″Північний потік-2″: як зміни Газової директиви ЄС вплинуть на газопровід | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 21.02.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

"Північний потік-2": як зміни Газової директиви ЄС вплинуть на газопровід

Ініціатива поширити Газову директиву ЄС на "Північний потік-2" виходить на фінішну пряму. DW з'ясувала, що зміниться для газогону з Росії.

Газопровід Північний потік-2 прокладають дном Балтійського моря з Росії до Німеччини

Газопровід "Північний потік-2" вже прокладають дном Балтійського моря з Росії до Німеччини

Держави ЄС підтримали текст проекту, покликаного поширити законодавство Євросоюзу на гозогони з третіх країн, включно з "Північним потоком-2". Рішення ухвалив Комітет постійних представників країн ЄС у середу, 20 лютого, в Брюсселі. За даними джерела DW, за нього проголосували 27 країн спільноти, Болгарія утрималась.  

Оскільки тепер цей текст погодили усі учасники законодавчого процесу, можна очікувати, що він буде осточно ухвалений у нинішньому вигляді. І хоча поширення дії Газової директиви (частина Третього енергопакета ЄС) на "Північний потік-2" не означає автоматичної зупинки проекту газогону з Росії до Німеччини, з тексту випливає, що правки у законодавство ЄС матимуть на нього суттєвий вплив. 

Нагляд Єврокомісії 

Згідно з затвердженим проектом, правила ЄС поширюватимуться лише на секцію "Північного потоку-2", що розташована на території та у територіальних водах Німеччини. Адже саме там цей газогін підключається до газотранспортної системи ЄС. Це зумовлено тим, що ЄС не може поширювати своє право за межі країн Євросоюзу. 

Таке формулювання з'явилось 8 лютого внаслідок компромісу між ФРН, яка підтримувала проект газогону повністю, та Францією, котра оголосила, що всупереч позиції Берліна підтримає зміни до Газової директиви. Німецький євродепутат з фракції Зелених Райнгард Бютікофер (Reinhard Bütikofer) переконаний, що Берлін "зазнав поразки", а компроміс став для нього можливістю "зберегти обличчя".

Згідно з компромісною позицією, за застосування нових правил під наглядом Єврокомісії відповідатиме німецький регулятор - Федеральне агентство з мереж. Деталі Берлін зможе прописати у міжурядовій угоді з Москвою, але і вона неможлива без згоди з Брюсселя.

Єврокомісія

У ключових питаннях застосування правил ЄС до "Північного потоку-2" останнє слово буде за Єврокомісією

Для яких газогонів можливі винятки?

Коли зміни до Газової директиви набудуть чинності, вона поширюватиметься на всі газопроводи - наявні та майбутні. Утім, у правилах закладені два винятки.

Перший з них звільняє від застосування Третього енергопакета газопроводи, збудовані до дати набуття змінами чинності. Очікується, що це станеться влітку. Тож на звільнення від дії нормативів може претендувати "Північний потік-1", який запустили у 2011-2012 роках, але не "Північний потік-2", адже його навряд чи встигнуть добудувати та підготувати до запуску до літа цього року.

Другий виняток стосується нової інфраструктури. Його застосування можливе за умов, прописаних ще чинною директивою. Переговорникам від Європарламенту вдалося посилити ці вимоги. А саме, що виняток не повинен шкодити ні конкуренції на ринку, на якому діятиме новий газогін, ні безпеці поставок всередині ЄС. Бютікофер переконаний, що "Північний потік-2" не виконує умови, необхідні для застосування винятку.

Запит на звільнення повинна буде подати Nord Stream 2 AG - компанія, котра будує "Північний потік-2". Цей запит розглядатиме німецький регулятор. Він і виносить рішення про те, чи робити виняток для цього газопроводу. Утім, про це німці повинні повідомити Єврокомісію, яка має повноваження змінити або скасувати рішення про виняток. І це рішення буде юридично обов'язковим для Німеччини.

