Росія виконуватиме рішення ЄСПЛ факультативно: що це означає | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.12.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Росія виконуватиме рішення ЄСПЛ факультативно: що це означає

Росія остаточно узаконила право не виконувати рішень Європейського суду з прав людини. DW переконалась, що рішення матиме, вочевидь, наслідки і для України.

Зала засідання ЄСПЛ у Страсбурзі

Зала засідання ЄСПЛ у Страсбурзі

Російська Федерація більш не вважає рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) обов'язковими до виконання на її території. Це закріплено в законі, підписаному в понеділок, 14 грудня, російським президентом Володимиром Путіним. На практиці це означатиме, що той орган влади, який захищає інтереси РФ у міжнародних судах, звертатиметься до Конституційного суду (КС), котрий і вирішить, чи виконуватиме Росія рішення міждержавних органів захисту прав та свобод людини, під якими розуміють насамперед ЄСПЛ.

Голова КС Валерій Зорькін на зустрічі з Путіним, що відбулася у день підписання закону, запевнив, що Росія не йде "проти Європи, перекресливше усе європейське". Однак, за його словами, потреба у виконанні рішень ЄСПЛ відсутня, "коли, наприклад, конституція та засноване на ній законодавство краще захищають права громадян".

Наслідки для України

Сама ж російська влада не приховує причини підписання закону. "Юристи, будучи фахівцями в галузі права, не можутьне враховувати той факт, що дане рішення здійснюється у конкретному соціальному та політичному контексті", - вказував ще в жовтні Валерій Зорькін, маючи на увазі питання про те, чи виконувати рішення ЄСПЛ про виплату колишнім акціонерам ЮКОСу компенсації обсягом 1,86 мільярда євро.

"Певна річ, було б дуже наївно казати, що ми не бачимо, що політична ситуація сьогодні інша у порівнянні з тою, що була в середині 1990-хроків, коли ми говорили: Європа - від Лісабона до Владивостока", - констатував Зорькін.

Утім, новий закон дозволяє мотивувати відмову Москви виконувати рішення ЄСПЛ не лише у справі ЮКОСу, але й щодо міждержавних позовів "Україна проти Росії", прогнозують експерти. На сьогодні на розгляді в Страсбурзі знаходяться три таких позови. "Російська влада порушує закон, ЄСПЛ вказує їй на це порушення, але російська влада при цьому сама визначить, чи карати себе за це порушення, чи ні", - пояснив DW один зі співробітників апарату ЄСПЛ.

Під час обговорення відносин між ЄСПЛ та Росією змішуються дві різні проблеми, пояснив в інтерв'ю DW авторитетний німецький юрист Отто Люхтергандт, який брав участь у роботі над російською конституцією. За його словами, співвідношення національного та міжнародного законодавства й балансу між ними - одна проблема, а раптове зростання протиріч між Росією та Заходом довкола дотримання прав людини в Росії - інша. І саме в контексті другої проблеми, на думку юриста, слід розглядати останні дії Кремля щодо ЄСПЛ.

Рада Європи відреагувала стримано

У Раді Європи (РЄ) на ухвалення в Росії закону, що звільняє від необхідності обов'язковим чином виконувати рішення суду у Страсбурзі, відреагували стримано. Генеральний секретар РЄ Турбйорн Ягланд нагадав, що "згідно зі статтею 46 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, усі члени (Ради Європи - Ред.) зобов'язуються виконувати остаточні рішення суду".

Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд

Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд

Рада Європи лише після появи конкретного рішення зможе відреагувати на те, наскільки дії Росії узгоджуються із взятими на себе зобов'язаннями, вказується в офіційній заяві, поширеній РЄ 15 грудня.

"Сумісність страсбурзьких рішень з національними конституціями вже перевірялась у низці країн, як-то Німеччина, Італія, Австрія", й досі цим країнам вдавалось знайти рішення, що не виходило за межі конвенції, йдеться у заяві. "Це має бути можливим і в Росії", - додав Турбйорн Ягланд. На додаткове запитання DW представник Ради Європи Даніель Гельтґен відповів, що "єдина відмінність у тому, що в Росії все оформлено у вигляді спеціального закону".

Вихід з РЄ: маловірогідний, але й не виключений

На запитання, чи слід розглядати ухвалення закону як крок на шляху до фактичного виходу Росії з Ради Європи, представник РЄ Гельтґен відповів негативно: "Поки навіть не встановлено, що Росія порушила конвенцію". Раді Європи, за його словами, це ще слід буде зрозуміти.

У Кремлі категорично заперечують, що Росія готується вийте з РЄ чи відкликати підпис під Конвенцією про права людини. Але, на думку Отто Люхтергандта, "виключати такого кроку не можна". Вимоги вийти з РЄ вже лунають в Росії і, за словами юриста, "такі речі слід сприймати серйозно".

Водночас Люхтергандт вважає, що поки це малоймовірно: "Радше, Росія отримує певну вигоду від членства в Роді Європи". Останні дії Москви німецький юрист інтерпретує "як бажання залишитись в РЄ, але в майбутньому уникати виконання особливо неприємних чи дорогих рішень ЄСПЛ".

Дивитись відео 02:09
Now live
02:09 хв

Кремль проти Європейського суду з прав людини (11.12.2015)

Аудіо й відео до теми

Реклама