Російські паспорти в Україні: шантаж у межах міжнародного права? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.05.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Російські паспорти в Україні: шантаж у межах міжнародного права?

Президент РФ Путін пообіцяв поширити указ про паспортизацію жителів Донбасу на всіх українців. Навіщо Росії українські громадяни та чи є у Києва спосіб зупинити Москву?

У Москві розмірковують над тим, щоби спростити видачу російських паспортів усім громадянам України. Про це 27 квітня заявив президент Росії Володимир Путін, котрий трьома днями раніше підписав указ про спрощене набуття російського громадянства жителями самопроголошених "Донецької та Луганської народних республік". Уже 1 травня Путін підписав іще один указ, спростивши отримання паспортів РФ українцями та особами без громадянства, які жили в Криму до його анексії Росією в березні 2014 року, а також тих, хто виїхав з Донбасу до квітня 2014 року та на даний час має дозвіл на проживання в Росії.

В Україні ініціативу Кремля визнали безпрецедентним втручанням у внутрішні справи країни. На Заході багато хто вважає, що ці заходи суперечать мінським угодам. Тим часом у Ростовській області вже відкрилися перші центри видачі російських паспортів жителям невизнаних "ЛНР" і "ДНР".

DW з'ясовувала, чи порушує указ Кремля про спрощену паспортизацію громадян сусідньої країни міжнародне право і мінські угоди, чому Росія зацікавлена в наданні громадянства українським гастарбайтерам, і які правові і політичні засоби є в України, щоб протистояти рішенням Москви.

Дітер Ґозевінкель

Дітер Ґозевінкель

Чи порушує указ Путіна міжнародне право?

Саме по собі надання громадянства жителям інших країн не є порушенням міжнародного права, оскільки воно не регулює це питання, кажуть DW німецькі юристи та експерти. "Порядок видачі громадянства визначається внутрішнім законодавством країни", - пояснює професор Вільного університету Берліна і експерт з питань законодавства про громадянство Дітер Ґозевінкель (Dieter Gosewinkel). Будь-яка держава, за його словами, має право самостійно і без будь-яких обмежень вирішувати, яким категоріям іноземних громадян і жителям яких країн вона має намір надати громадянство.

Росія не єдина країна, що видає паспорти жителям України, - аналогічні кроки роблять, наприклад, Угорщина і Румунія, що також викликає різку негативну реакцію Києва, додає старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), експерт з питань Росії та країн Східної Європи Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). Але на відміну від Росії, за його словами, "Угорщина і Румунія не залишають за собою права втручатись у внутрішні справи України, не ввели туди військових і не окупували частину української території".

DW.COM

Обидва співрозмовники DW припускають, що своїм указом Кремль прагне підкріпити власні претензії на контрольовані сепаратистами регіони Донбасу. Як вважає Ґрессель, основна проблема полягає не в роздачі Росією паспортів, а в тому, що соціальний захист громадян РФ, які живуть за кордоном, - це частина російської військової доктрини. "А історії з Грузією і Кримом, - нагадує він, - це прецеденти, коли аналогічний сценарій передував подальшому військовому вторгненню".

На думку Ґозевінкеля, "за цим кроком стоять певні політичні наміри", які можна трактувати як можливу загрозу суверенітету незалежної України". "Тому не можна обмежуватися юридично-правовим аспектом і розглядати це питання тільки з точки зору міжнародного права", - упевнений учений.

Підрив мінських домовленостей

Одностайної думки про те, чи є указ Путіна порушенням мінських угод, у німецьких експертів немає - це залежить від інтерпретації укладених в Мінську домовленостей. Основною їх тезою є збереження територіальної цілісності України, а не громадянства її жителів, наголошує німецький юрист Дітер Ґозевінкель. Тому про буквальне порушення досягнутих в Мінську домовленостей, на його погляд, можна було б говорити лише за умови, що Росія видавала б паспорти мешканцям самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" на українській території, а не в Ростовській області. Паспортизація жителів непідконтрольних Києву регіонів Донбасу, на думку вченого, суперечить не букві, а духу мінських угод, оскільки з великою ймовірністю потягне за собою ескалацію конфлікту на сході України.

Ґустав Ґрессель

Ґустав Ґрессель

Експерт з питань Росії та країн Східної Європи Ґустав Ґрессель, навпаки, вважає ініціативу Кремля прямим порушенням мінських угод. Документ, пояснює він, передбачає, що самопроголошені "ДНР" і "ЛНР" як і раніше залишаються частинами території України і підпорядковуються українському законодавству, яке, серед іншого, не передбачає подвійного громадянства. Тому наявність у жителів цих регіонів російських паспортів є порушенням українських законів. "Територіальний суверенітет України, про який йдеться у мінських угодах, передбачає, що на українських територіях діє українське законодавство, - переконаний Ґрессель. - Тож будь-які дії, що підривають його або суперечать йому, є прямим порушенням досягнутих в Мінську домовленостей - і неважливо, згадуються вони в тексті безпосередньо чи ні".

