Обіцяна владою ″весна реформ″ в Україні: експерти схвалюють, бізнес скептичний | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 16.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Обіцяна владою "весна реформ" в Україні: експерти схвалюють, бізнес скептичний

Президент та прем'єр-міністр України анонсували ухвалення низки важливих для економіки законопроектів вже найближчим часом. DW з'ясовувала, про що йдеться та як ставляться до ініціатив експерти та представники бізнесу.

Український уряд визначив пріоритетними у 2018 році 35 законопроектів, які мають сприяти поліпшенню бізнес-клімату та прискорити зростання економіки до 5-7 відсотків ВВП. 12 березня президент України Петро Порошенко вже підписав один із законопроектів, що входив у цей "весняний" пакет Кабміну і був ухвалений Верховною Радою - "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". У цей день Порошенко також передав до парламенту проект закону "Про валюту", який, як запевнив президент, "змінює логіку процесів" валютного регулювання.

Валюта та інвестклімат

Опитані DW експерти визнають - українські високопосадовці дійсно підготували для опрацювання Верховною Радою низку важливих ініціатив. При цьому, зусилля президента були зосереджені, передусім, на питанні валютного регулювання, яке він хоче реформувати вже найближчим часом і яке вилилося у переданий до парламенту закон "Про валюту", розповідає інвестиційний банкір компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Ще одна раніше анонсована президентська ініціатива - запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток - виявилася тимчасово заблокованою. Порошенко заявив, що не буде подавати відповідний законопроект, хоча й залишається його прихильником. Пізніше голова Адміністрації президента Дмитро Шимків написав у Facebook, що ідея нового податку була поставлена на паузу через позицію Міжнародного валютного фонду, який побоюється стрімкого падіння доходів бюджету в разі зміни механізму оподаткування бізнесу.

Натомість, в урядовому арсеналі боротьби за звання флагмана реформ пакет із 35 ініціатив, чільне місце серед яких посідають створення Служби фінансових розслідувань, запровадження інституту бізнес-омбудсмена, поліпшення захисту прав кредиторів та валютна лібералізація. Усі вони розділені на кілька умовних блоків: захист прав бізнесу, дерегуляція та поліпшення бізнес-клімату, полегшення доступу до фінансування, прозорого доступу до державних ресурсів і заохочення інновацій.

За словами заступника голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Павла Кухти, усі ці законопроекти, насправді, є різними, і їхнє об'єднання у тематичні блоки є дуже умовним. "Фактично, це хід для поліпшення комунікації для медіа та українських громадян", - пояснює експерт.

Несуцільний позитив

Більшість із згаданих вище законопроектів зустріли схвальні відгуки фахівців. Так, за словами старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимира Дубровського, кроки щодо валютної лібералізації є вкрай важливими для пожвавлення української економіки та залучення інвестицій, адже чинні занадто жорсткі правила не просто не зупиняють бізнес від виведення валюти з країни, але стимулюють його робити це активніше. "Той, хто хоче вивести гроші, знайде схему, як це можна зробити. Але оскільки ці схеми потребують часу та додаткових ресурсів, кожного разу бізнесмени виводять максимально можливі суми", - каже експерт.

За словами Кухти, кожен із законів потребує окремої згадки, адже механізми їхнього впливу на українську економіку дуже відрізняються. Так, дерегуляція сфери видобутку газу дозволить суттєво збільшити обсяги внутрішнього видобутку блакитного палива та зробити Україну менш залежною від зовнішніх постачальників. А законопроект "щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" під номером 6540, за планами уряду, має адресно вирішити проблеми бізнесу, які впливають на положення у рейтингу Doing Business від Світового банку та поліпшити місце України у ньому, розповідає експерт. Серед важливих ініціатив експерти також згадують законопроект щодо захисту прав кредиторів, який має сприяти розблокуванню кредитування у країні.

Втім, деякі ініціативи уряду, на думку співрозмовників DW, нічого спільного із реформами не мають. Особливо негативну реакцію викликає ініціатива щодо створення так званих індустріальних парків. Як Дубровський, так і Фурса не приховують того, що не у захваті від включення цієї пропозиції до "весняного" урядового пакету. За словами останнього, ця ініціатива є "неприхованим лобізмом". "Певні фінансово-політичні групи просто "пробивають" для себе пільги, а це, в разі успіху, завдасть удару по бюджету як прямо, через зменшення надходжень до бюджету, так і опосередковано - через удар по чесній конкуренції", - розповідає експерт.

Боротьба за податківців

Водночас деякі ініціативи уряду можуть виявитися заблокованими з політичних причин. Така доля, за словами Фурси, може спіткати плани зі створення Служби фінансових розслідувань. Остання, за словами Гройсмана, має перебрати на себе повноваження з розслідування справ у комерційній сфері в СБУ, Національної поліції, податкової міліції та прокуратури і відмовитися від силових методів у своїй роботі на користь аналітичних. Урядовий законопроект передбачає, що підпорядковуватись нова служба буде Кабінету міністрів. Втім, у Верховній Раді зареєстровано ще один подібний законопроект - щодо створення Бюро фінансових розслідувань, розповідає Фурса. "Ці документи у більшості своїх положень схожі, але у другому контроль над новим відомством закріплено, передусім, за президентом", - додає експерт, на думку якого протистояння між Порошенком і Гройсманом у цьому питанні може призвести до блокування ухвалення обох законопроектів.

Втім, загалом прогноз експертів є досить оптимістичним. Три з 35 законопроектів "весняного пакету" вже успішно проголосовано у Верховній Раді. Окрім вже згаданих вище законів про товариства з обмеженою відповідальністю та дерегуляцію видобутку газу, 6 лютого парламент ухвалив закон про створення кредитного реєстру НБУ, що було однією із умов співробітництва із МВФ та ЄС. "Весна тільки починається - тому є шанс ухвалити більшість із цих законопроектів до кінця цього року", - каже Кухта.

Скептичний бізнес

Український бізнес, натомість, ставиться до заяв влади вкрай обережно. Так, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса, говорячи про валютну лібералізацію та ініціативи з дерегуляції, не заперечує їхньої необхідності для полегшення роботи підприємців. "Будь-які дії, спрямовані на лібералізацію умов роботи бізнесу, можна лише привітати", - пояснює він. Але, за словами Ліссітси, усі ці заходи, попри увесь позитив, не вирішують ключових проблем українських аграріїв - відсутності ринку землі та гальмування приватизації. "Якщо держава хоче, аби агробізнес почав залучати інвестиції у створення продукції із високою додатковою вартістю, треба вирішити фундаментальні питання - без них прогресу не буде", - каже Ліссітса у розмові із DW.

Про помірний позитив говорить і власник компанії "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський, який був присутнім на зустрічі Порошенка із бізнесом. На думку підприємця, підписання закону про товариства з обмеженою відповідальністю, передача у Верховну Раду закону про валюту та поява на сайті парламенту законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань є кроками у бік вирішення давніх проблем українського бізнесу. Але, за словами Соколовського, великим розчаруванням для усіх присутніх на зустрічі була новина про те, що Порошенко відмовився подавати у парламент законопроект про податок на виведений капітал. Бізнесмен впевнений, ухвалення цього закону може стати точкою опори для зростання економіки та покращення бізнес-клімату. "Втім, під загальне зітхання залу він (Порошенко, - Ред.) запропонував продовжити дискусії з цього питання. Але всі чудово розуміють, що таке "дискусія" в нашій країні", - пояснює Соколовський.

Дивитись відео 02:37
Now live
02:37 хв

Виконання яких обіцянок Порошенка досі чекає Захід? (16.01.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама