НАБУ - проти державних ″пралень″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

НАБУ - проти державних "пралень"

Національне антикорупційне бюро України повідомляє про мільярди гривень, виведених з державних підприємств. Масштаб порушень може вплинути на приватизаційну програму українського уряду.

Одеський припортовий завод

Одеський припортовий завод

Кабінет міністрів України одним зі своїх головних завдань ось уже третій рік поспіль називає приватизацію державних підприємств. Як нагадав 11 лютого 2016 року глава уряду Арсеній Яценюк, перша задача Києва - "прозора, чесна, широкомасштабна приватизація об'єктів державної власності". Цього року уряд планує виставити на аукціон підприємства харчової промисловості, вугільні шахти, гідроелектростанції, компанії "Центренерго", "Одеський припортовий завод" та інші - сотні об'єктів, що не мають стратегічного значення для безпеки країни.

Той же товар за ті самі гроші рік потому

Бюджет України на 2016 рік передбачає отримання 17 мільярдів гривень від приватизації державного майна. Експерт з питань управління державним майном з київського Інституту суспільно-економічних досліджень Ірина Ратинська в інтерв'ю DW назвала цю суму "науково необґрунтованою мандрівною цифрою". "Ця сама цифра була у плані надходжень від приватизації в 2015 році, але його так і не було реалізовано. Дивно, але закладаючи таку суму, уряд не додав до неї навіть закладену ним самим інфляцію на 2016 рік", - дивується Ратинська.

Якщо розглядати перелік підприємств на продаж, то вартість активів у ньому набагато вища, вважає експертка. За один лише "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) можна, на її думку, отримати близько 13 мільярдів гривень, тобто більшу частину всього плану приватизації за рік. "ОПЗ легше оцінити, оскільки його вже виставляли на продаж за 600 мільйонів доларів у 2009 році. Конкурс тоді не був завершений, справу розглядали в судах", - нагадує Ратинська.

Артем Ситник

Артем Ситник

Скільки коштує кілограм солі?

На плани Кабміну може суттєво вплинути інформація Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про численні факти виведення активів з підприємств країни, у тому числі запланованих на продаж. Нові дані повідомив 11 лютого на прес-конференції у Києві директор НАБУ Артем Ситник. За його словами, головний обсяг справ, які веде НАБУ, стосується саме державних об'єктів. Якщо взяти 2014 рік, то задекларовані збитки держпідприємств склали понад 110 мільярдів гривень. Ці гроші були виведені з України переважно в офшори.

В інтерв'ю DW керівник НАБУ навів приклад схеми грабунку підприємств. "Ставиться чиновник на посаду із зарплатою 6 тисяч гривень, у нього в підпорядкуванні - багатомільйонне підприємство. І починаються схеми, які навіть соромно читати. Встановлено, наприклад, що одне державне підприємство платило приватній фірмі 36 мільйонів гривень за охорону аміакопроводу літальними апаратами. А в цій фірмі був тільки директор. Не було ні бухгалтера, ні будь-яких рухів грошей на рахунку, жодного транспортного засобу чи літального апарата на балансі, навіть документа на його оренду - нічого. І це тільки один договір", - обурюється голова НАБУ. За його словами, порушено кримінальні провадження щодо підприємств "Артемсіль", "Запоріжжяобленерго", "Укргазвидобування", "Енергоатом", "Східний гірсько-збагачувальний комбінат", розслідуються дві справи по "Одеському припортовому заводу".

Приклад з "Артемсіллю" теж показовий. Будучи природним монополістом на українському ринку, говорить Артем Ситник, підприємство продає технічну сіль обласним автодорожнім господарствам, які закуповують її сотнями тисяч тонн для обробки доріг взимку. "Витрати на видобуток кілограма солі, умовно, 1 гривня за кілограм, а продають її обласним господарствам через фірми-прокладки вже по 2 гривні за кілограм. У мене запитання: навіщо в цій схемі дві фірми-прокладки, у яких немає навіть персоналу? Збитків від такої схеми зазнає або "Артемсіль", або обласні автодорожники. 25 років це всіх влаштовувало. Але сьогодні, якщо не змінювати підхід, інвестор на такі об'єкти із сумнівною репутацією не прийде", - переконаний голова НАБУ.

Держпідприємства для відмивання грошей

Ні для кого у керівництві України за весь час незалежності країни не було секретом, що з держпідприємств виводять гроші, ділиться з DW думками народний депутат, член спеціальної комісії парламенту України з питань приватизації Аркадій Корнацький. "Дуже часто діяльність таких підприємств формально збиткова. А збитковість робиться умисно, щоби просити у держави коштів для підтримки роботи держкомпаній, - пояснює народний депутат. - Такі підприємства - це "пральні" для бюджетних коштів. Це - інструмент найрафінованішої корупції".

Існує дуже багато схем виведення грошей з підприємств, додає експерт з питань управління державним майном Ірина Ратинська. Це може бути закупка сировини, обладнання або продаж своєї продукції за неринковими цінами. Розміщення грошових активів у банках, які за день-два лопаються. Можна придбати права інтелектуальної власності і виплатити роялті у потрібному обсязі.

Дивитись відео 02:51
Now live
02:51 хв

Національне антикорупційне бюро розпочинає "полювання"

Мета таких схем - виводити гроші з державних підприємств і збагачуватися, а також якомога більше занизити вартість об'єктів перед приватизацією, певен Артем Ситник. "Таким чином, знижують інтерес до підприємств з боку іноземного інвестора. А ті особи, які це зробили, намагатимуться зайти через свої офшорні фірми та викупити ці держпідприємства за заниженими цінами", - доходить висновку голова НАБУ.

Як зупинити "пральні машини"?

На думку Аркадія Корнацького, якщо під час приватизації на Україну прийдуть інвестори з офшорів, це стане репатріацією грошей, вкрадених з бюджету країни чи з прибутків підприємств, і ситуація не зміниться. "Зупинити розкрадання на державних об'єктах може належна державна регуляторна політика і кадрова революція, - припускає народний депутат. - А також якщо реальні компанії з реального сектора економіки розвинених держав куплять ці підприємства".

В НАБУ вважають, що тут варто задіяти комплекс заходів: дерегулювання управління держпідприємствами, вжиття превентивних заходів та використання правоохоронних засобів. "Потрібно відповідним чином карати, потрібно повертати виведені кошти і ламати корупційні схеми. Адже навіть якщо якийсь чиновник сяде у в'язницю, схема залишиться, - певен Артем Ситник. - Сподіваюсь, уже в березні озвучені мною справи буде спрямовано до судів для розгляду по суті".

Аудіо й відео до теми