Німецькі портрети: Отто фон Бісмарк | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 12.12.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Німецькі портрети: Отто фон Бісмарк

Роль Бісмарка для Німеччини важко переоцінити. Він зробив так, що наприкінці 19-го століття постала Німецька Імперія. Він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши медичне та пенсійне страхування.

Подолання німецької роздробленості на малі держави, що тривала століттями, приписують саме політиці Отто фон Бісмарка. Але перший німецький канцлер запам'ятався не лише цим. Своєю політикою він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши, наприклад, медичне та пенсійне страхування. Нарешті, він збагатив світ фразами, що стали крилатими:

"Найбільше брешуть перед виборами, на війні й після полювання".

"Чим менше люди знають, як робляться закони і ковбаса, тим краще вони сплять".

"Політика - це мистецтво можливого".

Отто Едуард Леопольд граф (пізніше князь і герцог) фон Бісмарк народився 1 квітня 1815 року в Шенгаузені, на північ від Магдебурга, в старовинній дворянській родині. Вивчав право в Геттінгені й Берліні, був депутатом ландтагу, послом у Росії та Франції. 1862 року прусський король Вільгельм Перший призначив Бісмарка прем’єр-міністром. На цій посаді він досяг найбільшого успіху в своєму житті – об’єднання німецьких земель в одну національну державу. Під проводом Пруссії.

"Залізо й кров"

Бісмарк був прихильником, як би сьогодні сказали, "сильної руки". Він говорив, що проблеми того часу (об’єднання Німеччини) вирішать не промови політиків чи парламентські більшості, а "залізо й кров". За це його в народі називали "залізним канцлером".

Намагаючись розширити території Пруссії на північ, Бісмарк пішов на збройний конфлікт з союзником Австрією. З липня 1866 року стало днем однієї з найбільш кривавих битв ХІХ століття. Біля містечка Садова (Кеніггрец) в сучасній Чехії зійшлися армія Пруссії з одного боку, і армії Саксонії та Австрії - з іншого. Пруссія перемогла. Історик Франк-Лотар Кролль:

"Після битви 1866 року стало ясно, що Німеччина і Австрія підуть різними шляхами. Для тих часів це революційна подія. Австрія сотні років була частиною Німеччини. Тепер було вирішено, що Німецька імперія буде заснована без Австрії і що їхні шляхи розходяться".

Це картина, яка для багатьох німців злилася з іміджем Отто фон Бісмарка: німецькі генерали та князі в темних мундирах стоять у Дзеркальній залі французького палацу Версаль та вітають піднятою зброєю германського кайзера Вільгельма І. Втім, не монарх перебуває у центрі полотна. Там стоїть Отто фон Бісмарк, якого додатково виділяє білий мундир. Картина прославляє 18 січня 1871 року - дату, яка вважається днем заснування германського Кайзеррейху,

18 січня 1871 року - проголошення Німецької Імперії у Дзеркальній залі французького палацу Версаль. Піднятою зброєю присутні вітають германського кайзера Вільгельма І. Але не монарх перебуває у центрі полотна. Там стоїть Отто фон Бісмарк, якого додатково виділяє білий мундир.

Бісмарк зіграв у цьому процесі ключову роль. Останнім кроком до створення Німецької імперії стала війна з Францією 1870/71 років, яку спровокував прусський прем’єр-міністр. Війну Бісмарк виграв і 18 січня 1871 року була проголошена Німецька імперія на чолі з кайзером Вільгельмом Першим. Бісмарк став першим німецьким рейхсканцлером.

Бісмарк-реформатор

Своїм головним завданням Бісмарк бачив внутрішнє посилення імперії та пошук союзників за її межами. Революційними вважаються його реформи в соціальній сфері. Саме Бісмарку німці сьогодні завдячують тим, що мають медичне страхування, страхування на випадок інвалідності та нещасного випадку на роботі, пенсійне страхування. Хоча Бісмарк запровадив ці речі не тому, що любив робітників. Він був монархістом, консерватором і захисником інтересів дворянства. Соціальні реформи мали на меті послабити німецьких соціал-демократів, які тоді набирали сили. Це протистояння Бісмарк програв, лівий рух у Німеччині зберігся.

У зовнішній політиці Бісмарк намагався уникнути нових воєн, уклавши союзницькі договори з Росією та Австро-Угорщиною. Він говорив про мир, але не був пацифістом. Бісмарк сприймав політику як війну всіх проти всіх і намагався залучити найбільше союзників.

Наприкінці 80-років ХІХ століття німецьким кайзером став Вільгельм Другий. У нього були свої уявлення про те, як треба керувати імперією і невдовзі новий монарх відправив Бісмарка у відставку. Як згадував про ті часи колишній лікар і секретар Бісмарка Рудольф Хрізандер:

"Його не просто звільнили, а він потрапив у немилість. Ніхто його не підтримав у протистоянні з кайзером. Бісмарк говорив, що «кайзер зажене гарного німецького коня в бруд». Так і сталося. Мене часто викликали до нього вночі й він був у сльозах. Він бачив майбутнє Німеччини".

Після відставки 1890 року Бісмарк жив у своєму маєтку Фрідріхсру неподалік Гамбурга. Він помер 30 липня 1898 року.

Забутий Бісмарк

Ім'я "Бісмарк" добре відоме в Німеччині, але ким він був знають далеко не всі. Нещодавно телеканал ZDF провів репрезентативне опитування. Про те що Бісмарк був першим рейхсканцлером, знало менше половини.

Сьогодні "Бісмарк" - це бренд, суворе обличчя вусатого прусського дворянина на пляшці з горілкою. Хоча справжній Бісмарк віддавав перевагу вину й шампанському. А ще він любив мариновані оселедці, які досі носять його ім’я. Але це тема для окремого матеріалу. (рг)

DW.COM

Також за темою