Сексуальні стосунки: як зрада часом перетворюється на перемогу | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 18.11.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Сексуальні стосунки: як зрада часом перетворюється на перемогу

Разовий секс на стороні чи довша інтрижка - зрада може багато що зруйнувати. Чи варто вже ставити на стосунках хрест? Необов'язково. "Похід наліво" може бути сигналом, який допоможе змінити стосунки на краще.

Зрада не завжди означає завершення стосунків, запевняють фахівці

Зрада не завжди означає завершення стосунків, запевняють фахівці

Коли Штефана раніше ночами не було вдома, Марія не могла спати. Страх, що її хлопець може, замість прийди додому, опинитися в ліжку іншої жінки, не давав їй зімкнути очей. Зрештою саме так і сталося, Штефан її зрадив, зізнався дівчині в цьому, і для неї весь світ перевернувся догори дриґом.

Для багатьох пар це означає кінець стосунків. Часто зрада має надто велику і руйнівну силу. Утім, Марія і Штефан досі разом. Більше того: разом уже 12 років, мають дітей, і Марія каже, що зруйнована довіра в той момент зрештою посилила загальну довіру в стосунках. Серйозно?!

Ми усі зраджуємо

Відповідь на питання, що спонукає людину зраджувати, шукає в своїй практиці і психологиня Крістін Ґілберт (Kristin Gilbert). Разом з колегами вона ще понад десять років тому в рамках наукового проєкту в Технічному університеті Брауншвайга досліджувала, які обставини сприяють походам наліво.

За допомогою даних, які вони збирали в рамках дослідження, науковці розробили спеціальну терапію для пар, чиї стосунки опинилися на волосині внаслідок зради. Висновок Ґілберт: усі ми - потенційні зрадники. Принаймні тоді, коли докупи збирається кілька факторів ризику.

Той, хто, як Штефан, багато де буває, знає багатьох людей та любить вечірки, той має набагато більше нагод піти наліво, ніж той, хто рідко залишає свій мікрокосмос. Ґілберт називає це "контекстуальними факторами ризику".

Infografik Fremdgehen UK

Але нагоди, звісно, не означають автоматично зради. "Часто задоволення стосунками, передусім сексуальне, було занизьким", - розповідає Ґілберт про те, які причини зради випливали з тодішніх опитувань. Якщо задоволеність стосунками з часом зменшується, водночас зростає готовність зраджувати. Психологиня називає це "факторами ризику стосунків".

Діти підвищують цей ризик іще додатково. Штефан зрадив лише за кілька місяців після народження першої спільної дитини з Марією. "Він був внизу мого списку пріоритетів", - пояснює жінка ситуацію того часу. Зрада зазвичай залишає у багатьох жінок травму на все життя, однак Марії, схоже, вдалося повністю переварити зраду чоловіка. Як їй це вдалося?

Свобода завдяки зраді

У будь-якому разі, не без терапії для пар, каже Марія. За допомогою терапевтів Марія та Штефан подивилися на зразки поведінки, які були визначальними у їхній поведінці як пари. Це те, що Крістін Ґілберт називає "індивідуальними факторами ризику".

"Важливий момент - концепція вірності: чим ліберальнішим є моє ставлення до моногамії та вірності, тим вищою є ймовірність, що я зраджу", - каже психологиня. Крім того, значущим мотивом для зрадників, які опитали дослідники, було бажання свободи і автономії.

Так само і Штефан під час терапії помітив, що щоразу коли бачив власну свободу в небезпеці, руйнував важливі для нього речі. Зрештою він завдавав шкоди не лише іншим, але й собі.

Злочинець і жертва - хто є хто?

Зрадник - злочинець, зраджений - жертва. Щодо цього в суспільстві панує загальний консенсус. Так само думала і Марія. І в цьому, в принципі, й немає нічого хибного. Але і правда в цьому не вся.