Що буде з Донбасом?

Указ Путіна про полегшену процедуру видачі російських паспортів громадянам України, які мешкають в непідконтрольних Києву регіонах Донбасу, знищує надію на врегулювання конфлікту на сході України у найближчому майбутньому, додає Ґрессель.

Видаючи російські паспорти українським громадянам на Донбасі, каже він, Москва закріплює свій вплив на сході України, і чим тісніше жителі невизнаних "народних республік" будуть пов'язані з Росією, тим складніше Україні буде здійснити реінтеграцію цих територій. "У самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" вже запроваджений обіг російських рублів, налагоджуються контакти з владою РФ, а тепер ще видаються і російські паспорти - все це дедалі більше відокремлює Донбас від решти України", - впевнений Ґрессель.

Карикатура Сергія Йолкіна

Карикатура Сергія Йолкіна

На думку експерта, вирішити конфлікт на сході України не вдасться до того часу, поки Путін залишатиметься в Кремлі. Питання у тому, що станеться з неконтрольованими Києвом регіонами Донбасу після того, як до влади в Росії прийде інший президент, і наскільки довго і важко доведеться працювати українській владі, щоб знову повернути Донбас у зону впливу Києва. "Адже чим глибше прірва, тим складніше її подолати", - каже німецький політолог.

Українські гастарбайтери: робоча сила і людський капітал

Яка кількість жителів непідконтрольних Києву територій Донбасу вирішить отримати російський паспорт, не може спрогнозувати ні російська, ні українська влада. На даний час також незрозуміло, чи справді Путін має намір поширити указ на всіх інших громадян України. Якщо це станеться, однією з основних груп, якої може торкнутись ініціатива Кремля, будуть українські гастарбайтерив Росії, говорить колишній заступник директора Федеральної міграційної служби (ФМС) РФ, президент фонду "Міграція XXI століття" В'ячеслав Поставнін.

Скільки громадян України на сьогодні працюють в Росії - невідомо. За словами Поставніна, їх число становить від двох до трьох мільйонів. Росія, стверджує екс-заступник директора ФМС РФ, у всіх сенсах зацікавлена в наданні громадянства українським гастарбайтерам. "Трудові мігранти з України, у порівнянні, скажімо, з гастарбайтерами зі Середньої Азії, ближче до нас і за менталітетом, і за культурою. Вони, як правило, краще освічені і володіють спеціальностями, затребуваними на російському ринку. Вони адаптовані, інтегровані в суспільстві. Це кваліфікована робоча сила, людський капітал, який дуже корисний Росії у важкій демографічній ситуації", - пояснює екс-заступник директора ФМС РФ.

Якщо українським гастарбайтерам дадуть російське громадянство, це надасть їм право на отримання всіх виплат, пільг та пенсій, запевняє Поставнін. При цьому тягарем для російського бюджету, за його словами, вони не стануть: навіть якщо якісь соціальні витрати і чекають, їх врівноважить приплив якісних трудових ресурсів. "Яка у нас мінімальна пенсія? 6-10 тисяч? Це не той заробіток, на який розраховують гастарбайтери, тому вони продовжуватимуть працювати, платити податки і пенсійні відрахування", - зазначає співрозмовник DW.

Що може зробити українська влада?

Які правові та політичні засоби є в України, щоб протистояти діям Росії? Оскаржити ініціативу Кремля в міжнародних судах Києву буде вкрай складно, виникнуть труднощі з предметом позову та обґрунтуванням претензій, вважає німецький експерт з питань законодавства про громадянство Ґозевінкель. Він радить владі України діяти політичними методами, посилюючи тиск на Росію в Радбезі ООН і в форматі країн-учасників мінських угод. "Можливо, певний політичний резонанс викличе повторне звернення до Ради Безпеки ООН. Можна також спробувати оскаржити дії Москви в рамках Ради Європи та Європейської конвенції з прав людини - поки що Росія не вийшла зі складу цієї організації", - міркує він.

З політичної точки зору, Дітер Ґозевінкель розцінює указ Кремля як грубу образу Києву. Якщо ж ініціатива дійсно буде поширена на всіх громадян України, це, на його думку, стане явним приводом для нового позачергового засідання Ради Безпеки ООН.

Дивитись відео 02:04

Заробітчани з України: куди і на які роботи вони їздять? (04.09.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама