Реформа банківського ринку України під загрозою: чи вплине це на надійність | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 30.10.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Реформа банківського ринку України під загрозою: чи вплине це на надійність

Нацбанк змушує усі українські банки збільшувати капітали для посилення міцності, але депутати виступають проти цього. Вимога регулятора послаблює конкуренцію на ринку, але в той же час робить систему більш стійкою.

Власники банків мають віддати їм мільйони, або закрити

Власники банків мають віддати їм мільйони, або закрити

Реформа з підвищення надійності банківського ринку, розпочата на тлі масових банкрутств невеликих фінустанов, гальмується. Згідно з планами Національного банку України, банки мають поступово збільшувати свої капітали так, щоб до 2024 року всі вони мали не менше 500 мільйонів гривень. Регулятор пояснював, що це робиться для того, щоб власники банків вкладали в них свої кошти, а не працювали лише з депозитами, залученими у населення, що є дуже ризикованим.

Наступний термін докапіталізації до 300 мільйонів гривень призначений на липень 2018 року. Зараз таких грошей немає ще у більш ніж 40 банків, і ті, хто їх не знайде, мають закритися. Але під тиском депутатів з фінансового комітету Верховної Ради Нацбанк передивляється строки докапіталізації. "Підставою для можливого перегляду графіка докапіталізації стали позитивні результати діагностики невеликих банків. Зокрема, з 34 банків, в яких станом на 1 вересня завершене діагностичне обстеження, 30 - не потребують докапіталізації з точки зору якості активів", - повідомили DW в Нацбанку. 

Головне-ефективність?

Національний банк має узгодити це питання з Міжнародним валютним фондом (МВФ), адже посилення надійності банківської системи є однією з умов його подальшої співпраці Фонду з Україною. В Нацбанку DW повідомили, що консультації з МВФ з цього приводу зараз тривають. У Фонді не заперечують, що невеликі банки мають право на існування, але вони повинні працювати в правовому полі. "Якщо малі банки не загрожують фінансовій стабільності, то, звичайно, вони повинні мати свою нішу на ринку. Питання тільки, в чому саме вона полягає? Не секрет, що НБУ вивів з ринку не тільки банки, у яких були проблеми з капіталом і прозорістю акціонерів, а й тих, хто займався відмиванням грошей. Ми бачимо, що НБУ дуже серйозно налаштований на посилення контролю в цій галузі, тому сподіваюся, що малі банки не сподіваються на відновлення такої діяльності", - розповів DW заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.

Водночас депутати вважають, що невеликі банки не мають шукати гроші для збільшення капіталів, а мають право залишити все, як є. "У складний економічний період саме ці банки показали прибуток. В них також є позичальники. І ми повинні зробити все, щоб бізнес працював", - пояснює голова фінансового комітету Сергій Рибалка. Крім того, фінансовий комітет парламенту подав законопроект, яким пропонується зменшити мінімальний статутний капітал для новостворених банків з нинішніх 500 до 200 мільйонів гривень. 

Самі банки говорять про те, що важливішим за рівень капіталізації є ефективність їхньої роботи та якість активів. "Більшість банків з капіталом менше 500 мільйонів гривень мають ефективні бізнес-моделі, зрозумілі стратегії розвитку, у них кращі показники ліквідності капіталу, і вони в рази менше перевантажені проблемними кредитами в порівнянні з великими гравцями. Витіснення невеликих життєздатних банків з ринку призведе до зменшення рівня конкуренції на ньому", - говорить DW виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Тому Асоціація пропонує Нацбанку пересунути наступний термін докапіталізації до 300 мільйонів гривен на два роки. 

Проблеми недокапіталізації
Експерти зауважують, що досі збільшення капіталів було потрібно через високий рівень інфляції та щоб відсіяти тих власників, у яких немає легальних доходів для підтримки свого банку. "Збільшувати ж капітал зараз і провокувати закриття частини банків лише тому, що вони не вписуються в формальний показник, нераціонально. Також ця бюрократична вимога торкнеться цілої низки банків з іноземним капіталом з дуже високим рівнем підтримки від материнських банків, для яких зростання статутного капіталу - це просто клопоти і витрати", - коментує DW член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. За останніми даними Нацбанку, капітали менше 300 мільйонів гривень мають німецький "Дойче Банк ДБУ", американський "Сітібанк", шведський "Себ Корпоративний Банк" та інші установи з іноземними власниками. 

Водночас для вкладників співпраця з невеликими банками є більш ризикованою. З 2013 року в Україні збанкрутували більше 90 банків, більшість яких є невеликими. Основною причиною їхнього закриття стала саме неспроможність або небажання акціонерів внести додаткові гроші в капітал. "Збільшення капіталу важливе для безпеки системи. Банківський бізнес вимагає значного капіталу, і якщо акціонери його не мають - їм варто піти з цього бізнесу", - коментує DW голова правління "ОТП Банку" Тамаш Хак-Ковач. В той же час варто зауважити, що проблема докапіталізації актуальна і для великих установ - саме через діру в капіталі збанкрутував найбільший в Україні "Приватбанк"

В МВФ також звертають увагу, що більшість моделей роботи банків вимагають значних інвестицій - у нові технології, сервіс, розвиток мережі, тому гроші банкам знадобляться у будь-якому разі. "Такі інвестиції окупаються лише на масштабній діяльності. Тому впевнений, що буде проходити подальша консолідація дрібних банків - саме для реалізації бізнес-ідей і досягнення ефекту масштабу. А розмір капіталу - всього лише один з інструментів, який трохи рухає банки в цьому напрямку", - прогнозує Владислав Рашкован.

Дивитись відео 02:07
Now live
02:07 хв

Націоналізація "Приватбанку" очима киян (19.12.2016)

Аудіо й відео до теми