Голова правління Газпрому Олексій Міллер

Будує "Північний потік-2" компанія Nord Stream 2 AG, яка зареєстрована у Швейцарії, але належить "Газпрому"

Незалежний оператор труби

Позиція ж Єврокомісії полягає у тому, що трубопроводи з третіх країн повинні діяти за тими ж правилами, що і газопроводи всередині ЄС. Ці правила покликані забезпечити конкуренцію та захистити права споживачів. Перше з них передбачає, що транспортуванням газу не може займатися та сама компанія, яка "блакитне паливо" видобуває і продає (так званий анбандлінг чи "роз'єднання активів"). На даний час Nord Stream 2 AG планує експлуатувати "Північний потік-2" після його запуску. І оскільки ця компанія належить "Газпрому", то вимогу анбандлінгу вона не виконує.

Тому для того, щоб запустити цей газопровід, необхідно буде створити незалежного оператора. Заступник директора секретаріату Енергетичного співтовариства Дірк Бушле наголошує, що у анбандлінгу головне - питання контролю. Тобто, якщо "Газпром" контролює оператора, то ця умова не виконується, пояснює він.

Третій енергопакет передбачає низку запобіжників для гарантування незалежності оператора. Наприклад, він має володіти активами, необхідними для транспортування газу, має сам наймати власний персонал, повинен мати всі права самостійно ухвалювати рішення щодо транспортних активів і можливість залучати кошти на ринках капіталу.

Чи відповідає оператор цим вимогам, визначає національний регулятор. Це називається сертифікацією. Про неї також необхідно повідомляти Єврокомісію, і вона здійснює нагляд за дотриманням газового законодавства.

Доступ третіх компаній до газопроводу

Ще однією вимогою є надання доступу до труби третім компаніям. Це складно забезпечити щодо "Північного потоку-2", оскільки він починається в Росії, де монопольне становище займає "Газпром". Тобто, якщо якась компанія з ЄС захоче купити газ у Центральній Азії, вона зможе забронювати для нього потужності "Північного потоку-2", але чи транспортувати його територією РФ, вирішуватиме "Газпром". Тому на практиці цю вимогу забезпечуватимуть тим, що "Газпром" не зможе використовувати всю потужність "Північного потоку-2", пояснює DW чиновник ЄС на умовах анонімності. Частину його потужності доведеться тримати вільною для інших компаній.

Інші правила для газогону - прозорість, зокрема і щодо безпеки постачань, а також тарифи на транспортування, які не порушують конкуренцію. Ці тарифи встановлюватиме не власник труби, а національний регулятор.

В цьому аспекті важливо, що Газова директива поширюватиметься лише на ту секцію "Північного потоку-2", яка розташована на території Німеччини. Якщо Берлін і Москва домовляться про спільну методологію тарифів, то вона і застосовуватиметься. Якщо ж ні, то німецький регулятор застосує свої тарифи до німецької частини труби.

Ухвалення швидкими темпами

Поширити дію Газової директиви на газопроводи з третіх країн Єврокомісія запропонувала ще у листопаді 2017 року. Весь 2018 рік ці зміни не рухалися у Раді ЄС. Зняла блокування Румунія після того, як почала головувати у ній з січня. Наступним кроком очікується голосування у Раді ЄС з питань енергетики, засідання якої заплановано на 4 березня. 18 березня проект можуть розглянути євродепутати у комітеті, а у квітні - весь Європарламент на пленарному засіданні.

Ніхто зі співрозмовників DW не береться прогнозувати, що станеться з "Північним потоком-2" після ухвалення змін. Адже це справа власника, тобто російської сторони, що робити з проектом: застосувати всі правила цілком, проводити переговори з Німеччиною та Єврокомісією або ж відмовитися від нового газогону.

Дивитись відео 04:35

Тимошенко про "тисячу Порошенка", ЄС і "Північний потік-2" (16.02.2019)

Аудіо й відео до теми

Реклама