Ольга Безсмертна: ″Хочу заспівати у Відні українські романси″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 26.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Ольга Безсмертна: "Хочу заспівати у Відні українські романси"

Українська учасниця цьогорічного Бетховенського фестивалю Ольга Безсмертна розповіла DW про складності адаптації у Віденській опері та про бар'єри на шляху українських солістів у ЄС.

Рік тому вона і мріяти не могла про таку високу честь - сольний концерт на Бетховенському фестивалі. Але цей рік змінив дуже багато в житті Ольги Безсмертної, випускниці Київської національної музичної академії, нині - солістки Віденської опери. Поворотним моментом у кар'єрі 29-річної стала участь у міжнародному конкурсі молодих оперних талантів "Нові голоси" (Neue Stimmen) у німецькому Ґютерсло, де Ольга посіла перше місце. У розмові з Deutsche Welle співачка розповіла, як вона освоїлася в німецькомовному професійному середовищі.

DW: Ґрюсс ґотт, Олю! Так, здається, вітаються у Відні?

Ольга Безсмерта: Так. Ґрюсс ґотт!

Як у Вас ситуація з німецькою?

Ну, ein bisschen, ein bisschen (німецькою - прим.DW).

Вимова дуже гарна.

Man muss weitergehen und lernen (треба йти далі і вчитися - переклад з нім).

Тепер Ви постійно мешкаєте у Відні...

Так.

.. і працюєте солістом Віденської опери. Спочатку перемога на "Нових голосах" у жовтні 2011 року, потім робота в одному з найавторитетніших оперних театрів Європи. Ви вже збагнули цей карколамний кар’єрнйй стрибок?

Мабуть, поки що ні. Але коли працюєш в такому режимі і стоїш на сцені поряд з такими всесвітньовідомими співаками, то трошки починаєш розуміти, що з тобою відбувається.

Розкажіть, як Вас знайшла Віденська опера? Чи Ви її знайшли?

Мене знайшла Віденська опера, завдяки конкурсу «Нові голоси». Адже головою журі був директор опери Домінік Майєр (на фото поряд зі співачкою). Він і запропонував мені цю роботу. Як правило, нових співаків беруть на роботу з нового сезону, який починається у вересні. Він же запропонував мені почати одразу, з листопада 2011-го року. Але я працювала у київській консерваторії, і мені нелегко було все кинути. Я сказала, що зможу приїхати не раніше січня. Отже, наприкінці січня я розпочала працювати у Віденській опері. Це екстраординарний випадок, коли співакові дозволяють посеред сезону увірватися у розклад. Мені пощастило – за місяць я вже співала свою прем'єру в сучасній опері Поля Гіндеміта "Карділлак". Одразу ж після прем'єри мені подовжили контракт до 2015 року. Роботи тепер вистачає, вже співала й у дитячій опері, і у "Севільському церюльніку".

Ольга Безсмертна з директором Віденської державної опери Домініком Майєром

Ольга Безсмертна з директором Віденської державної опери Домініком Майєром

Чи міг би український гість, прибувши до Відня, потрапити на постановку за Вашої участі?

На жаль, майже усі квитки розкуплені на сезон уперед. Дуже рідко бувають вистави, на які можна знайти квиток. Дістати можна хіба що у спекулянтів, за великі гроші. Тож, як би мені не хотілося, а навіть своїх друзів не можу запросити на концерти.

Схоже, про такі аншлаги у Києві можна лише мріяти …

Аншлаги? Та це не те слово. Зала заповнена вщент. Мама, побувавши на виставі у Відні, сказала: "Я такого ніде не бачила!" Ну, а я сама вже до цього трохи звикла. Страшно було, коли приїхала до Києва і потрапила на заключний концерт до нашої національної опери. Я була шокована тим, що люди ходять, розмовляють по мобільному телефону, вони розмовляють голосно, люди входять і виходять посеред твору.
 

А що було для Вас найважчим в адаптації до умов роботи у Відні?

