П′ять запитань про кліматичну конференцію ООН у Парижі | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 30.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

П'ять запитань про кліматичну конференцію ООН у Парижі

У понеділок, 30 листопада, в Парижі відкривається 21-а Конференція ООН з проблем глобальних змін клімату. Чому вона важлива, DW пояснила, відповідаючи на п'ять найважливіших запитань.

На конференції ООН з проблем глобальних змін клімату (COP21), яка відкривається у Парижі 30 листопада, зберуться учасники зі 195 країн, включаючи 147 глав держав і урядів. Серед тих, хто підтвердив участь - президент США Барак Обама, глава КНР Сі Дзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, а також президент України Петро Порошенко. Очікується, що до Парижа також приїдуть британський прем'єр-міністр Девід Кемерон і канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

Паризька конференція повинна стати вирішальною для досягнення нових домовленостей щодо боротьби з глобальним потеплінням. DW відповіла на найважливіші запитання про саму конференцію та зміни клімату.

У чому сенс COP21?

Учасникам конференції належить ухвалити довгостроковий план дій для призупинення кліматичних змін, які відбуваються у світі. Очікується, що він включатиме зобов'язання усіх сторін скорочувати викиди парникових газів та адаптуватися до кліматичних змін, а також заходи фінансової підтримки найбідніших країн для реалізації програми скорочення викидів.

Для успіху COP21 всі країни повинні скоротити викиди парникових газів

Для успіху COP21 всі країни повинні скоротити викиди парникових газів

Мета цих заходів - утримати підвищення середньої температури на планеті у межах 2 градусів за Цельсієм. На думку багатьох учених, це цілком реально. У країн є така можливість і з технологічної, і з економічної точки зору, каже Дженіфер Морган, яка очолює кліматичну програму в міжнародній дослідницькій організації World Research Institute. За її словами, для досягнення цієї мети країни повинні інтенсивніше скорочувати викиди та інвестувати у відновлювані джерела енергії. Однак для цього необхідно більше політичної волі, додає Морган: "З атмосферою не домовишся: два градуси є два градуси".

Чим нинішня конференція відрізняється від попередніх?

Очікується, що в Парижі буде підписана перша за понад 20 років перемовин в ООН глобальна кліматична угода, яка міститиме юридичні зобов'язання країн щодо скорочення обсягів викидів. Ця угода діятиме з 2020 року і замінить ухвалений у 1997 році Кіотський протокол.

Попередня спроба підписати таку угоду на кліматичній конференції ООН у Копенгагені в 2009 році не увінчалася успіхом. Тоді світовим лідерам так і не вдалося домовитися по суті та підписати документ, який містить конкретні зобов'язання країн щодо скорочення викидів. Саме тому конференція у Парижі повинна стати вирішальною. Свої цілі щодо скорочення викидів парникових газів до 2030 року озвучили вже понад 150 країн.

У 2010 році сильні снігопади у Німеччин паралізували роботу транспорту

У 2010 році сильні снігопади у Німеччин паралізували роботу транспорту

Як на нас відбиваються зміни клімату?

Пригадуєте, як у 2010 році в Росії стався дефіцит гречки? Це один з прикладів наслідків змін клімату. Засуха, яка виникла внаслідок аномальної спеки, знищила величезну частину врожаю, що спричинило стрибок цін на продовольство. З такими ж погодними змінами нинішнього літа зіштовхнулася і Німеччина, де в липні та серпні стовпчик термометра піднімався до рекордних 40,3 градуси за Цельсієм.

Утім, періоди різкого похолодання - така ж ознака кліматичних змін, як і екстремальна спека, зауважує професор Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін Андерс Леверман. Він нагадав про надзвичайно холодну зиму в Німеччині в 2010 році, коли сильні снігопади буквально паралізували роботу транспорту.

Для людей такі різкі погодні коливання та інші катаклізми, пов'язані зі зміною клімату, чинять серйозну загрозу. За підрахунками ООН, за останні 20 років від повеней, штормів та інших аномальних погодних явищ загинуло 606 тисяч людей. Ще близько 250 тисяч гинутимуть від наслідків кліматичних змін між 2030 і 2050 роками щорічно, прогнозують у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Які наміри в України?

Наприкінці вересня Україна надіслала до ООН "Очікуваний національно-визначений внесок України" до нової глобальної кліматичної угоди. Документом передбачається, що держава планує не перевищувати 2030 року 60 відсотків викидів парникових газів від рівня викидів таких газів у базовому 1990 році. Починаючи з 1990 року Україна вже скоротила викид парникових газів на 43 відсотки, заявляв в.о. міністра екології і природних ресурсів Сергій Курикін. Однак, це сталось не завдяки ефективним заходам, а через спад виробництва.

На думку глави відділу зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірини Ставчук, обрана Україною стратегія насправді є "замороженими технологіями" - формат нової угоди не передбачає більше квот на викиди. "Поточна позиція уряду на ‪COЗ21 означає ріст викидів на 40 відсотків, відсутність заходів з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії", - написала Ставчук у день відкриття кліматичної конференції на своїй сторінці в Facebook. Водночас Курикін запевняє, що Україна "не має наміру збільшувати викиди спеціально".

Чи безпечно проводити COP21 після терактів у Парижі?

Глава французького МВС Лоран Фабіус пообіцяв, що на майданчику конференції, яка відбудеться у виставковому центрі Ле-Бурже, гарантована стовідсоткова безпека, повідомляє Bloomberg. Щоправда, він визнав, що "цілковито забезпечити безпеку за її межами" не вдасться. Французька влада уже скасувала кілька демонстрацій напередодні конференції. За словами прем'єр-міністра країни Мануеля Вальса, святкова програма конференції буде скасована, а сам захід буде "обмежений переговорами".

Реклама