Припинення імпорту електроенергії з Росії - питання часу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Припинення імпорту електроенергії з Росії - питання часу

Україна ще не припинила постачання електроенергії з Росії, але збирається зробити це найближчим часом. Експерти радять уряду прискорити роботу із синхронізації енергосистем України та ЄС.

11 листопада Україна продовжила імпорт електроенергії з Росії, хоча міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин 9 листопада не виключав його припинення. Ця заява пролунала після того, як ціна російської електроенергії для України зросла більш ніж на три відсотки.

Прес-служба національної енергокомпанії "Укренерго" повідомила, що 11 листопада може бути імпортовано близько 800 мегават-годин російської енергії. Необхідність цього імпорту українські енергетики пояснюють браком струму всередині України через відключення третього блоку Рівненської АЕС, а також незавершеним будівництвом транспортного коридору для електроенергії від Хмельницької АЕС до Києва.

Але вже 12 листопада енергоблок на Рівненській АЕС може відновити свою роботу, повідомила DW прес-служба міністерства енергетики та вугільної промисловості. За її словами, роботи з підготовки до поновлення експлуатації енергоблоку тривають за графіком, і жодних неприємних сюрпризів не очікується. А здача в експлуатацію нової високовольтної лінії електропередачі у напрямку Києва планується не пізніше кінця цього року.

Жодної політики

Московські ЗМІ поспішили назвати заяву міністра Демчишина "антиросійською". Вони закинули Києву намагання штучно розірвати енергетичну співпрацю з Росією та заморити енергетичним голодом Крим. Проте речниця міненерговугілля Оксана Сікора в інтерв'ю DW сказала, що відновлення роботи третього енергоблоку Рівненської АЕС - це єдина причина, з якої можуть бути припинені закупівлі електроенергії в Росії. "Жодної політики тут немає. Це дуже технічні речі й інженерні питання. Їхня політизація - штучна", - запевнила Сікора.

За її словами, говорити про обсяги щоденного імпорту електроенергії з Росії взагалі некоректно, бо українська енергосистема і досі синхронізована з російською та білоруською. А отже енергія вільно перетікає з однієї країни до іншої, коли в ній виникає потреба. І лише наприкінці місяця відбувається підбиття підсумків цих перетоків та визначення обсягів спожитої енергії, за яку стягується платня. "Замкнутися тільки всередині української енергосистеми ми не можемо навіть технічно", - зазначила Сікора.

Вона вважає недоречною й політизацію питання енергопостачання до Криму. "Це наша земля, хоча вона наразі тимчасово окупована. Ми постачаємо туди щодня близько 600-700 мегават-годин електроенергії і вчасно отримуємо за неї платню, згідно з укладеними контрактами", - повідомила речниця міненерговугілля. Провідний експерт енергетичних програм Центру імені Разумкова Віктор Логацький зазначив у розмові з DW, що такі обсяги кримського споживання становлять близько одного-двох відсотків загальноукраїнського енергобалансу. За його словами, це не може справляти помітного впливу на енергетичну ситуацію в країні.

Стратегічна мета

Синхронізація енергосистем України та ЄС є стратегічною метою Києва, що витікає з членства держави в Європейському енергетичному співтоваристві, вважає експертка з енергетики, засновниця аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. За її словами, нині триває дослідження того, що необхідно для створення такої спільної з ЄС системи, яке спільно провадять Україна, Молдова та Румунія. Наступним кроком, за її словами, має стати вирішення технічних проблем та запровадження пілотних проектів.

Інтеграція української енергосистеми в європейську, на думку Павленко, може забрати від двох до трьох років. "Але тільки за умови, якщо це буде пріоритетом політики міністерства енергетики за будь-яких міністрів, що його очолюють", - додала експертка. Вона нагадала, що минулого року офіційний Київ висував оптимістичні прогнози синхронізації української енергосистеми із системою ЄС упродовж 2016 року. Але експертка вважає такі очікування передчасними.

На думку Павленко, на даний момент спостерігається розбіжність між деклараціями та справами уряду. "Через проблеми на Донбасі та великі пікові навантаження споживання електроенергії у країні розвернули в сторону України навіть роботу Бурштинського енергоострову, що вже був синхронізований з європейською енергосистемою", - каже експертка.

Дивитись відео 01:54
Now live
01:54 хв

Під напругою: електрозалежність України та РФ

Енергетичний міст до ЄС

Бурштинський енергоострів - це умовна територія електромереж Бурштинської електростанції та споживачів електроенергії в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Від 2002 року він був синхронізований з європейською енергетичною системою ENTSO-E. Його навіть стали називати "енергетичним мостом в європейську енергосистему".

Як уточнює Віктор Логацький, нині лише кілька енергоблоків Бурштинської станції дають електроенергію Україні, а решта і далі експортує електроенергію до країн ЄС. Експерт вважає цей напрямок перспективним і радить реалізувати його крок за кроком. "Я переконаний, що спочатку нам слід синхронізувати свою енергосистему з енергосистемою Молдови. А вже потім працювати над синхронізацією із системою Європейського Союзу", - вважає аналітик Центру імені Разумкова.

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама