Польський історик про Волинську трагедію: ″Ми потребуємо примирення″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Польський історик про Волинську трагедію: "Ми потребуємо примирення"

Три польські партії знову домагаються визнати Волинську трагедію часів Другої світової війни "геноцидом поляків" з боку українців. Польські історики, з якими поспілкувалась DW, критикують такі вимоги політиків.

Nationalversammlung in Polen

Сейм Польщі

11 липня Польща відзначає чергові роковини Волинської трагедії - загибелі десятків тисяч поляків внаслідок міжетнічних зіткнень з українцями на Волині в 1943 році. Три польські політичні партії знову використали цю дату, аби розглянути в Сеймі проекти своїх резолюцій щодо вшанування пам'яті жертв волинських подій. Йдеться про націонал-консервативну "Право і справедливість" (ПіС), лідером якої є Ярослав Качинський і яка нині перебуває при владі, центристську Польську селянську партію та правопопулістську політичну силу "Кукіз'15", лідером якої є відомий панк-музикант Павло Кукіз.

В усіх трьох проектах резолюції закликається визнати трагічні волинські події "геноцидом" поляків. У тексті, представленому ПіС, зокрема, наголошується, що жертви злочину, скоєного "українськими націоналістами досі не вшановані в належний спосіб, а масові вбивства не названі у відповідності до історичної правди - геноцидом". Як повідомляється на сайті Польського Радіо, Польська селянська партія заявляє, що "організований і масовий вимір волинського злочину має характер етнічної чистки й геноциду" з боку Організації українських націоналістів і підрозділів УПА, жертвами якого стали "100 тисяч невинних полячок і поляків, включно з дітьми".

Верхня палата польського парламенту у четвер, 7 липня, також закликала встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої", зазначається на сайті Сенату Польщі.

Щорічна дискусія

Woycicki Kazimierz

Казімєж Войцицький

З наближеннями дати 11 липня в Польщі регулярно розгортаються дебати щодо подій 1943 року, а також суперечки щодо доцільності використання терміну "геноцид поляків" стосовно волинського злочину, розповів у розмові з DW професор Інституту східноєвропейських досліджень Варшавського університету Казімєж Войцицький. На його думку, заклики називати Волинську трагедію "геноцидом поляків", є "абсолютно неприйнятними" для польсько-українських відносин. "Ми потребуємо примирення і глибшої дискусії щодо історичних подій, особливо, що стосується Другої світової", - каже Войцицький.

Подібної думки дотримується й український історик Ярослав Грицак. В одному з інтерв'ю DW з приводу дискусій навколо Волинської трагедії він раніше вже зазначав, що абсолютно не сумнівається, що вбивство українськими повстанськими підрозділами мирних поляків було геноцидом, адже йдеться про вбивства за етнічним принципом. "Але, - каже дослідник, - геноцидів на цій території було чимало, в тому числі і проти українського населення. І якщо польська сторона ставить питання про визнання УПА злочинцями, то симетрично треба визначати Армію Крайову (збройне формування польського підпілля – прим. Ред.) теж злочинною організацією. Бо вона чинила те саме по відношенню до українців".

За словами науковця з Варшавського університету Войцицького, нинішні аргументи прибічників резолюції "базується на брехні, що українська сторона ніколи не казала "ми просимо вибачення". "Таких жестів з української сторони було багато. І це має бути краще відомим у польському суспільстві", - зазначає Войцицький.

Жест примирення, який відхилили

Таким черговим символічним жестом примирення й порозуміння, до речі,було й нещодавнє відкрите звернення громадсько-політичних і культурних діячів, а також представників духовенства України до польської сторони із закликом встановити спільний День пам'яті за жертвами українсько-польського минулого.

Ukraine Andrzej Szeptycki

Анджей Шептицький

Лист однак викликав критичну реакцію з боку представників партії "Право і Справедливість". Депутат партії Міхал Дворчик представляючи 20 червня на прес-конференції в Києві відповідь партії на відкритого листа українців, зокрема зазначив, що Польща не може прийняти політику історичної пам'яті, яку провадить Україна, зокрема вшанування воїнів УПА, повідомляється на сайті польського телеканалу tvn24.

У 2013-му році, коли Польща відзначала 70-ті роковини Волинської трагедії, Сейм Польщі вже відмовився називати ці жахливі події "геноцидом". Політолог з Варшави Анджей Шептицький, однак, не виключає ймовірність ухвалення резолюції цього року, особливо, як він зауважив, на тлі зростання критичних до України настроїв у певних частинах польського суспільства.

Героїзація УПА й російська пропаганда

Однією з причин Шептицький називає, зокрема,героїзацію УПА в Україні, що, за його словами, негативно сприймається в Польщі. "Якщо ми говоримо про події на Волині, то там, у більшості, українці вбивали поляків. Це була запланована акція УПА", - каже Шептицький і водночас додає: "Якщо подивитися на двосторонні відносини в довшій перспективі, то і з одної сторони були погані вчинки, і з другої. Так завжди буває між сусідами". У зв'язку з цим Шептицький звернув увагу й на негативний вплив російської пропаганди, котра використовує польсько-українські проблеми, щоби зашкодити дружнім двостороннім відносинам країн.

Як вплине на українсько-польський історичний і політичний діалог прийняття Сеймом резолюції з визначенням "геноцид"? "Мені здається, що ця резолюція матиме негативні політичні наслідки. Я не зовсім розумію політичний чи моральний сенс такого рішення", - каже Анджей Шептицький. Казімєж Войцицький, у свою чергу, також вважає, що подібна резолюція стане кроком назад в українсько-польських відносинах. Однак він переконаний, що голос тих, хто виступає за примирення й порозуміння, набагато потужніший.

DW.COM

Реклама