Реформи в Україні: заради майбутнього спочатку доведеться затягнути паски | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 12.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Реформи в Україні: заради майбутнього спочатку доведеться затягнути паски

МВФ готовий допомогти Україні грошима. В обмін на допомогу Україна мусить втілити реформи. Експерти прогнозують, що передусім варто очікувати зростання цін на комунальні послуги.

Після кількох років безплідних переговорів з Україною Міжнародний валютний фонд (МВФ) нарешті готовий надати допомогу українцям і підтримати економічну програму нового уряду. Про таке попереднє рішення фонду йдеться в заяві директора Європейського департаменту МВФ Реза Могадама. Експерти фонду нині ще вивчають ситуацію в Україні. Очікується, що місія Міжнародного валютного фонду працюватиме до 14 березня.

Кредит МВФ сьогодні потрібен Україні як повітря, зауважують аналітики. Передусім ідеться про стабілізацію фінансового сектору. "Стабілізувати фінансову систему України зараз без зовнішніх запозичень неможливо. Тому кредит МВФ нам дуже потрібен. Це своєрідний фундамент, на якому можна далі будувати", - вважає президент Всеукраїнської спілки вчених економістів Олександр Кендюхов. Отримавши кредити від фонду Україна зможе поповнити свої золотовалютні резерви, з якими Нацбанк зможе виходити на міжбанківський ринок і таким чином регулювати стабільність фінансової системи. Це, в свою чергу, покращить доступ до кредитів та інвестиційний клімат і дозволить розвиватися бізнесу, а не думати про закриття підприємств. А це означає створення нових робочих місць і підвищення рівня життя.

Український уряд налаштований оптимістично стосовно надання кредиту з боку МВФ. На думку міністра фінансів України Олександра Шлапака, надходження першого траншу в рамках програми співпраці з Україною можливе вже в квітні 2014 року. Щоправда для цього кабінету міністрів у Києві доведеться терміново виконати деякі домашні завдання - передусім переглянути держбюджет на цей рік, аби скоротити поточні, капітальні та соціальні видатки. Адже прихований дефіцит бюджету становить близько 50 мільярдів гривень, зауважив Олександр Шлапак.

Нові комунальні платіжки вже незабаром

На чому саме уряд збирається економити, поки що точно не відомо. Експерти переконані, що передусім будуть переглянуті тарифи на комунальні послуги. На цьому вже давно наполягав МВФ, але попередня влада ігнорувала цю рекомендацію фонду. "Через політичний фактор рішення про тарифи весь час відкладалося, і як наслідок - фонди комунальних підприємств зношені", - зазначив експерт Українського інституту публічної політики Ільдар Газізулін. Він вважає, що відкладати реформування системи ЖКГ більше нема сенсу, оскільки видатки на дотації різниці в тарифах - це значна частина держбюджету, де й так "величезна діра". Отже, грошей на те, щоб штучно тримати тарифи на комунальні послуги на низькому рівні більше нема.

З цим погоджується й керівник аналітичного департаменту "Реформаторського клубу" Ігор Лавриненко. Водночас він наголошує на крайній важливості в нових умовах запровадження адресної допомоги. "Для малозабезпечених нічого не зміниться, - каже Лавриненко. - Вони, як і раніше, отримуватимуть персоніфіковану допомогу для оплати комунальних послуг. Але складніше буде середньому класу. Багатії, у яких будинки по тисячу квадратних метрів змушені будуть подумати над економією".

Аналітики сходяться на тому, що платіжки з підвищеними цінами за газ, тепло, водопостачання та електроенергію українці отримають вже цієї осені, або навіть і раніше. "Зараз сприятливий час перейти на реальні тарифи, адже опалювальний сезон закінчується й нові ціни не будуть такими шокуючими", - наголошує Газізулін. В середньому тарифи можуть зрости на 40-50% , прогнозують аналітики.

Соціальні видатки переглянуть

В уряді також не виключають, що доведеться суттєво скоротити соціальні витрати. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, починаючи від 2004 року, соціальні видатки зростали в Україні безпідставно, в результаті чого в 2014 році більше 91% розходів держбюджету припадає на захищені статті.

Не оминути й проведення глибокої пенсійної реформи. Річ у тім, що Пенсійний фонд в Україні нині не може обійтись без державних дотацій. Як повідомляється, щорічно з державної скарбниці до нього перераховується 20-30 мільярдів гривень. Саме зменшення цих дотацій зніме навантаження на держбюджет і дозволить в рази скоротити його дефіцит, певен експерт Українського інституту публічної політики Газізулін. Але щоб Пенсійний фонд був самоокупним, потрібна довготривала широкомасштабна пенсійна реформа, яка має передбачити не тільки підвищення пенсійного віку, а загалом і зміну підходів у формуванні пенсійного забезпечення людини. При цьому Газізулін вважає, що швидких результатів від пенсійної реформи очікувати не слід, однак, на його переконання, починати зміни у пенсійній системі потрібно, аби через кілька років Україна знову не опинилася перед загрозою дефолту.

Працювати за прозорими правилами безпечніше

Отже, внаслідок хронічного небажання державного керівництва втілювати реформи тепер на українців чекають вкрай нелегкі часи. Однак, зауважують експерти, пройти через цей складний відрізок шляху доведеться, якщо жителі України хочуть мати країну з конкурентоздатною економікою і як наслідок цього - підвищення рівня життя. Крім того, працювати за прозорими правилами Міжнародного валютного фонду куди безпечніше, аніж отримувати кредити від Росії, визнають оглядачі. "Кредит МВФ вигідний Україні тим, що ніхто не зазіхає на територіальну цілісність країни, а від уряду вимагається лише здійснення реформ, аби мати гарантії, що виділені кредитні гроші працюватимуть і будуть повернуті", - зауважив Кендюхов.

Експерти не виключають, що МВФ видаватиме кредит Україні авансом, аби врятувати українську економіку від дефолту, а вже потім вимагатиме виконання своїх вимог. Українська сторона вже погодилася виконати всі рекомендації МВФ. "Уряд виконає всі вимоги МВФ з тієї простої причини, що у нас немає іншого вибору", - сказав днями на зустрічі з європейською бізнес-асоціацією прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.