Розширення персональних санкцій ЄС проти Росії: краще, ніж нічого? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Розширення персональних санкцій ЄС проти Росії: краще, ніж нічого?

Персональні санкції ЄС за агресію у Керченській протоці не змусять Кремль звільнити заарештованих українських моряків, вважають експерти. Утім, і більш жорстких обмежувальних заходів щодо РФ від ЄС чекати не варто.

Європейський Союз запровадив санкції проти восьми громадян РФ, причетних до нападу на кораблі українських військово-морських сил в Керченській протоці 25 листопада 2018 року. 15 березня в офіційному віснику ЄС були опубліковані імена підсанкційних осіб, серед яких командувач військ РФ Південного військового округу генерал-полковник Олександр Дворніков та начальник Прикордонного управління ФСБ Криму і Севастополя Сергій Станкевич. Також санкції накладені на командирів кораблів "Суздалець" Сергія Щербакова, "Дон" держприкордонслужби ФСБ Росії Олексія Саляєва і "Смарагд" Андрія Шипіцина.

Суть персональних санкцій полягає у забороні вказаним особам на в'їзд на територію ЄС і замороженні їхніх активів у європейських банках. 

Символічна відповідь

Запровадження персональних санкцій щодо російських громадян через три місяці після інциденту в Керченській протоці стала першою предметною відповіддю Брюсселя на новий виток агресії в Азовсько-Чорноморському регіоні з боку Росії.

"ЄС повинен був зробити хоча б щось і дати бодай яку політико-дипломатичну відповідь на ці дії", - пояснив у розмові з DW  старший співробітник з питань безпеки та оборони Німецького фонду Маршалла у Брюсселі Бруно Лете (Bruno Lete). "Оголошені Брюсселем санкції доволі легкі, адже що таке візова заборона для вісьмох людей у порівнянні з ув'язненням для 24-х?" - питає експерт. Лете також висловив сумнів, що це "може відчутно нашкодити Росії".

Санкції ЄС є великою мірою символічними, вважає старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). "Дуже сумнівно, щоб оперативники, занесені у заборонний візовий список, мали великі активи у Європі, а якщо і так, то ці люди однаково не впливають на російську політику", - сказав Грессель в інтерв'ю DW. При цьому експерт зазначив, що персональні санкції "краще, ніж нічого".

Ґрессель вважає, що зволікання з ухваленням санкцій за інцидент у Керченській протоці відбулося через намір Італії, Австрії та Угорщини послабити санкційний режим ЄС щодо РФ. "На додаток ще й Німеччина не підтримує запровадження більш жорстких заходів", - пояснив експерт.

Бруно Лете нагадав, що рішення про додаткові санкції ухвалюється за принципом консенсусу всіма країнами-членами ЄС. "Я не думаю, що з огляду на це можна було очікувати щось більше", - переконаний він.

Нових санкцій не буде

Чи варто сподіватися, що персональні санкції стануть першими в "Керченському пакеті" і що ЄС доповнить їх новими обмежувальними заходами проти Росії, яка продовжує перешкоджати судноплавству в Азовському морі та блокує українські порти? "Ми б дуже хотіли побачити такі санкції. Але, як пояснюють наші європейські партнери, їх запровадження не може відбутися швидко", - сказала у коментарі DW представниця Світового конгресу українців зі зв'язків з міжнародними організаціями у Брюсселі Марина Ярошевич. За її словами, не кожна країна ЄС готова вкласти додаткові ресурси у новий пакет санкцій щодо Росії. Але деякі держави-члени, такі, як Литва, Естонія, Данія, запровадили антиросійські санкції на національному рівні. "Сподіваємося, ця група країн розшириться і з національного рівня вони піднімуться на загальноєвропейський", - сказала Ярошевич.

До цієї перспективи Бруно Лете ставиться скептично. "Я не думаю, що розширення існуючих санкцій щодо російської економіки є реалістичним з огляду на нинішній політичний клімат всередині самого ЄС", - пояснив експерт. Проте він висловив впевненість у тому, що "ті санкції, які вже накладені на РФ, зберігатимуться".

За ленінським принципом?

За п'ять років конфлікту, який Росія розгорнула на території України, ЄС наклав санкції, засудив російську владу, але так і не знайшов єдиної правильної відповіді на дії Москви, вважає Лете. На його думку, це відбувається через те, що відповідь ЄС формують інтереси його країн-членів. І поки деякі столиці вважають за необхідне реагувати на поведінку Росії військовими чи політичними засобами, "інші ведуть економічні підрахунки".

Ґустав Ґрессель називає таку стратегію ЄС у реагуванні на політику чинної влади Росії "помилковою". "Путін діє відповідно до висловлювання Леніна: промацай багнетом - якщо там сталь, зупинись, якщо м'яко - продовжуй. А ми демонструємо Путіну лише свою м'якість, тому він не зупиниться", - переконаний експерт.

Дивитись відео 03:32

Полонені українські моряки: оплески в Москві, флешмоб в Україні (16.01.2019)

Аудіо й відео до теми

Реклама