Напади на громадських активістів в Україні: 23 нових випадки з початку цього року | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Напади на громадських активістів в Україні: 23 нових випадки з початку цього року

Українські правозахисники зафіксували 23 інциденти навколо громадських активістів з початку цього року. В зв'язку з карантинними обмеженнями вони вказали на нові загрози громадянському суспільству.

Лише за перші три місяці цього року в Україні зафіксували 23 інциденти, спрямованих проти активістів

Лише за перші три місяці цього року в Україні зафіксували 23 інциденти, спрямованих проти активістів

Центр прав людини ZMINA оприлюднив результати дослідження "Активізм 2020: моніторингова доповідь щодо переслідувань активістів і правозахисників". Згідно з нею, на підконтрольній уряду в Києві території України за січень-березень 2020 року зафіксовані 23 випадки нападів, погроз, судових переслідувань і залякування громадських активістів. Автор доповіді наголосили, що карантинні заходи на період епідемії корнавірусу та прихід нового керівництва Офісу генерального прокурора України негативно позначилися на діяльності громадських організацій та діяльності із захисту прав українців.

Найважче ведеться антикорупціонерам

Доповідь центру ZMINA складена за результатами моніторингу за проєктом "Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні" в партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її автори повідомили, що найбільше порушень прав громадських активістів сталося в Києві, де зафіксовано 10 таких випадків.

Найбільше потерпіли активісти антикорупційних організацій - проти них вчинено чотири порушення. На другом місці - захисники прав сексуальних меншин, які зазнали двох переслідувань. Серед решти потерпілих активістів у доповіді зазначені борці за права жінок, екологи, профспілкові діячі та критики незаконних забудов.

Читайте також: "Бути громадським активістом в Україні небезпечно"

Загалом проти громадських активістів вчинено 6 фізичних нападів. Решта - судові переслідування за їхню діяльність, погрози, псування майна активістів та громадських організацій та спроби їхньої дискредитації в пресі. Переважна більшість цих та інших випадків переслідувань громадських діячів залишається безкарною. Як повідомила одна з доповідачок Анастасія Москвічова, наразі до суду дійшла лише одна справа, що стосується нападів на активістів.  

Стрілянина по екологах

Одним з прикладів безкарності насильства проти громадських активістів стала стрілянина по захисниках довкілля з Житомирської області. Борис Муравський та Олександр Коваленко розповіли, що 29 лютого вони зі своїми однодумцями знімали на відео скидання отруйних промислових відходів у річку Хумора. Це помітили невідомі особи, які зливали відходи місцевої паперової фабрики й відкрили по них вогонь з вогнепальної зброї. "Перші постріли були вгору, але коли вони побачили, що ми не зупинилися і спускаємося до річки, вони здійснили постріли в наш бік", - сказав Коваленко.

Читайте також: Львів: як журналістам погрожують за статті про псевдоактивістів

За словами Бориса Муравського, поліція зібрала свідчення потерпілих, але жодних інших дій наразі не вчинено. Природозахисники стверджують, що скидання промислових відходів триває вже понад чотири роки і спричинилося до масової загибелі риби в річці, а також забруднення повітря. Численні звернення до державної екологічної інспекції Житомирської та сусідньої Хмельницької областей та до органів місцевої влади, як сказав Муравський, не принесли жодних результатів. "Ми вже дійшли зі скаргами до Верховної Ради, але фабрика і досі продовжує отруювати річку", - зазначив еколог.

Нові загрози громадським активістам

Обоє екологи відзначили, що самоізоляція та заборона збиратися більше, як двом людям в період карантину через епідемію корнавірусу значно ускладнює їхню роботу з моніторингу порушень. Інші активісти також стверджують, що карантинними обмеженнями намагаються скористатись порушники законодавства. Борці із незаконними забудовами Києва склали петицію до столичної влади з вимогою зупинити на час карантину конфліктні забудови.

Тим часом одеський антикорупціонер та борець із проросійським сепаратизмом Сергій Стерненко повідомив, що після того, як генеральну прокуратуру України очолила Олена Венедіктова, відбулися зміни в складі процесуальних наглядачів у справі про замахи на його життя. За словами громадського активіста, це загрожує блокуванням виявлення організаторів та замовників цих злочинів, до встановлення яких впритул наблизилося слідство, яке контролював заступник генпрокурора Віктор Трепак.

Сам Трепак 27 березня написав заяву про відставку після того, як Венедіктова усунула його від "курування діяльністю двох департаментів, - які здійснюють процесуальне керівництво у "справах Майдану", та в справах, які розслідуються слідчими СБУ". Трепак пояснив, що це є справи Майдану та справа про вбивство херсонської громадської активістки Катерини Гандзюк. Він наголосив, що його фактичне відсторонення від справи Гандзюк відбулося тоді, коли слідство у ній вийшло на фінішну пряму.

Реклама