Роковини депортації: проблеми кримських татар залишаються | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Роковини депортації: проблеми кримських татар залишаються

18 травня - 68 роковини депортації кримських татар. Проблеми корінного народу Криму залишаються невирішеними, а закон про відновлення прав депортованих за національною ознакою - неухваленим.

Те, що Верховна Рада навіть напередодні роковин депортації кримських татар не підтримала законопроект про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, відправивши його на доопрацювання, оглядачі називають символічним. Це прояв неусвідомлення владою важливості розв'язання проблеми, зазначила в інтерв'ю DW аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. На її переконання, проблема міжетнічних відносин нині для української влади є вторинною, адже програми з облаштування колишніх депортованих буксують, немає координації вирішення цілого комплексу проблем, а також бажання їх вирішувати. «Непідтримкою закону про відновлення прав депортованих осіб ті, хто ухвалюють рішення, продемонстрували своє ставлення до проблем кримсько-татарського народу і місце цих проблем в їхніх пріоритетах», - сказала Тищенко. На її думку, влада просто не усвідомлює конфліктного потенціалу і ризиків, що можуть відбитися на майбутньому півострова.

Багатостраждальний закон

Проблем у кримських татар не бракує

Проблем у кримських татар не бракує

Законопроект про відновлення прав осіб, депортованих  за національною ознакою - базовий документ, який би сприяв розв'язанню проблем кримсько-татарського народу, розповів DW його автор - народний депутат від фракції НУНС, представник парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Мустафа Джемілєв.

Документ, зокрема, визначає статус депортованих, передбачає державні гарантії для відновлення їхніх прав, створення умов для облаштування, забезпечення землею, житлом, повернення майна або відшкодування його вартості. «Після розпаду Радянського Союзу і взагалі комуністичного простору, у багатьох країнах, де були етнічні чистки та депортації, ухвалили закони про відновлення прав цих людей. Навіть Росія ухвалила закон про реабілітацію репресованих народів. Але в Україні вже більше 20 років ми не можемо домогтися ухвалення цього закону», - каже депутат.

Не лише земельне питання

А проблем у кримських татар не бракує. Земельна проблема у цьому переліку є важливою, хоча й не найважливішою, вважає кримсько-татарський лідер. За його словами, земельна проблема  перебуває у фокусі тому, що самозахоплення землі супроводжуються інцидентами, тож ЗМІ звертають увагу саме на це. «У земельному питанні припустилися несправедливості ще при ухваленні земельного законодавства України, котре передбачає, що при приватизації землі ця земля передається у власність тільки колишнім членам колгоспів. А наші спроби пояснити, що  кримські татари та інші депортовані не могли бути членами колгоспів, враховано не було», - розповів Джемілєв.

Будівництво мечетей - теж не завжди просте питання

Будівництво мечетей - теж не завжди просте питання

Земельне питання для кримських татар є одним з головних, погоджується і  правозахисник Євген Захаров, адже репатріанти не отримали доступу до тих земельних ділянок, які у них були до депортації, вони приїхали в Україну після того, як ці землі були розподілені. «Вони і надалі відчувають дискримінацію, зокрема, є великі проблеми з будівництвом релігійних споруд, як, наприклад, з мечеттю у Сімферополі, коли ділянку то давали, то забирали. І нині немає гарантій, що остаточний дозвіл залишиться в силі».

Є проблема і з доступом до влади - у цьому питанні татари теж залишаються дискримінованими, відзначає правозахисник. Крім того, занепала кримсько-татарська мова, а для її підтримки потрібні спеціальні заходи, які потребують вкладення чималих коштів, додає Євген Захаров. Татари не можуть реалізувати своє право на навчання дітей рідною мовою, констатує Мустафа Джемілєв: «Системи освіти рідною мовою немає, вони змушені ходити в російськомовні школи. І процес втрати національної ідентичності, русифікації продовжується швидшими темпами, ніж це було в часи депортації».

Роковини депортації - привід згадати про права корінного народу Криму

Роковини депортації - привід згадати про права корінного народу Криму

Крім того, татари, котрі є мусульманами, нині потерпають від ультрарадикальних груп, які є в Криму, додає Захаров. «Останнім часом посилилися прояви ісламофобії, зокрема, злочини ненависті на релігійному ґрунті: осквернення  могил, релігійних споруд, пам'ятників. І в 2011 році таких випадків у Криму було зафіксовано більше, ніж раніше, тобто ступінь агресивності стає вищим», - стверджує правозахисник.  За його словами, були навіть випадки з летальними наслідками, але їх не хочуть розглядати  в контексті дискримінації, а розглядають виключно як кримінальні.

Тема дискримінації кримських татар регулярно присутня у звітах міжнародних організацій, однак українські установи не реагують відповідним чином, зауважує експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. А шлях до припинення дискримінації кримських татар, на її думку, – це закони і  нормативні акти, насамперед не підтриманий Верховною Радою закон про відновлення статусу депортованих.

DW.COM

Також за темою

Реклама