Мораторій на продаж землі: чи є надія на скасування | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 20.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Мораторій на продаж землі: чи є надія на скасування

Верховна Рада 20 грудня розгляне продовження мораторію на продаж землі. Ми зібрали факти про те, чому в Україні досі не можна вільно продати землю, яких збитків це завдає землевласникам.

У четвер, 20 грудня, Верховна Рада має вчергове розглянути блок питань, пов'язаних із продовженням мораторію на продаж землі. Як очікують оглядачі, мораторій і цього разу скасовано не буде. Отже, земельна реформа знову відкладеться. У парламентському комітеті з питань аграрної політики ухвалення закону, що відкриє ринок землі в Україні, прогнозують не раніше 2020 року. 

Як запровадили мораторій

Тимчасова заборона на продаж земель сільськокосподарського призначення в Україні почала діяти 2002 року: коли Верховна рада затвердила зміни до перехідних положень Земельного кодексу. Обмеження запроваджували на п'ять років і пояснювали його прагненням зупинити хаос на ринку землі. Розпаювання наділів в Україні відбулося незадовго до того, в 1999 році, й ринок лише почав формуватися. Втім, за п'ять років обіцяних механізмів для функціонування ринку землі так і не створили, й щороку Верховна Рада продовжувала мораторій, пояснюючи це бажанням захистити власників землі від недобросовісних покупців. Термін останньої заборони продавати й купувати сільгоспугіддя спливає наприкінці 2018 року.

 Ринкові механізми і міжнародний тиск  

Донедавна запровадження вільного продажу землі в Україні пов’язували з тиском міжнародних фінансових установ - МВФ і Світового банку. Ще 2016 року Міжнародний валютний фонд називав відкриття ринку землі однією з передумов фінансової співпраці з Україною. Однак уже 2017 року МВФ погодився відкласти свою вимогу про прийняття закону про обіг землі. В аграрному комітеті Верховної Ради заявили, що після допрацювання закон може бути ухвалений у 2020 році.

Саме закон про обіг землі - головна нині передумова відкриття земельного в Україні. Це прописано в Земельному кодексі Україні. Закон про обіг землі має визначити, які землі продаватимуться, хто зможе їх купувати, як визначатиметься ціна на землі приватної, державної та комунальної власності, а також має врегулювати питання зміни власника і цільового призначення ділянок.

DW.COM

Необхідні технічні рішення щодо впорядкування Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно - були ухвалені раніше. Неврегульованим залишається питання фінансування для малих фермерів, яке часто використовують прибічники мораторію  як аргумент "проти". Однак, як зазначають експерти, більшість таких аргументів є політично мотивованими, адже в запропонованій до ухвалення законодавчій базі достатньо запобіжних механізмів для захисту прав власників землі.

 Мільярдні збитки для всіх

За підрахунками Світового банку, земельний мораторій завдає суттєвих збитків українській економіці. Через те, що землю не можна продавати і купувати в державі немає повноцінного ринку землі, вартість наділів занижена. А це впливає і на оренду, від якої власники паїв щорічно недоотримують близько трьох мільярдів доларів. Втрати держбюджету від заниженої ціни на оренду в 2017 році склали щонайменше 60 мільйонів доларів. Цікаво, що ці цифри враховують лише зареєстровані в земельному кадастрі землі. У середині 2018 року таких була лише 25% загального обсягу. Загалом державі належать 7,5 мільйона гектарів. Скасування мораторію дозволило би Україні щороку на відсоток-півтора нарощувати ВВП. А ціна на землю після відкриття ринку підскочила би щонайменше втричі, вважають у Світовому банку.

Рішення ЄСПЛ як остання надія

22 серпня набрало чинності рішення ЄСПЛ, яке загрожує Україні новими збитками. Вердикт у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" фактично визнав мораторій на продаж землі таким, що порушує права людини. На думку суду, заборона суперечить Європейській конвенції про захист прав людини, а також Конституції України, і тому вона має бути замінена дієвою моделлю ринку землі до кінця 2018 року. Держава має компенсувати позивачам по три тисячі євро судових витрат. Однак якщо Україна і далі зволікатиме зі зміною законодавства, йдеться у судовому рішенні, суми відшкодувань іншим позивачам  можуть зрости. В українському мін'юсті вже наголосили, що рішення ЄСПЛ є обов'язковими для виконання Україною. В протилежному разі може йтися про призначення компенсації від ЄСПЛ від двох до 75 тисяч євро для кожного наступного позивача.

Цікаво, що Конституційний суд України 1 листопада відмовився розглядати подання 69 народних депутатів, які просили визначитися, чи відповідають основному закону України положення про заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення.

 Українці не можуть визначитись

У цій ситуації більшість українців досі не вважають земельну реформу пріоритетною, виявило соціологічне опитування, проведене компанією GfK і Центром економічної стратегії (ЦЕС). Дослідники пояснюють це тим, що населення досі мало що знає про цю реформу.

Також вони з'ясували, що ставлення українців до мораторію залежить від регіону проживання, від того, чи володіють вони земельними паями, а також від того, яким чином сформувальоване запитання соціологів. В одних і тих самих регіонах, говорять у ЦЕС, на запитання "Чи хотіли б Ви мати право вільно продавати/купувати землю, якби виникла потреба?" люди дають більше ствердних відповідей, ніж на запитання "Чи підтримуєте Ви земельну реформу та скасування мораторію?". Хоча фактично йдеться про одне й те саме. Подекуди, кажуть дослідники, ця різниця в одному регіоні може становити до 10%.

У цілому по Україні "не підтримують" чи "скоріше не підтримують" земельну реформу майже 43%, а "не мають чіткої позиції" майже 40% опитаних. Найбільше прихильників вільного продажу землі на Закарпатті - 72%, Волині - 64%  і Рівненщині - 40%. Найменше - на Сумщині й Хмельниччині - менше трьох процентів.

 

Також за темою