Infografik Monogamie UK

"Є дві площини, між якими треба розрізняти", - каже психолог і терапевт у питаннях стосунків Ганс-Ґеорґ Лауер (Hans-Georg Lauer). Той, хто робить крок і йде наліво, мовляв, звісно, стає злочинцем. Тобто тому, хто заходить так далеко, немає чого дивуватися обуренню та болю зрадженого партнера, каже він.

Утім, Лауер зазначає, що участь у динаміці стосунків, яка часто є поживним ґрунтом і причиною зради, беруть обидва партнери. І це не є поганою новиною. Але де є відповідальність, є і простір для дій. Так сприйняла ситуацію Марія: "Мені дуже полегшало від того, що я помітила, що я не лише жертва".

"Зрада ще далеко не означає кінець стосунків", - каже Лауер. Парний терапевт називає три кроки, необхідні, якщо хочеш дати стосункам ще один шанс. Передусім ідеться про те, щоб знову вибудувати щонайменше базову довіру. "Для цього потрібна відкритість", - каже Лауер. Тому під час його терапевтичних сеансів зраджені мають право ставити питання. "Це посилює взаєморозуміння", - пояснює психолог. Крім того, це повертає парам здатність знову говорити. Досить важлива передумова для потенційного перезавантаження стосунків.

Триматися, триматися, триматися

Слідом за питаннями настає біль: "Коли зрада робиться конкретною та невідане здобуває ім'я, це робить і біль уперше по-справжньому відчутним, - каже Лауер. – Перший крок: витримати питання. Другий крок: витримати біль". Той, хто із цим впорався, має хороші шанси його подолати.

По-третє, важливо, за словами психолога, усвідомити, що немає дуже швидких відповідей. "Деякі пари намагаються знову перейти до порядку денного", - каже Лауер. За його словами, часто страх перед тим, що іще може ховатися в глибині, надто великий. Мовляв, краще швиденько прийняти те, що сталося, ніж усвідомлювати масштаб проблеми та витримувати непевність. "Але це часто виходить боком", - каже психолог.

Якщо разом вистояти кризу, можна суттєво зміцнити стосунки

Якщо разом вистояти кризу, можна суттєво зміцнити стосунки

Марія може підтвердити, що звернути увагу на індивідуальні зразки поведінки кожного партнера того варто. Перед тим як вона зійшлася зі Штефаном, Марія одного разу сама була чиєюсь "інтрижкою" і, таким чином, частиною любовного трикутника, в якому вона не заходила далі за статус таємної коханки.

Що нас не вбиває, робить нас сильнішим

Під час терапії на поверхню виринають - часто підсвідомі - переконання, які відіграють почасти дуже важливу роль на нашому життєвому шляху. "Я не варта того, щоб хтось повністю і цілковито обрав мене", - вважала Марія. Коли Штефан її зрадив, вона лише бачила в цьому підтвердження своїй низькій самооцінці.

Але Штефан залишився. Попри те, що він відчував сильний потяг до іншої жінки, він вирішив розірвати характерну для нього модель поведінки і спробувати зійтися з Марією знову. "Пережити те, через що ми пройшли завдяки цій кризі, зняло дуже багато напруження", - каже Марія.

"Пара, яка спільно переживає кризу, моє зробити гігантський крок уперед", - каже Лауер. У випадку Марії та Штефана так і сталося. Тема походу наліво вже не є якоюсь страшилкою. Це пов'язано не лише з тим, що Марія пробачила своєму чоловікові і що обидва краще усвідомлюють моделі своєї поведінки, ніж до зради.

Марія, крім того, подолала своє відчуття низької самооцінки. "Я завжди вважала: якщо він зрадить, я не зможу це витримати. Це мене вб'є", - каже жінка. Та вона не лише вижила, але й каже, що її стосунки стали сильнішими та щирішими. Якщо Марія нині розповідає про один із найважчих періодів свого життя, в її голосі чути вдячність, що все завершилося саме так.

Дивитись відео 02:29

Знайомства онлайн у Німеччині: віртуальність та реальність (23.10.2017)

DW.COM

Реклама