″Німецькі компанії найкраще знають, як модернізувати українську ГТС″ | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 25.10.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

"Німецькі компанії найкраще знають, як модернізувати українську ГТС"

У розмові з DW депутат Бундестагу від ХДС Карл-Георг Вельманн розповів, яку роль Німеччина може відіграти у модернізації української газотранспортної системи.

Карл-Георґ Вельманн – депутат Бундестагу від правлячої Християнсько-демократичної партії, член комітету у закордонних справах. Протягом року він, спільно з представниками українського уряду та німецькими підприємствами (Siemens, Ferrostaal), розробляє програму модернізації української газотранспортної системи (ГТС). У травні Вельманн, разом з виконавчим директором Східного комітету німецької економіки Райнером Лінднером, представили прем’єр-міністру Миколі Азарову відповідний проект. Відтоді проект хоч і дуже повільно, але просувається. Зокрема, Верховна Рада нещодавно надала державні гарантії за кредитом Deutsche Bank на модернізацію однієї з дванадцяти компресорних станцій газогону "Союз".

Карл Вельманн - один з лобістів модернізації української ГТС у Німеччині. Він переконує політиків і бізнесменів у тому, що оновлення українських транспортних потужностей вигідне Німеччині як з економічної, так і з політичної точки зору. 15 жовтня Вельманн був учасником закритої зустрічі німецьких бізнесменів і політиків з віце-прем’єр-міністром Валерієм Хорошковським у Берліні. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон, яким на 560 мільйонів гривень збільшено граничний обсяг надання державних гарантій для ремонту української ГТС. Згідно з домовленостями, модернізацію проведуть німецькі компанії.

Deutsche Welle: Пане Вельманн, в одному із своїх інетрв'ю Ви казали, що спочатку потрібно модернізувати українські газогони, а вже потім розбудовувати інші. Це аргумент проти Північного та Південного потоків, учасником яких є Німеччина. Поясніть, будь ласка, свою позицію.

Карл-Георґ Вельманн: Південного потоку ще немає і сподіваюсь не буде. На його будівництво доведеться витратити у п'ять разів більше, ніж на модернізацію українських "труб". І експлуатація дорожче обійдеться. Для української ГТС достатньо 4-5 мільярдів євро, а на Південний потік треба25 мільярдів. І на глибині 2000 метрів таку річ ще ніхто ніколи не прокладав.Тому логічніше буде вкласти гроші в оновлення української мережі, потужність якої, до речі, вдвічі більша від тої, яку, за планами, матиме Південий потік. Але тут така ситуація. Росія заявляє, що не хоче бути залежною від України, бо постійно виникають якісь проблеми з транзитом. Але зараз, наскільки я знаю, прем'єр-міністр Азаров заявив, що Україна готова віддати свою частину трубопроводів у власність консорціуму, в якому буде представлена українська, російська і західноєвропейська сторона. Таким чином, питання транспортування газу перестане бути інструментом політичного впливу і перейде в суто комерційну площину. Росія також би мала право на власність труби.

Ви зараз говорите про тристоронній консорціум. Але ж Росія поки не є палким прихильником такої ідеї. Вона пропонує утворити двосторонній консорціум лише з Україною. Чому?

Звісно, "Газпром" хоче привласнити собі українську ГТС, так само як і білоруську. Але ЄС не зацікавлений в тому, щоб дозволити таку монополію. Тому розумно було б утворити тристоронній консорціум. Тобто в рамках одного підприємства будуть представлені всі сторони, що задіяні в процесі: постачальник, транзитер і споживач. Така ж схема діє для Північного потоку.

Ви думаєте, ця ідея стане реальністю?

Я думаю, що так. Модернізація газогонів в будь-якому разі потрібна. У 70-х їх, до речі, будували німецькі компанії. Але за 40 років вони вже віджили своє і її треба оновити. Окрім цього, від ремонту за такою схемою (за умови створення тристороннього консорціуму - прим. ред.) всі сторони лише виграють. Росія отримала би право власності, якого у неї раніше не було. За менші інвестиції вона б мала можливість розпоряджатися більш потужною ГТС.

Вашу позицію поділяють і ваші однопартійці?

Так, ми вже обговорювали це питання. Бундестаг мене підтримує. І ЄС також, передусім єврокомісар з енергетики. Все залежить тепер від росіян.

А пані Меркель також з Вами погоджується?

З нею ми ще не піднімали цю тему. Але Міністерство закордонних справ і міністерство економіки погоджуються.

У травні ви разом з вашим колегою паном Лінднером представили план модернізації українських газопроводів за участі німецьких компаній. Розкажіть, будь ласка, трохи детальніше про що йшлося і які саме компанії будуть задіяні?

Модернізувати треба передусім компресорні станції. Сам газопровід також, але це вже другорядне. А станції свого часу будувала німецька компанія AEG. Тому і зараз є сенс, щоб над ними працювали німецькі підприємства, в тому числі і правонаступники AEG. У розмові беруть учать SiemensiFerrostaalз Ессена. Поки що йдеться про пілотний проект для модернізації однієї або двох компресорних станцій.

Віце-прем´єр Хорошковський був нещодавно у Берліні. Про модернізацію ГТС також йщлося?

Так, ми говорили про це з Хорошковським. Передусім йшлося про фінансову сторону проекту. Потрібна ж держгарантія з українського боку. А кредитувати модернізацію буде, схоже, Німеччина.

Розмови про модернізацію ГТС ведуться вже не перший рік. Схожий проект існував в 2009 році. Чому тоді нічого не було зроблено?

Цього я не знаю. До мене звернулися рік тому. Так все і розпочалося. За останні 10 місяців українська сторона працює конструктивно у цьому напрямку. Тому мені здається, що плани вдасться втілити.

У майбутньому позиції Росії, як одного з найбільших постачальників газу на світовий ринок і, зокрема, в Європу, можуть похитнутися?

Без сумніву. Світовий ринок енергоносіїв змінюється. У майбутньому буде рости попит на сланцевий газ. Американці стануть експортувати газ. Що з цього всього буде в результаті я не знаю. Але я впевнений, що Росія має бути зацікавлена у співпраці з ЄС. Іціни треба тримати в розумних рамках, щоб бути конкурентоздатними на ринках майбутнього.

DW.COM

Реклама