. Тому він очікує зниження цін на електроенергію ввечері завдяки імпорту - і це буде вигідно споживачам. Натомість в інші години, зокрема вночі, ціни можуть зрости, оскільки електроенергію з українських АЕС продаватимуть на європейському ринку за вищими цінами - і від цього виграють виробники. "Загалом Україна, вірогідно, виграє від торгівлі електрикою, оскільки структура виробництва енергії у ній інша, ніж у сусідніх країнах", - підсумовує експерт.

Дивитись відео 03:38

Зниження тарифів: чому обіцянкам політиків не варто вірити (19.06.2019)

Аудіо й відео до теми