Звичайно, найважчим було питання мови. Я володіла англійською та мала деякі знання з німецької. Спочатку спілкувалась англійською. Але якщо живеш в Австрії або Німеччині, треба розмовляти тією мовою, якою спілкується більшість. Поступово вдалося адаптуватися. У моєму нинішньому репертуарі багато німецькомовних творів. Довелося брати багато уроків з вимови. Ну, а що стосується вокалу, то жодних зауважень поки не було. Слава Богу, мала таку вчительку (Євгенію Мірошниченко – прим.DW), що можу співати хоч о 12-й ночі.

7 жовтня Ваш сольний концерт у межах Бетховенського фестивалю у Бонні. Не лячно перед цим виступом?

Звичайно, мандраж є. У виставі можна сховатися за партнера, ансамбль, перепочити п'ять хвилин. А на концерті ти один. І маєш показати усю свою майстерність. Це дуже складно, особливо коли публіка дуже вимоглива. Але я дуже люблю співати концерти, тому що камерна програма якнайкраще розкриває твій внутрішній стан і те, що ти хочеш донести до слухачів. На Бетховенському фестивалі, окрім традиційних німецькомовних арій, я хочу виконати кілька творів Чайковського, а на біс обов'язково буде щось українською.

Чи відчуваєте якусь підтримку з України, чи ваші концерти – це виключно приватна справа Ольги Безсмертної?

Перемога в конкурсі Нові голоси Фонду Бертельсманна у Ґютерсло забезпечила володарці ліричного сопрано кар'єрний прорив

Перемога в конкурсі "Нові голоси" Фонду Бертельсманна у Ґютерсло забезпечила володарці ліричного сопрано кар'єрний прорив

Скоріше особиста. Ніякої підтримки я не маю. Концертмейстер Фріна Зіскіна, з якою я вчилась у консерваторії і яка мене зростила, це моя єдина підтримка з України. Вона, звичайно, буде зі мною і на концерті у Бонні, і на моєму першому сольному матіне (ранковий концерт – прим.DW) у Відні 26 жовтня.
 

Як Ви, напевно, знаєте, в цьогорічному міжнародному конкурсі для молодих виконавців класичної музики у Мюнхені, ARD Wettbewerb, перше місце також посіла українка - Олена Токар. Ви її вже привітали?

Звичайно, привітала. З Лєночкою ми були у минулому році в Зальцбурзі на проекті молодих співаків. Я привітала та побажала їй творчих злетів. Знаю, як це приємно. Хай знають, що Україна має таланти.

Чому участь українців у міжнародних музичних конкурсах залишається такою нерегулярною та малочисельною? На конкурсі ARD, скажімо, було цілих тридцять (!) південнокорейських вокалістів та вокалісток. І лише одна учасниця з України. Перемогла, тим не менше, українка...

Такі перемоги – з розряду виняткових. На жаль, в Україні немає такого анонсування, як у Європі. Лєночка (Олена Токар – DW) працює в Лейпцизькій опері, тому вона була більш поінформована. В Україні ж все приблизно на такому рівні: хтось сказав, комусь переказав, що тобі треба їхати, подивися в інтернеті і таке інше. А тут афіші подібних змагань практично на кожному кроці – і в інтернеті, і у журналах, і на вулиці. Крім того, в нас існує складне візове питання, і, буває, саме через нього людина не встигає приїхати. Дуже прикро, що хоча ми й маємо голоси, але лише одиниці виїжджають і чіпляються. Корейці та китайці вчаться у Німеччині та Австрії і мають до цього кращий доступ, їм легше поїхати, ніж нам.


Ви із задоволенням співаєте українські пісні, як старовинні, так і сучасні. Чи збираєтесь продовжувати роботу в цьому напрямку? Чи плануєте концерти в Україні?


Наступного року хочу заспівати у Відні українські романси. Можливо, об'єднаю зусилля з іншими українцями, які працюють тут в опері. Хочеться й до України, це для мене дуже важливо, але поки ніяких запрошень немає.

Яка професійна мета Ольги Безсмертної? 

Працювати, набиратись досвіду, стати професіоналом високого рівня. Але це прийде з віком. Зараз хочеться у першу чергу побільше працювати, їздити та співати.

Реклама