″Панамські документи″: як вдалось рік тримати все у таємниці | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 05.04.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

"Панамські документи": як вдалось рік тримати все у таємниці

Для Süddeutsche Zeitung історія з "панамськими документами" - найбільший в історії газети проект-розслідування. Його процес був захоплюючим, кажуть журналісти та діляться, як вдалось рік тримати все у таємниці.

Будівля Mossack Fonseca у Панамі

Будівля Mossack Fonseca у Панамі

Для редакторів Süddeutsche Zeitung день, коли їм передали інформацію про офшорні компанії, став "щасливим днем" у професійному плані, адже від самого початку було зрозуміло, що він розвинеться у велику історію з довготривалою післядією. Утім, і сам процес роботи журналістів над матеріалами перетворився на захопливу історію.

Безпека - на першому плані

Редактори Süddeutsche Zeitung та їхні колеги з інших ЗМІ цілий рік мусили працювати у цілковитій секретності. "Не мати права говорити про роботу було дуже важко", - поділився в інтерв'ю sueddeutsche.de Фредерік Обермаєр з команди розслідувачів Süddeutsche Zeitung Щоб захиститися від хакерських атак, редакція використовувала для роботи комп'ютер без інтернет-підключення. Сервер і комп'ютер стояли в зачиненій кімнаті, до якої мали доступ лише члени команди розслідувачів.

"Навіть керівництво компанії не мало права туди заходити. Прибиральниці також. Тобто з пилососом у кімнаті попрацювали знову лише через рік", - каже Обермаєр. Регулярні міжнародні зустрічі, серед іншого у Вашингтоні й Лондоні в невеличких колах, забезпечували взаємообмін інформацією. Щодо проекту журналісти листувались між собою на спеціальному закритому інтернет-форумі.

Проблема логістики

Найбільша проблема виникла на початку роботи - треба було організувати опрацювання надзвичайно великої кількості даних, а такого досвіду ще не було. Адже в історії Offshore-Leaks, коли стався витік у пресу інформації про власників офшорних компаній у 2013 році, йшлося про близько 260 гігабайт інформації. А "панамські документи" займали вдесятеро більший обсяг - 2,7 терабайта, тобто йшлось про 11,5 мільйона документів. Тож редакція Süddeutsche Zeitung вирішила залучити Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ). Таким чином, над розслідуванням працювали близько 400 журналістів з 80-ти країн світу.

"Таку велику кількість даних ми не змогли б опрацювати самостійно. Тому що займалися б цим ще двадцять років. Тоді ми розподілили пріорітети за країнами", - додає представник команди розслідувачів. Він пояснює, що теми, які в Німеччині є швидше другорядними, але, наприклад, у Південній Америці мають важливе значення, передали журналістам у Південну Америку. Безпосередній процес роботи з великою кількості даних доволі просто забезпечити. Команда журналістів створила списки з потенційними іменами і порівнювала їх з наданими їм даними.

Тіньовий світ грошей

Дані, які опинились в розпорядженні Süddeutsche Zeitung, надійшли від анонімного джерела і є актуальними. Імовірно, був зламаний комп'ютер контори в Панамі. Серед отриманих документів: електронні листи, свідоцтва, виписки з банківських рахунків, копії паспортів й інші папери понад 215 тисяч компаній, які на замовлення клієнтів заснувала фірма Mossack Fonseca переважно в Панамі та на Британських Віргінських островах. "Тіньовий світ, у який тече величезна кількість грошей", - каже Обмермаєр.

На думку керівника редакції розслідувачів від німецьких телеканалів NDR, WDR та газети Süddeutscher Zeitung Ґеорґа Масколо, система офшорних фірм є надзвичайно придатною для зловживань. Mossack Fonseca співпрацювала по всьому світу з 14 тисячами банків і фірм. Так, 1200 з них були розташовані тільки в Швейцарії - країні, яка завжди перебувала в центрі уваги щодо податкових порушень.

Після оприлюднення панамських документів народ Ісландії вимагає відставки глави уряду

Після оприлюднення "панамських документів" народ Ісландії вимагає відставки глави уряду

Початок розслідувань

Тепер результати розслідування журналістів примушують діяти міжнародні органи влади. Так, Австралія, Нідерланди та Ізраїль мають намір перевірити, чи опинились у списках панамської фірми їхні громадяни або фірми. Викриття також викликали збурення у Норвегії: міністерка промисловості Моніка Маеланд наполегливо закликає норвезький банк DNB надати письмове пояснення щодо його ролі у цій справі. DNB ж зізнався, що близько 40 клієнтам була надана підтримка під час заснування офшорної фірми на Сейшельських островах.

Ісландія обурена

В Ісландії ця історія може мати наслідки для нинішнього прем'єра країни Сігмюндюра Давіда Гюннлейгссона. Згідно з даними розслідування, він володів офшорною фірмою разом зі своєю дружиною. Тепер ісландці вимагають його відставки. Однак існує припущення, що прем'єр просто "пересидить" цю історію та не піде з посади добровільно. Хоча під час одного телевізійного інтерв'ю він уже перейшов на нерви та пішов від журналістів, коли ті почали розпитувати прем'єра про офшорку.

Між тим ісландська опозиція прагне нових виборів. Уже 21 тисяча ісландців підписали онлайн-петицію за відставку прем'єра країни. Це дуже багато для країни, де мешкає лише 330 тисяч людей. Викриття ісландського прем'єра - це лише початок публікацій. "Найближчими тижнями будуть опубліковані німецькі історії, потім історії зі світу спорту, а потім послідують історії від колег з-за кордону", - ділиться Обермаєр. Отже - суспільству є на що чекати.